Як інформація трансформує гуманітарну сферу

У період криз чи воєнних дій до підтримки постраждалого населення долучаються найрізноманітніші партнери та благодійники: від місцевих волонтерів і громадських організацій до бізнесу, влади та міжнародних структур включно з ООН.

Ця активність є критично важливою, але в багатьох випадках вона може призвести до повторення зусиль або виникнення суттєвих недоліків у гуманітарній допомозі.

З початку великої війни виникла безпрецедентна хвиля підтримки: міжнародні та локальні фонди, а також бізнес-структури активно долучилися до надання допомоги. Ця злагоджена діяльність врятувала сотні тисяч життів, проте виявила серйозну проблему: брак єдиного механізму для координації та аналітичного оброблення інформації.

Агенції з США, Великобританії, Європейського Союзу та українські оператори здебільшого працювали окремо. Це ускладнювало визначення найбільш потребуючих громад, особливо в зонах, що межують з фронтом, де логістичні зв'язки та комунікації були майже повністю знищені.

У результаті одні населені пункти отримували допомогу надмірно часто, а інші залишалися без базової підтримки. Це не чиясь провина - масштаб трагедії був безпрецедентним. За оцінками Комітету з надзвичайних ситуацій (DEC), вторгнення Росії спричинило найбільшу з часів Другої світової кризу біженства.

Сфера гуманітарної допомоги потребує переходу на новий, більш ефективний рівень дій, які повинні бути скоординовані за допомогою сучасних цифрових технологій. Ці інструменти дозволяють оперативно реагувати на основні запити: де і кому необхідна підтримка, яка допомога є найактуальнішою, які ресурси вже доступні, а які потрібно залучити, а також хто може їх надати - міжнародні донори чи бізнесові організації.

Для глибшого розуміння масштабів гуманітарних викликів, корисно ознайомитися з "Планом гуманітарних потреб і реагування", створеним Управлінням ООН з координації гуманітарних справ (УКГС ООН). Цей звіт дозволяє ідентифікувати, які групи населення в Україні найбільше потребують допомоги.

На діаграмі представлено розподіл населення за віковими групами, статевою приналежністю та статусом інвалідності. Це ті категорії осіб, яким планується надання підтримки.

Таким чином, ми формуємо комплексне розуміння масштабів вимогливих зусиль та географічних пріоритетів для підтримки. Інформація забезпечує можливість відстежувати, як розподіляється допомога за різними категоріями: від житлових умов і продовольчих потреб до медичного обслуговування та освітніх послуг.

Гуманітарна аналітика має бути узгоджена з кластерною системою ООН. Кожен кластер відповідає за конкретну сферу: водопостачання, охорону здоров'я чи продовольство. Усередині кластерів працюють кілька організацій, їх робота координується, щоб уникати дублювання та прогалин. Ефективність системи залежить від наявності спільних аналітичних платформ і якісної координації.

Ми повинні відстежувати загальну картину в гуманітарному секторі та кожному окремому кластері. Так, у кластері Координації та управління об'єктами ВПО (МТП) гостро стоїть проблема розселення внутрішньо переміщених осіб.

На жаль, спостерігається зростання евакуаційної динаміки, особливо в Донецькій та Дніпропетровській областях. Згідно з інформацією Міжнародної організації з міграції, 5,7 мільйона українців мають статус внутрішньо переміщених осіб, з яких 3,8 мільйона були змушені залишити свої домівки в межах країни.

Одночасно 4,1 мільйона осіб повернулися з-за кордону та з різних регіонів. Якщо звернутися до інформації BRIDGE, то лише за минулий рік на сході України волонтери та благодійні організації провели евакуацію 70 033 людей, серед яких 9 807 були дітьми.

Для того щоб забезпечити швидку реакцію на потреби евакуйованих осіб та покращити взаємодію між державними органами та гуманітарними організаціями, наша команда спільно з Міністерством соціальної політики підписала меморандум. Ця ініціатива створить умови для збору та ефективного використання наших аналітичних даних.

Ця інформація дозволить оперативно реагувати на потреби осіб, які постраждали від російської агресії, удосконалить процеси евакуації та розміщення тих, хто покидає небезпечні зони, а також забезпечить необхідні умови для внутрішньо переміщених осіб та їхню підтримку в транзитних центрах і місцях тимчасового проживання.

Уже зараз важливо діяти стратегічно і планувати майбутні кроки. Ми маємо реагувати не лише на екстрені потреби, а й дбати про стале відновлення та розвиток регіонів, які найбільше постраждали від агресії.

Багато внутрішньо переміщених осіб, ймовірно, прагнутимуть повернутися на батьківщину, щойно з'явиться така нагода. Це вказує на необхідність розробки комплексних стратегій відновлення громад, які підготують країну до майбутніх викликів.

Необхідно перейти від миттєвої реакції на потреби до стратегічного планування, що дозволить діяти проактивно та створити основи для стабільного розвитку. Реалізувати це можна ефективно лише завдяки впровадженню підходу, заснованого на даних.

Ми створюємо та постійно вдосконалюємо інструменти, які сприяють розробці всебічних планів відновлення і розвитку місцевих громад. Одним із таких інструментів є система оцінки потенціалу сталого розвитку населених пунктів (SSA). Це унікальна платформа, що об'єднує інформацію про виклики та потреби на рівні окремих населених пунктів.

Платформа пропонує можливість ознайомитися з характеристиками населеного пункту, демографічними та показниками безпеки, а також логістичними аспектами. Крім того, тут представлені детальні описи міської та соціальної інфраструктури, що надає спеціалістам змогу розробляти всебічні плани відновлення громад.

У листопаді 2022 року вийшло дослідження під назвою "Методи підтримки та укріплення місцевої гуманітарної діяльності в Україні", яке було ініційоване організацією DEC.

За його даними, у відповідь на кризу 2022 року комітет у березні звернувся до Великої Британії із закликом про допомогу Україні. Це звернення зібрало 380 млн фунтів стерлінгів від британської громадськості, додаткові кошти вдалося залучити завдяки UK Aid. Це лише один з прикладів масштабної міжнародної підтримки.

Зарубіжні донори й надалі надають свою підтримку Україні, однак вимоги до звітності та прозорості стають дедалі суворішими. Вони прагнуть отримувати чіткі та систематичні звіти про використання своїх фінансових внесків, результати, які вдалося досягти, а також інформацію про невирішені потреби.

Ось чому цифрові технології та аналітичні інструменти є надзвичайно важливими: вони знижують ризики корупції, скорочують "сіру" зону в управлінні ресурсами та гарантують повну прозорість у відносинах з міжнародними партнерами.

Якісна аналітика дозволяє виявляти проблеми та ризики на ранніх стадіях, наприклад, перевантаженість шелтерів чи транзитних центрів. Зараз ми можемо відстежувати рівні динаміки евакуації на сході і за необхідності розвантажувати логістичні потоки та спрямовувати допомогу на найбільш необхідне.

Аналітичні дані слугують важливим інструментом для оцінки результативності програм, дозволяють контролювати, чи отримують допомогу всі ті, хто її потребує, запобігати повторенню зусиль, своєчасно виявляти зміни в потребах населення та оперативно реагувати на зростаючі запити.

Крім того, якісна аналітика дозволяє масштабувати досвід та оптимізовувати використання ресурсів, адже в середньому 20% потреб втрачають актуальність через сезонність, міграцію населення та зміни пріоритетів у громадах.

Попри мобілізацію дій урядів, бізнесу та міжнародних структур, в Україні досі залишаються гуманітарні потреби, що особливо загострюються взимку.

Однією з найзначніших перешкод для ефективного надання гуманітарної допомоги є відсутність єдиного реєстру українських та міжнародних організацій, що займаються гуманітарною діяльністю. Через це донори часто не мають доступу до інформації про локальні неурядові організації, які функціонують у певних регіонах. Якщо ми розробимо систематичну гуманітарну аналітику, яка буде використовуватися на всіх рівнях країни, вона стане важливим інструментом для реагування на кризи під час війни та закладе основу для відновлення України після перемоги.