Підприємства, що займаються деревообробкою, переходять на альтернативні джерела енергії з метою підвищення безпеки та зниження витрат. Які ж витрати на цей перехід?
Велика війна стала значним випробуванням для всієї економічної системи. Для деревообробної промисловості ці труднощі виявилися особливо важкими, оскільки її функціонування залежить від стабільного та безперебійного постачання енергії.
Широкомасштабні атаки на енергетичну інфраструктуру, а також аварійні та заплановані відключення електрики, разом із нестачею потужностей, створили нові умови, до яких бізнесу довелося пристосуватися в дуже короткі терміни.
Декілька років тому енергетична безпека для компаній зводилася лише до тарифів та технічних умов підключення. Сьогодні ж ситуація змінилася: йдеться не лише про комфорт, а про здатність продовжувати свою діяльність, виконувати зобов'язання за контрактами, зберігати робочі місця, сплачувати податки та підтримувати економічну стабільність країни.
Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру виявили серйозну проблему, про яку бізнес неодноразово застерігав: централізована енергетична система є вразливою до зовнішніх агресій. Для деревообробних компаній це призвело до існування в умовах постійної невизначеності.
Ці виклики особливо яскраво виявилися в областях з великою концентрацією деревообробних підприємств, де функціонують десятки енергоємних виробництв. Навіть коли електроенергія була доступна, обмеження потужностей не давали змоги повністю завантажити виробництва та забезпечити стабільність їхньої роботи.
Обробка деревини є сферою, в якій технологічні процеси постійно взаємодіють один з одним. Сушильні камери, лінії для розпилювання та пресування, котельні та аспіраційні системи функціонують у тісному єднанні. Навіть тимчасове відключення електроенергії може спровокувати серію негативних наслідків, що призводить до зупинки виробництв, втрати частини сировини, пошкодження обладнання та автоматичних систем, зриву термінів виконання угод, фінансових втрат і підвищення витрат на продукцію.
У період з 2022 по 2024 рік багато підприємств опинилися в умовах енергетичного виживання. Виробничі графіки доводилося коригувати відповідно до розкладу постачання електроенергії, а використання дизельних генераторів стало набагато поширенішим. Ці генератори часто були єдиним способом забезпечити безперервність роботи, хоча їх експлуатація вимагала значних фінансових витрат.
Першою відповіддю бізнесу стали генератори. Вони дозволили уникнути зупинки виробництва, зберегти ключові технологічні процеси та робочі місця. Проте досить швидко стало зрозуміло: генератор - це не рішення, а компроміс. Висока вартість пального, логістичні ризики, обмежені потужності та екологічний фактор змусили замислитися над більш системними підходами до енергозабезпечення.
Саме в цей період у деревообробній галузі почався якісний зсув у бік енергетичної автономії. Для багатьох підприємств альтернативна енергетика перестала бути "зеленим" трендом і стала елементом виробничої безпеки. Найбільш доступним і зрозумілим рішенням для галузі стала сонячна енергетика.
Сонячні електростанції забезпечують можливість зменшити залежність від зовнішніх енергетичних систем, гарантувати безперебійну роботу життєво важливих пристроїв, планувати витрати на електрику та знижувати витрати на виробництво.
Все більше деревообробних компаній починають вкладати кошти в установку сонячних електростанцій, як на дахах, так і на землі. Для деяких це становить від 100 до 300 кВт, щоб забезпечити частину своїх потреб у енергії протягом дня, тоді як інші реалізують масштабні проекти потужністю в мегавати з енергозберігаючими системами.
У цій сфері вже існують випадки, коли завдяки системам екологічної енергетики підприємства забезпечують 30-60% свого денного споживання електрики. Критично важливі виробничі процеси функціонують автономно навіть під час відключень енергії, що сприяє зниженню витрат на продукцію та підвищенню стабільності роботи. Деякі компанії інтегрують сонячну енергію з біоенергетичними рішеннями, використовуючи відходи деревообробної промисловості для отримання теплової енергії, що формує практично замкнутий енергетичний цикл.
Для деревообробних підприємств інвестиції в сонячну енергетику - це не лише реакція на війну, а й економічно обґрунтоване рішення.
Наразі середня вартість встановлення промислової СЕС становить 600-800 євро за кВт потужності без урахування накопичувачів. Строк окупності таких проєктів - три-пʼять років залежно від режиму споживання та регіону. Для підприємств з безперервними денними процесами окупність може бути ще швидшою.
Для компаній це означає не тільки забезпечення стабільності в разі відключення електроенергії, але й зниження витрат на енергію, що є критично важливим у сучасній конкурентній боротьбі на внутрішніх та міжнародних ринках.
Кейс 1. ТОВ "ДТК-трейд".
Досвід компанії "ДТК-трейд" яскраво ілюструє, що використання сонячної енергії в деревообробній галузі є не простим "екологічним" експериментом, а раціональним управлінським вибором, що забезпечує помітні економічні вигоди.
Два роки тому підприємство прийняло рішення вкласти кошти у сонячну електростанцію, яка б могла повністю забезпечити його власні потреби в електроенергії. Основними чинниками такого кроку стали зростання цін на електрику, значна залежність від зовнішніх енергетичних джерел та нестабільність енергетичних витрат у середньостроковій і довгостроковій перспективах.
СЕС була спроєктована з урахуванням реальних потреб виробництва. Загальна встановлена потужність станції - 100 кВт. За результатами двох років експлуатації середній річний виробіток становить близько 100 МВт-год електроенергії, які повністю споживає підприємство. Генерація збігається з денним графіком роботи обладнання, що забезпечує максимальну ефективність використання енергії.
Загальний обсяг інвестицій у проєкт у 2023 році становив близько 2,2 млн грн, включаючи обладнання, монтажні роботи та інфраструктуру. Фактична економія для підприємства становить у середньому 50-70 тис. грн на місяць залежно від сезону, погодних умов та виробничого навантаження.
На підприємстві кажуть, що СЕС дозволила суттєво скоротити операційні витрати, знизити вплив тарифних коливань і забезпечити прогнозованість енергетичної складової в собівартості продукції. У компанії розглядають СЕС не як витрату, а як актив бізнесу, який підвищує його стійкість і конкурентоспроможність.
Случай 2. Компания "Айко-вуд".
Досвід компанії "Айко-вуд" свідчить про те, що вміння підприємства функціонувати з максимальною незалежністю від зовнішніх постачальників електричної енергії є надзвичайно важливим в умовах регулярних перебоїв у постачанні електроенергії.
Для забезпечення безперервної роботи на підприємстві були створені додаткові резервні потужності: встановлені два генератори сумарною потужністю 24 кВт. Це рішення дозволяє не зупиняти обладнання безперервного циклу, зокрема сушильні камери, навіть у періоди відключень електроенергії.
Паралельно компанія розглядає можливість встановлення сонячної генерації з річним виробітком близько 30 тис. кВт-год. Реалізація проєкту має забезпечити більшу прогнозованість собівартості продукції і дозволить економити 360 тис. грн на рік. Орієнтовний строк окупності інвестицій - три-пʼять років.
Справка 3. Компанія "Вуд Ленд Україна".
У компанії "Вуд ленд Україна" сонячна енергетика є не лише способом зниження витрат, а й важливим стратегічним компонентом розвитку бізнесу в умовах підвищення цін на електрику та коливань у постачанні енергії.
Деревообробне виробництво передбачає значні й майже безперервні обсяги споживання електроенергії: роботу верстатів, сушильних камер, вентиляційних систем. Власна сонячна електростанція дозволяє суттєво скоротити витрати і зменшити залежність від коливань тарифів енергопостачальників.
У співпраці з акумуляторними системами сонячних електростанцій, підприємства отримують можливість підвищити свою автономність і уникнути простоїв, що є критично важливим для неперервних виробничих процесів. Крім того, впровадження відновлювальних джерел енергії підкреслює екологічну свідомість компанії, зменшує викиди забруднюючих речовин і сприяє поліпшенню її репутації серед партнерів та міжнародних клієнтів.
У фірмі підкреслюють, що при належному проектуванні промислова сонячна електростанція має ретельно розраховану економіку, окупається за кілька років і потім надає підприємству безкоштовну електроенергію протягом багатьох років. У майбутньому сонячна генерація планується як складова частина комплексної стратегії енергоефективності, поряд із використанням відходів деревини.
Перехід деревообробних підприємств на альтернативні джерела енергії - це більше, ніж просто економічний аспект для окремих компаній. Це також важливий крок до забезпечення енергетичної незалежності країни, зменшення тиску на постраждалу енергетичну інфраструктуру, підтримка робочих місць у регіонах та екологічна модернізація промисловості.
Бізнес робить важливу справу для держави: інвестує в децентралізовану генерацію та енергонезалежність. Водночас слід говорити і про проблеми.
Висока вартість інвестицій, складні процедури підключення, нестабільність регуляторних правил стримують масштабування таких проєктів. Галузь очікує від держави прозорих умов для розвитку ВДЕ, спрощення підключення до мереж, полегшення доступу до фінансових інструментів та міжнародних програм.
Якщо тенденція збережеться, протягом найближчих років деревообробна галузь може стати одним з прикладів децентралізованої промислової енергетики в Україні. Мова йде не про заміну державної енергетичної системи, а про зменшення пікових навантажень, підвищення стійкості регіонів, формування культури відповідального енергоспоживання в промисловості.
Війна змусила деревообробну індустрію швидко адаптуватися до нових викликів в енергетичній сфері. Те, що раніше було лише додатковим аспектом, стало критично важливим для виживання та підтримки конкурентоспроможності.
Компанії, що вкладають кошти в альтернативні енергетичні джерела, формують основи потужної, інноваційної та енергетично незалежної промисловості у післявоєнній Україні. Саме ці кроки визначатимуть здатність деревообробної галузі успішно конкурувати, розвиватися та генерувати додану вартість.
#Інвестиції #Україна #Економіка #Електрична енергія #Робити #Енергетична галузь #Інфраструктура #Конкуренція (компанії) #Автономія #Електричний генератор #Собівартість #Теплова електростанція #Сонячна енергія #Технічні умови #Енергетика #Деревообробна промисловість #Автоматика #Бізнес #Підприємство #Собівартість реалізованої продукції #Процес (інженерія)
