Найбільша проблема українських податкових пільг - їхня непередбачувана доля
Зараз, коли все більше говорять про припинення війни та "рідкісноземельні копалини", в інвесторів, які сумнівались щодо ризикованості вкладень в країні, де йдуть активні бойові дії, здається, є шанс вскочити "в останній вагон" і в оптимістичному варіанті розвитку подій обігнати суперників, які з'являться в мирний час.
Україна справді потребує інвестицій та розвитку нових робочих місць, для чого були розроблені спеціальні податкові умови. Однак слід зазначити, що податкове середовище в країні може змінюватися в будь-який час.
Для інвесторів в Україні діють законодавчі акти, такі як закон № 1116-IX "Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними вкладеннями", а також закон № 1667-IX "Про стимулювання розвитку цифрової економіки", що стосується резидентів Дія.Сіті.
Згідно з законодавством № 1116-ІХ, інвестори можуть отримати державну підтримку у формі звільнення від сплати певних податків і зборів, а також від митного оподаткування на нове обладнання та комплектуючі. Крім того, передбачені інші аспекти, що стосуються інфраструктури та оренди земельних ділянок.
Цифрові інвестори також можуть розраховувати на зниження податкового навантаження: податок на доходи фізичних осіб - 5%, податок на виведений капітал - 9%, або 18% - податок на прибуток.
В Україні також існують угоди щодо уникнення подвійного оподаткування, які можуть знижувати податкові ставки до 5-10% і запобігати подвійній сплаті податків на прибуток.
Основною проблемою українських податкових пільг є їх непередбачуване майбутнє. Швидкі зміни в податковій системі України, які не відповідають принципу правової визначеності, вже були підкреслені Конституційним Судом України. Суд також зазначив, що парламент під час ухвалення законів повинен надавати адекватний термін для впровадження змін платниками податків. Відповідальності за порушення принципу правової визначеності фактично немає, окрім політичної - виборці мають можливість не підтримати на наступних виборах партію або депутата, які брали участь у поспішному голосуванні.
Згідно з інформацією з різних джерел, зокрема з інтерв'ю Данила Гетманцева, який очолює парламентський Комітет з фінансових, податкових та митних питань, можна зробити висновок, що минулорічне рішення про збільшення податків не стало остаточним.
Зокрема, Forbes.ua інформує про ключові моменти зустрічі між представниками Міжнародного валютного фонду та українськими урядовцями. Відповідно до отриманих даних, у цьому році Україна розпочне підготовку до підвищення податків, яке заплановано на 2026 рік. Зміни в податковій системі відповідатимуть Національній стратегії доходів. Зокрема, йдеться про підвищення ставки податку на додану вартість, впровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, а також про заходи щодо зменшення тіньової економіки. Особливу увагу знову привертає питання доцільності спрощеної системи оподаткування, зокрема її використання великими компаніями для зниження податкового тягаря.
Якщо звернутися до вже згаданого інтерв'ю, стає очевидно, що основна увага буде приділена користувачам цифрових платформ, які заробляють на них. Уряд має намір внести до парламенту законопроект, що передбачає впровадження директив ЄС щодо оподаткування цифрових платформ, які використовуються, наприклад, для замовлення таксі або доставки їжі. Оскільки неможливо примусити користувачів декларувати свої доходи, цифрові платформи отримають статус податкових агентів.
В планах зміни підходів до оподаткування нерухомого майна - виходячи з його вартості, а не квадратних метрів.
Також йдеться про можливе розширення доступу податкових органів до банківської таємниці, що зазначено в Національній стратегії доходів. Чи будуть інвестори вдячні за таку прозорість – це питання залишається відкритим. Наразі однією з основних проблем є те, що оголошуються плани щодо зміни податкового навантаження, але конкретні цифри цих планів залишаються невідомими. Це ускладнює можливість планування як для іноземних, так і для національних інвесторів.
Несподівані зміни в податковій системі та законодавстві загалом можуть стати однією з причин, чому інвестори, навіть ті, хто готовий до ведення бізнесу в умовах війни, з обережністю ставитимуться до українських ініціатив щодо залучення бізнесу. З іншого боку, уніфікація українських норм з директивами ЄС може зробити регуляторне середовище більш зрозумілим і звичним для європейських підприємств.
Отже, інвесторам слід бути підготовленими до різних можливих сценаріїв. Це означає, що умови контрактів, які регулюють вирішення конфліктів та відповідальність учасників, необхідно ретельно вивчати і не залишати без належної юридичної оцінки.
#Бізнес #Парламент #Україна #Європейський Союз #Європа #Податок #Інвестор #Капітал (економіка) #Економіка #Інфраструктура #Бойові дії #Стратегія #Прибуток (економіка) #Податок на доходи фізичних осіб #Міжнародний валютний фонд #Forbes (журнал) #Мито (податок) #Податок на додану вартість #Податок на прибуток підприємств #Законодавча влада #Платник податків #Залізничний вагон #Звільнення від сплати податків #Конституційний Суд України
