Депутатка повідомила, що Верховна Рада має можливість відновити положення про проведення обшуків без судового рішення, яке було скасоване новим законодавством щодо НАБУ.

Народні депутати під час засіданні робочої групи обговорили з правоохоронцями формулювання щодо основних суперечливих правок до законопроєкту про захист прав бізнесу під час кримінального провадження.

Зокрема, передбачається встановлення чітких критеріїв для ініціювання кримінальних справ, а також розгляд питання здійснення обшуків без судового рішення. Про це в інтерв'ю Укрінформу розповіла голова підкомітету з кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик (позафракційна).

"Я думаю, що якщо законопроєкт буде поставлений у порядок денний, то його ухвалять швидко. Тим більше, якщо все ж таки комітетськими правками будуть внесені зміни щодо певних обмежень у випадках проведення таких невідкладних дій, як обшуки без ухвали слідчого судді. Така норма була в законопроєкті про НАБУ і САП, але потім, скасовуючи все, скасували і цю норму, хоча вона була правильна і дієва. Тому зараз, у цьому законопроєкті, будемо намагатися її повернути в якомусь форматі", - зазначила Яцик.

За її словами, комітет допрацьовує ухвалений у лютому за основу законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб'єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження" (№12439).

"Робота із проєктами після першого читання - не швидкий процес, бо окрім поправок депутатів надходять ще й пропозиції з боку правоохоронних органів. В даному випадку питання стосується безпосередньо розслідування, тому на робочі групи запрошувались і правоохоронці. Так, 5 серпня у комітеті відбулось фінальне засідання групи з опрацювання норм цього проєкту. А далі буде засідання підкомітету, де будуть ставити правки на врахування. Зведеної таблиці поправок у нас поки немає, але понад 100 поправок до другого читання було подано", - зазначила Яцик.

Вона підкреслила, що ключовим завданням робочої групи стало вирішення питання щодо внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли представники одного підприємства безпідставно звертаються до правоохоронних органів із заявами проти іншого підприємства.

"Ми прагнули встановити чіткі критерії, які є необхідними для того, щоб слідчі могли вносити інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Інакше кажучи, ми розглянули, за яких обставин можна приймати заяви про вчинення злочину. Наприклад, якщо надходять відомості, які є або необґрунтованими, або взагалі не мають жодних доказів, або ж не стосуються кримінального правопорушення. У таких ситуаціях на основі цих заяв можуть бути порушені кримінальні справи, і правоохоронці вже починають здійснювати певні дії. З іншого боку, якщо між бізнесами виникає конкуренція, що не є чесною, то конкуренти можуть намагатися ініціювати кримінальні справи проти своїх суперників з метою усунення їх від участі у тендерах чи державних закупівлях", - підкреслила депутатка.

Яцик зазначила, що в законопроєкті буде закладено норму, яка не дозволятиме використовувати правоохоронні органи для вчинення будь-якого тиску на бізнес.

"Ще один приклад – це ситуація, коли бізнес звертається до правоохоронних органів у зв'язку з порушенням своїх прав, але слідчі не вносять відповідні дані до ЄРДР. У такому випадку бізнес вимушений оскаржувати це невнесення в суді, щоб домогтися обов'язку слідчого внести інформацію до реєстру. Проте, це призводить до втрати часу й упущених можливостей для проведення первинних слідчих дій, таких як огляд місця події та інше. Саме ці питання намагалися вирішити", - зазначила депутатка.

Крім того, за її словами, дискутується правка щодо відновлення дослідчої перевірки перед внесенням відомостей до ЄРДР.

"Важливо, щоб ця система не використовувалася для зловживань. Я підтримую ідею об'єктивної дослідницької перевірки, але не в формальному сенсі, щоб просто "відхиляти" заяви і не вносити інформацію під виглядом формальностей. Тому я запропонувала відновити участь процесуального прокурора як альтернативу зверненню до слідчого судді. Таким чином, якщо слідчий не виконає свою обов'язок, прокурор зможе оперативно здійснити внесення інформації на основі заяви. Це дозволить уникнути ситуації, коли людина змушена буде ходити по судах з рішенням про обов'язкове внесення в ЄРДР," - зазначила вона.

Депутатка зазначила, що представники правоохоронних структур не підтримали всі запропоновані зміни до законопроєкту. Наприклад, наразі важко досягти згоди стосовно участі бізнесменів у судових засіданнях, які стосуються обшуків.

"Правоохоронці, звісно, заперечують проти цього. Вони не зацікавлені в тому, щоб бізнесу могли повертати речі, на які ухвалою суду не будуть накладатись арешти. Ми пропонували, щоб коли вже відбувся обшук, то суд лише вирішує питання про накладення чи ненакладення (арешту на вилучене під час обшуку майно - ред.). Представники мають право надавати свої пояснення, що це не стосується (справи - ред.). Тобто, вони мають право висловити свою думку, щоб не було "перекосу" в бік правоохоронців", - додала Яцик.

Як інформував Укрінформ, 25 лютого Верховна Рада прийняла за основу з подальшими доопрацюваннями положень відповідно до ч.1 ст.116 проєкт закону "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою покращення гарантій захисту підприємців під час проведення кримінальних проваджень".

Цей документ створено учасниками Ради з питань сприяння підприємництву при Президентові України у співпраці з представниками бізнесу та фахівцями.

Очікується, що реалізація необхідних змін забезпечить додаткові механізми для захисту прав, свобод і законних інтересів підприємств під час проведення кримінальних проваджень, а також сприятиме зменшенню тиску та ймовірного втручання правоохоронних органів у бізнесову діяльність.

22 липня Верховна Рада прийняла закон, який обмежує повноваження НАБУ та САП. У цей же день Президент Володимир Зеленський поставив на ньому свій підпис.

24 липня Зеленський погодив текст законопроєкту, який відновлює незалежність антикорупційної інфраструктури.

31 липня Верховна Рада прийняла цей законопроєкт в першому читанні та в цілому. Того ж дня президент країни підписав його, і він почав діяти. Лідери Європейського Союзу висловили свої вітання з приводу прийняття цього законодавчого акта.

#Бізнес #Документ #Європейський Союз #Володимир Зеленський #Президент України #Укрінформ #Прокурор. #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Законодавство #Верховна Рада #Правоохоронний орган #Кримінальне судочинство #Злочин #Ймовірна причина #Рішення суду #Конкуренція (економіка) #Національне антикорупційне бюро України #Слідчий #Інтерес (право) #Слідчий суддя #Кримінальний процесуальний кодекс України #Єдиний реєстр досудових розслідувань #Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності #Оперативно-розшукова діяльність

Читайте також

Найпопулярніше
Скріншот не є юридично обов'язковим документом. Як створити копії документів за допомогою застосунку "Дія".
Електронні платформи на заміну паперовим формальностям: Україна модернізує митні процеси.
Оцініть це, а потім вирушайте на зустріч: які чоловічі імена приносять фінансовий успіх та процвітання у бізнесі.
Актуальне
Умови акції "Скоропелька" на Радіо МАКСИМУМ - Радіо Максимум.
Лідера правлячої партії Литви визнали culpable у розкраданні державних фінансів.
Битва за Україну. День 1263.
Теги