Перевірено в умовах бойових дій. Чому Україні слід розглянути можливість експорту озброєння?

Держава не закуповує всю продукцію, яку здатен виготовити оборонно-промисловий комплекс України, тому представники виробничих компаній вже тривалий час наголошують на потребі відкриття експорту. Чому важливо дозволити реалізацію військових товарів та технологій за межами країни, як уникнути зриву постачання для збройних сил і на які країни Україна орієнтує свої експортні поставки - читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.

Тема відкриття експорту озброєнь вже досить довго залишається в центрі уваги фахівців оборонно-промислового комплексу (ОПК). Законодавчо це не є забороненим, проте Державна служба експортного контролю, аналізуючи кожен запит від компаній у сфері оборони, систематично відмовляє у дозволі на експорт їхньої продукції.

Заява президента Володимира Зеленського, зроблена наприкінці червня, обіцяє зрушити ситуацію з мертвої точки. Він анонсував, що влітку відбудеться підписання угод щодо початку експорту військових технологій через відкриття виробничих ліній. Зеленський також зазначив, що планується розширення експорту технологій для виробництва дронів, артилерії та ракет.

Відповідаючи на запитання про список країн, куди можуть бути поставлені ці технології, він підкреслив, що мова йде про європейські держави, а також інші країни, які "інвестують у виробництво дронів та розпочинають фінансування ракетного виробництва в Україні". Президент зазначив, що інтерес до українських військових технологій вже виявили Данія, Норвегія, Німеччина, Велика Британія та Литва.

Виступ Зеленського знайшов відгук серед виробників зброї. Ідея експорту технологій була сприйнята не лише виробниками дронів та систем радіоелектронної боротьби, а й компаніями, що займаються виготовленням броньованих автомобілів та мінометів.

В інтерв'ю для РБК-Україна Катерина Михалко, виконавча директорка асоціації "Технологічні сили України", яка об'єднує приватних виробників безпілотників та радіоелектронної боротьби, зазначила, що це рішення відкриває нові можливості для співпраці українських підприємств з іноземними партнерами, зокрема в країнах Європейського Союзу. Вона також підкреслила, що багато європейських держав прагнуть не лише фінансувати закупівлю зброї для України, але й мають намір розвивати виробництво на своїй території.

"Не всі держави готові надавати нам фінансову підтримку. Деякі прагнуть перенести виробництво на свою територію або шукають партнерства, і це зрозуміло", – зазначила вона, підкресливши, що найбільшу зацікавленість виявляють країни, які мають спільні кордони з Росією.

Наразі детальна правова основа для експорту військових технологій ще знаходиться на стадії розробки. У "Технологічних силах України" зазначили, що найбільш вигідним варіантом для бізнесу є створення спільних підприємств з компаніями, які працюють в Європейському Союзі. Така модель співпраці забезпечить обмін технологіями, оскільки українським партнерам також необхідні європейські інновації та досвід роботи в їхньому правовому середовищі. Це партнерство значно прискорить процес сертифікації продукції та її запуску в виробництво на території Європи.

Зображення: Найімовірніше, що основними напрямками експорту української військової продукції стануть держави Європейського Союзу (Getty Images)

У асоціації вважають, що до списку держав, які можуть отримати доступ до купівлі українських технологій, повинні входити країни, що підписали безпекові угоди. "Ці країни є нашими надійними партнерами. Це не лише західні держави, до прикладу, сюди також належить Японія. Однак коло країн значно ширше, і пріоритет слід надавати Європейському Союзу, оскільки ми прагнемо стати його частиною," — зазначила голова асоціації.

Катерина Михалко зазначила, що в даний час готується низка законодавчих ініціатив (вже зареєстровано пакет законопроектів), які повинні забезпечити сприятливі умови для експорту технологій та продукції оборонно-промислового комплексу.

Є безліч причин для запуску оборонного експорту. По-перше, українська зброя пройшла випробування в умовах реальної сучасної війни, що робить її надзвичайно привабливою для потенційних покупців. Як зазначив у коментарі для РБК-Україна виконавчий директор "Української ради зброярів" Ігор Федірко, наша продукція має статус "battle-proven", що викликає значний інтерес на виставках та бізнес-зустрічах. Він також повідомив, що вже понад сто компаній з 25 країн висловили зацікавленість у продукції українського оборонного комплексу.

Коментуючи слова Зеленського, Ігор Федірко зазначив, що мова не йде про безпосередній експорт технологій. "Це більше нагадує експорт виробничих потужностей, тобто передачу технологій складання, без повної передачі всієї технологічної документації або ключових ноу-хау. Як комплексна система, технологія залишається під контролем українських інженерів", - поділився своєю думкою Федірко.

Зображення: Українська військова техніка демонструє значну перевагу завдяки випробуванням в умовах реального бою. На фото представлена самохідна артилерійська установка "Богдана" (Автор: Віталій Носач, РБК-Україна).

Генеральний директор приватної компанії "Українська бронетехніка", що спеціалізується на виробництві бронеавтомобілів та мінометів, Владислав Бельбас зазначив, що Україна володіє неперевершеним досвідом у використанні різних видів озброєння. "Нашу країну можна вважати новатором у військовій сфері, адже ми переосмислюємо минуле, змінюємо військові доктрини та формуємо нові правила ведення сучасних бойових дій. Таким чином, наша армія і оборонна промисловість стали безцінним джерелом знань для світу, який протягом багатьох років розробляв зброю лише для парадних показів та зберігання", - прокоментував Бельбас в інтерв'ю РБК-Україна.

Одним із ключових доводів на користь дозволу експорту зброї є обмеженість державних фінансів, адже уряд здатний придбати лише невелику частину продукції, яку здатен виготовити вітчизняний оборонний промисловий комплекс.

Згідно з аналізом "Технологічних сил України", у 2024 році 63% потужностей оборонних заводів залишалися незавантаженими. Якби ці підприємства змогли експортувати свою продукцію, вони б змогли залучити додаткові кошти для проведення наукових досліджень, реалізації нових розробок та подальшого розширення виробництва.

"Експорт озброєння суттєво посилить фінансову стійкість українських виробників. Ціна нашої продукції за кордоном суттєво вища, тому виробники отримають додатковий ресурс для масштабування виробництва, розвитку R&D (англ. Research and Development - дослідження та розвиток - ред.), розширення технологічної бази та створення нових напрямів", - прокоментував РБК-Україна Ігор Федірко.

У приватній компанії Ukrspecsystems, що спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів та супутнього обладнання, повідомили, що іноземні замовники виявляють значний інтерес до українських розвідувальних та ударних дронів. Ця техніка характеризується простотою в освоєнні та здатністю інтегруватися в масштабні військові системи. "Вона виконує функції розвідки, цілевказання, коригування артилерійського вогню, а також бойові завдання тощо," – зазначили представники компанії.

Знімок: Найперспективніші напрямки українського оборонного експорту, ймовірно, займуть безпілотники (Getty Images)

Постійна небезпека для виробничих об'єктів в Україні через авіаудари також підтримує ідею про важливість експорту. Зі збільшенням використання російських безпілотників ця проблема стає ще більш актуальною. "З огляду на атаки на українські території, необхідно мати резервні потужності, щоб зменшити ризики безпеки", - зазначила Катерина Михалко.

Вона зазначила, що створення спільних підприємств між українськими та європейськими оборонними компаніями відповідає політичному напрямку інтеграції нашої держави до Європейського Союзу.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Україна зупинила експорт зброї на світовий ринок. Як свідчать дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), в період з 2017 по 2021 рік Україна займала місце серед 15 найбільших експортерів озброєнь. Однак, із початком конфлікту, наша країна змушена була стати найбільшим імпортером військової продукції у світі. Контрольований експорт дозволить поступово відновити позиції України як виробника на міжнародній арені озброєнь.

На думку Катерини Михалко, запуск експорту матиме позитивний вплив на постачання зброї для Сил оборони, оскільки сектор оборони отримає додаткові фінансові ресурси, що дозволить розширити виробництво та зменшити витрати на одиницю продукції. "Завдяки цим коштам компанія зможе запропонувати державі більше товарів", - зазначила Михалко.

Державна служба експортного контролю має всі важелі для моніторингу виконання договорів виробника з державою, щоб не допустити ситуації, коли компанія не буде виконувати держзамовлення, а буде зосереджена на експорті. "Мова не йде про те, що все здадуть і продадуть. Мова йде про те, що це буде контрольований процес технологічного обміну між Україною та ЄС", - зазначила Катерина Михалко.

Владислав Бельбас додав, що згідно з нинішнім законодавством (коли експорту немає), виробник, який хоче щось продати назовні, спочатку повинен звернутися із запитами до всіх внутрішніх покупців (ЗСУ, СБУ, Нацгвардія тощо), отримати від них підтвердження про відсутність потреби і лише тоді йому можуть надати дозвіл на експорт.

Проте певні застереження та ризики щодо експорту мають місце. За словами Ігоря Федірко, ключовим викликом є гарантування того, щоб українські технології не потрапили до рук ворога. Треба мінімізувати можливість отримання Росією ноу-хау нашого ОПК через треті руки. Також варто врахувати, що ціни на одну і ту ж продукцію на західному ринку будуть вищими, ніж в контрактах з Міноборони. Цей фактор, вважають в "Українській раді зброярів", може стимулювати виробників більше звертати увагу на західні ринки.

"Для досягнення балансу між внутрішніми потребами та експортом необхідно запровадити державне регулювання і чітко окреслити умови державного замовлення", - зазначив Ігор Федірко.

В Ukrspecsystems акцентували увагу на важливості охорони прав інтелектуальної власності українських виробників, а також на потребі в створенні зрозумілого та прозорого механізму для видачі експортних ліцензій.

Зображення: Забезпечення захисту прав інтелектуальної власності на українські товари має велике значення. Ілюстрація безпілотного літального апарату Shark від компанії Ukrspecsystems (Віталій Носач, РБК-Україна)

При організації експортних операцій необхідно взяти до уваги ризик, що наші міжнародні партнери можуть вказати на парадоксальну ситуацію: Україна звертається по допомогу, водночас намагаючись реалізувати військову продукцію. Як зазначив Ігор Фоменко, голова Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців у сферах авіації, космонавтики, ракетної техніки, суднобудування та інших наукових галузей ОПК Федерації роботодавців, це питання потребує особливої уваги. Він пропонує доручити Міністерству закордонних справ розробити і донести до наших партнерів чітку позицію України: експорт буде можливий лише для надлишкової продукції, яку неможливо реалізувати державі, або для озброєння, що більше не використовується на фронті.

Відкриття експорту військових технологій - це лише перший крок, адже Україна зацікавлена у продажі виробів із високою доданою вартістю.

"Підтримуючи рішення президента щодо експорту технологій, ми пропонуємо повернутися до систематичного контролю за експортом озброєнь", – зазначив у коментарі для РБК-Україна голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Він також підкреслив, що продаж готової продукції сприятиме збільшенню завантаження оборонно-промислового комплексу.

Вже обговорювалися три можливі моделі такого експорту. Мова йшла про індивідуальне погодження кожного контракту Державною службою експортного контролю (діюча модель), дозвіл експортувати до 50% від обсягу контракту для Сил оборони та застосування експортного мита у розмірі 20%, яке буде перераховуватися до бюджету.

Компанія Ukrspecsystems надає можливість експортувати до 50% обсягу контрактів, укладених із Силами оборони. "Це збалансоване й раціональне рішення. Воно забезпечує пріоритетність внутрішніх потреб, пропонує чітку формулу для виробників і відкриває можливості для укладання іноземних контрактів", - зазначили представники компанії у коментарі для РБК-Україна.

Замість цього новий податок підвищує рівень оподаткування та ймовірність тіньової економіки, а сучасна процедура узгодження кожної угоди містить безліч нюансів, що можуть перетворити кожен випадок на гру в рулетку.

Оскільки проблема експорту обговорюється вже тривалий час і досі залишається невирішеною, значна кількість компаній вирішила самостійно розпочати свій шлях на європейських ринках. За результатами дослідження "Технологічних сил України", проведеного в серпні 2024 року, 85% виробників з сектору оборонно-промислового комплексу або розглядали можливість, або вже реалізували процес релокації за кордон, відкривши там свої представництва чи запустивши виробництво.

Наприклад, компанія Ukrspecsystems ще у 2022 році відкрила офіс в Польщі та налагодила там виробництво багатоцільового безпілотника PD-2. Такий крок зменшив ризики атак і зробив компанію більш зрозумілою для співпраці із європейськими партнерами. Хоча сертифікація військової продукції в ЄС - досить складна справа, на європейському ринку є партнери, які готові сприяти отриманню необхідних дозволів. Відкриття бізнесу в Європі відкриває широкі можливості для українського виробника.

"Це й інтеграція наших компонентів у системи європейських виробників, і контрактне виробництво, і спільні розробки", - прокоментували РБК-Україна в Ukrspecsystems.

Зображення: У разі неможливості експорту, ряд компаній перенесли свої виробничі потужності за межі країни (Getty Images)

Ігор Фоменко вважає, що важливо розрізняти короткострокову та довгострокову релокацію українських оборонних підприємств. "Короткострокова релокація дозволяє залучити додаткові фінансові ресурси для виробництва озброєння, у тому числі для потреб Сил оборони. В загальному, це позитивний розвиток подій", - зазначив він у своєму коментарі для РБК-Україна.

Якщо переїзд стає тривалим, Україна втрачає можливість контролювати свої підприємства та технології, а також втрачає кваліфікованих спеціалістів. Ігор Фоменко зазначає, що надання дозволу на експорт може зменшити ризик реалізації подібного розвитку подій.

Від початку масштабного вторгнення в Україну Росія не призупинила експорт озброєнь, хоча і зазнала значних втрат на світовій арені. Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у період з 2020 по 2024 роки Росія займає третю позицію у світі за обсягами експорту зброї, її частка на глобальному ринку становить 7,8% (лідером є США, а на другій позиції - Франція). У порівнянні з 2015-2019 роками, частка агресора зменшилася в 2,7 рази, проте російську зброю все ще купують країни Азії, Океанії, Африки, Близького Сходу, а також Білорусь, Вірменія та Сербія.

З офіційного Telegram-каналу російської державної компанії "Рособоронекспорт" стало відомо, що її представники беруть участь у виставках в таких країнах, як Перу, В'єтнам, Ірак та Об'єднані Арабські Емірати. У 2024 році загальний обсяг контрактів на продаж озброєння Росією становив 55 мільярдів доларів. "Навіть якщо ці дані перебільшені, це все ще значна сума. Вони відкрито заявляють, що експорт триває, і у них є активна міжнародна співпраця," - зазначила Катерина Михалко у коментарі для видання.

Основним напрямком для українського збройного експорту повинні стати країни Західної Європи та Північної Америки. До "чорного списку" потраплять держави, які співпрацюють з Росією. Проте, за словами Михалка, існує кілька країн, де можуть виникнути конкурентні відносини між українськими та російськими технологіями. Зокрема, це можуть бути держави Близького Сходу, які, згідно з даними SIPRI, належать до найбільших імпортерів озброєння у світі.