У Мінекономіки пояснили, яка має бути зарплата для працівників, що отримали бронювання, а також хто відповідає за створення списку критично важливих підприємств.
З 1 грудня в Україні введено нові правила щодо бронювання співробітників критично важливих підприємств. Основні зміни полягають у наступному: мінімальний рівень заробітної плати для заброньованих працівників тепер становить не менше 20 тисяч гривень, а підприємства не повинні мати податкові заборгованості. Крім того, усі заявки на відстрочку тепер подаються через платформу "ДіЯ", а також введено обмеження на бронювання — не більше 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників у компанії.
Ці нові умови вже встигли викликати шквал критики серед керівників підприємств, адже не всі із них, особливо в селах, здатні забезпечити достатній для бронювання рівень зарплати. Чого чекати від бронювання по-новому, в бліцінтерв'ю "Телеграфу" розповів директор департаменту економіки безпеки і оборони Мінекономіки Сергій Сметанко.
- Пане Сергію, поясніть, чому в нових правилах бронювання урядом був встановлений зарплатний критерій?
Це можна назвати полегшеною версією економічного бронювання. Як ви пам’ятаєте, обговорювалось питання ефективності економіки: давайте зробимо так, щоб вона функціонувала. Спочатку йшлося про суму у 35 тисяч, але ми зменшили цей поріг майже вдвічі.
- Але не всі керівники підприємств задоволені таким нововведенням, не всіх це влаштовує.
- Ніколи це не буде влаштовувати всіх. Ніколи.
- Зараз триває новий процес отримання підприємствами статусу критичних. Як зміниться їх кількість з 2025 року? Критично важливих підприємств стане більше чи менше?
- Зараз їх приблизно 20 тисяч. Якщо і буде зменшено, то це незначна кількість.
Який внесок у формування бюджету роблять ці 20 тисяч компаній?
Ми виявили, що близько 60% надходжень до бюджету формуються завдяки діяльності критично важливих підприємств, установ та організацій. І це ще не все. Незважаючи на те, що їхня частка у загальному числі підприємств в Україні є значно меншою.
- Чи дійсно була проблема шахраювання на бронюванні?
- Приблизно 5 -- 10% -- це було маніпулювання системою.
Я обговорював це питання з деякими членами комітету з національної безпеки та оборони, і вони висловили думку, що саме уряд має затвердити список критично важливих підприємств через свою постанову. Чи є в цьому логіка?
Це не має сенсу, оскільки буде надто складно і важко. Процес ухвалення рішень урядом є тривалим, включаючи етапи узгодження та доопрацювання. Це вимагатиме значної кількості часу. Чим вищий рівень ухвалення рішень, тим довше вони формуються. Це забезпечує гнучкість системи.
У Кабінеті Міністрів існує список підприємств і організацій, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки країни. Проте цей перелік оновлюється лише раз на рік або півроку, тоді як бізнес функціонує щоденно. Тому була створена ефективна система, що покладає відповідальність на органи місцевого самоврядування: обласні військові адміністрації у співпраці з Міністерством економіки та Міністерством оборони формують список критично важливих підприємств. Це забезпечує швидкість, гнучкість та оперативність у прийнятті рішень.
- Обмеження у 50% від загальної кількості заброньованих ресурсів на підприємстві викликає численні нарікання. Зокрема, представники комунальних підприємств стверджують, що для їх потреб необхідні більш високі ліміти. Які можливості існують для підвищення цього ліміту? Чи є такі механізми взагалі?
Згідно з інформацією, міністр оборони має можливість збільшити квоту. Таке рішення може бути ухвалене після розгляду пропозицій міжвідомчою робочою групою (МРГ) з питань мобілізації та призову. Секретаріат цієї групи функціонує в рамках Міністерства оборони. Отже, підприємство, яке було визнане критично важливим, подає свої обґрунтування до відповідного органу. Якщо орган визнає ці доводи обґрунтованими, він передає їх до Міністерства оборони, яке в свою чергу направляє їх на розгляд МРГ. Саме ця група може рекомендувати міністру або відмовити в збільшенні квоти.
- Чи вже траплялися подібні випадки? Іншими словами, чи діє цей механізм?
- Так, були.
Щодо питання відсутності податкової заборгованості у компаній для отримання відстрочки для своїх працівників. Це дійсно справедливо? Адже ми знаємо, що малий бізнес може мати таку заборгованість. І що в такому випадку? Чому це стало важливим критерієм для бронювання?
Без сплати податків неможливо забезпечити формування бюджету, що, в свою чергу, призведе до відсутності заробітних плат для військовослужбовців, а також до зупинки закупівлі озброєння та військової техніки. Отже, податки є важливим показником. Якщо у вас виникла заборгованість... Що ж, вибачте...
Це підприємство може виявитися надзвичайно важливим, навіть якщо має заборгованість. Чи можливо таке?
- Ні. Воно не може бути критичним, якщо у нього є заборгованість. Значить, воно неправильно працює.
Що робити, якщо при створенні бронювання виникають проблеми з технічною стороною в "ДіЯ"?
Зверніться до служби підтримки "ДіЯ" і дайте час на усунення неполадок. У будь-якій інформаційній системі можуть виникати збої, і не всі дані можуть завантажуватися коректно. Сподіваюся, що ситуація з часом покращиться.
Щодо бронювання підприємців, раніше виникали подібні пропозиції. Яка тепер позиція Мінекономіки з цього питання?
- Поки це не підтримується. Треба розуміти, що тут питання не в бронюванні ФОПів, а у веденні ФОПів як суб'єктів системи мобілізаційної підготовки і мобілізації. Там не тільки бронювання, але й права, обов'язки, відповідальність. Чи готові ФОПи на це йти? Коли ми це питання підіймали в IT-середовищі, то вони одразу казали, що ні, їх це не цікавить. Будь-який ФОП може перейти на загальну систему оподаткування і бронюватись.
- Тобто питання бронювання ФОПів не розглядається? Я правильно зрозумів?
- Не розглядається, оскільки не вбачається за доцільне.
#Бізнес #Мобілізація #Податок #Українська гривня #Швидкість #Економіка #Сміливіше. #Бюджет #Уряд України #Озброєння #Військовозобов'язаний #Міністерство оборони (Україна) #Військові технології #Підприємницька діяльність #Оподаткування #Броня #Міністр оборони #Інформаційна система
