Відновлення критично важливих об'єктів інфраструктури: брак фінансування, радянські підходи, корупційні схеми та хаос.

Критична інфраструктура України -- основна мета атак РФ. Розрахунок зрозумілий: немає інфраструктури -- немає економіки. Росія її систематично руйнує. Україна ж разом із міжнародними партнерами змушена безупинно цю інфраструктуру відновлювати. Крім обстрілів, процес відновлення наражається на низку перешкод, яких не має бути в принципі.

Рада бізнес-омбудсмена (РБО) провела аналіз проблем, з якими зіштовхується бізнес у галузі відновлення критичної інфраструктури (далі -- КІ). У результаті цього дослідження були сформульовані рекомендації, представлені під вражаючим девізом "Стратегія замість імпровізації".

"Бізнес-омбудсмен Роман Ващук підкреслює, що ми закликаємо уряд України та зацікавлені сторони об'єднати свої зусилля для оперативного усунення бар'єрів, що заважають успішній реалізації відновлювальних проєктів."

У звіті Ради бізнес-омбудсмена виділено ключові труднощі, які перешкоджають або повністю унеможливлюють зусилля щодо відновлення критичної інфраструктури. Серед них: нестабільне фінансування, затримки у виплатах підрядникам, адміністративні перепони, проблеми з земельними питаннями, корупційні загрози в державних закупівлях, нестача кадрів та недосконале нормативне регулювання. Загалом, РБО акцентує увагу на проблемах, які є добре відомими та зрозумілими, зокрема й для тих, хто має їх вирішувати щоденно.

Автори звіту РБО акцентують увагу на проблемі недостатньої комунікації між державними структурами та бізнесом. Невизначеність через відсутність чітких механізмів залучення приватного сектору створює умови, в яких компанії змушені функціонувати в атмосфері правової та фінансової невизначеності. Це не лише знижує їхнє бажання брати участь у процесах відновлення, а й ускладнює можливість для довгострокового стратегічного планування.

Існує також проблема, яка потребує вирішення ще з епохи СРСР – це неефективне використання виділених ресурсів. Територіальні громади часто не в змозі реалізувати проєкти відновлення належним чином, що призводить до бездіяльності з наданими фінансовими ресурсами. Крім того, затримки в ухваленні урядових рішень щодо міжнародної фінансової допомоги серйозно ускладнюють процес відновлення, підкреслює РБО.

Відсутність чітких критеріїв для відбору постачальників та дискримінаційні вимоги з боку замовників часто призводять до лобіювання "зручних" компаній, що негативно позначається на якості та вартості виконуваних робіт. Порядок проведення публічних закупівель під час воєнного стану регулюється постановою Кабінету Міністрів України, яка дозволяє укладати угоди без використання відкритих торгів та/або електронного каталогу для придбання товарів. З одного боку, це може прискорити процеси відновлення критичної інфраструктури. Проте, з іншого боку, таке "прискорення" несе в собі ризики зловживань та тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, що ставить приватні компанії в незахищену правову позицію. Це ускладнює можливість замовників отримати оптимальне співвідношення ціни та якості, а також обмежує доступ нових гравців до ринку.

Нині левова частка закупівель здійснюється за участі лише одного підрядника. Так, за шість місяців 2024 року 85% тендерів із використанням електронної системи закупівель і 97% тендерів без її використання проведено з одним учасником.

Відсутність регулювання прямих закупівель і можливі юридичні ризики також утримують бізнес від участі у відновленні, підкреслює РБО. Зазначається також, що окремі експериментальні проєкти показують відсутність прозорості у витрачанні державних коштів.

РБО виокремлює ще одну надзвичайно важливу проблему — примусове залучення бізнесу до процесу відновлення. Формально участь компаній у відновлювальних заходах є добровільною і реалізується через тендерні процедури, проте на практиці значний тиск з боку держави часто перетворює цю участь на "добровільно-примусову". Державні органи та місцева влада регулярно направляють запити до підприємств щодо їхньої участі у відновленні, і можливість відмовитися від таких пропозицій фактично відсутня. Таким чином, бізнесу нав'язують фінансові та операційні ризики без належних гарантій. В результаті компанії опиняються наодинці з проблемами, які виникають після виконання робіт, такими як затримки з оплатою, труднощі з підписанням документів тощо. Держава досі не надала ефективних механізмів для захисту бізнесу в таких ситуаціях.

Рада бізнес-омбудсмена рекомендує в найближчому майбутньому запровадити чіткі правила для укладання та виконання контрактів, врегулювати питання амортизації джерел альтернативної енергетики, створити правову основу для забезпечення стійкого будівництва, модернізації та відновлення критичної інфраструктури. Також слід розробити міжнародні стандарти для укладення угод. Важливим є спрощення земельних процедур, впровадження національної бази цін на будівельні матеріали та створення механізмів компенсації витрат у разі повторних руйнувань об'єктів внаслідок військових дій.

Для підвищення ефективності тендерних процесів пропонується впровадити реєстр перевірених підрядників, стандартизувати проєкти критичної інфраструктури та залучити іноземні компанії до участі. Необхідно переглянути методи проведення державних закупівель, гармонізувати їх з міжнародними стандартами, а також забезпечити їх прозорість і конкурентоспроможність. Крім того, доцільно створити координаційний центр, який оперативно реагуватиме на виклики у сфері захисту та відновлення критичної інфраструктури.

На перспективу важливо створити стратегії розвитку критичної інфраструктури, залучаючи участь приватного сектору. Необхідно впровадити податкові та інвестиційні стимули для підприємств, забезпечити сталість бюджетного планування, а також інтегрувати технології енергоефективності. Додатково, варто стандартизувати інформацію щодо фінансування відновлювальних заходів, забезпечити прозорість моніторингу витрат і зміцнити довіру міжнародних партнерів шляхом відкритого доступу до даних про використання фінансових ресурсів.

РБО зазначає також проблему з документальним підтвердженням виконаних робіт. Непоодинокі випадки затримки або необґрунтованої відмови в прийнятті робіт. Це призводить до затримки оплати, урізання бюджету або ж узагалі заморожування об'єкта будівництва, а також є підставою для відкриття кримінальних проваджень щодо посадових осіб підрядників. Такі випадки зловживання службовим становищем і неправомірною практикою призводять до зриву робіт, порушення графіків відновлення об'єктів КІ та ризику не досягнути стратегічних цілей проєкту.

Однією з важливих проблем є координація спільних зусиль зі стейкхолдерами. Ефективна взаємодія є критично важливою для забезпечення не лише захисту об'єктів критичної інфраструктури, але й їх оперативного відновлення. Злагоджене співробітництво дозволяє зменшити ризики, уникнути повторення функцій і забезпечити раціональне використання ресурсів.

До ключових проблем щодо координації робіт із захисту об'єктів КІ і їх відновлення слід включити:

Ясно, що, окрім суто бюрократичних труднощів і постійної "корупційної складової", існують об'єктивні фактори, які затримують відновлення критичної інфраструктури. Серед них можна виділити проблеми з логістикою, зниження обсягів виробництва будівельних матеріалів та їх зростаючі ціни, а також необхідність працювати в екстремальних умовах. Саме для того, щоб зменшити негативний вплив цих чинників, важливо перейти від спонтанного підходу до чіткої стратегії, яку й пропонує Рада бізнес-омбудсмена.

По-перше, необхідно встановити чіткі та прозорі правила гри, або ж рівні умови для всіх учасників, які займаються відновленням та захистом критичної інфраструктури, а також для інвесторів, які вкладають кошти в розвиток цієї сфери в Україні. Це означає, що потрібно уникати внесення змін до важливих умов контрактів у процесі виконання робіт з відновлення.

По-друге, необхідно на рівні Кабінету Міністрів України ухвалити відповідний підзаконний акт, який регулює питання дозволу чи заборони застосування компонентної амортизації для компаній, що займаються зеленою енергетикою.

По-третє, уряду України слід розробити і впровадити нормативно-правовий документ, що буде регулювати процеси будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на захист об'єктів критичної інфраструктури в паливно-енергетичному секторі на постійній основі.

По-четверте, прийняти закон і підзаконні акти, які регулювали б принципи відновлення України, а саме: впровадження основ для ефективного й прозорого відновлення України.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Згідно з даними Світового банку, потреби України у відновленні становлять 486 млрд дол., з яких 5 млрд потрібні для термінового відновлення інфраструктури. Найбільших втрат зазнала критична інфраструктура, збитки якої оцінюються в 155 млрд дол.

У держбюджет на 2025 рік закладено 115 млрд, от тільки гривень і на державні гарантії для відновлення КІ. Також очікується надходження 71,8 млрд грн від МФО у вигляді кредитів і грантів.

План відновлення на 2025 рік буде зосереджений на виборі пріоритетних проєктів, що відповідатимуть Ukraine Facility Plan. Основні напрямки включатимуть: енергетичний сектор, житлове будівництво, соціальну інфраструктуру та дорожнє господарство в певних регіонах.