Від росту витрат на оборону та будівництва бетонних укріплень до вилучення надувних човнів: яким чином Європа готується до ймовірного військового конфлікту з Росією.

Європейські нації, серед яких Норвегія, Німеччина, Польща та балтійські країни, активно ведуть підготовку до можливого конфлікту з Росією, збільшуючи витрати на оборону та вдосконалюючи свою інфраструктуру. Наприклад, Норвегія розглядає варіант використання цивільної власності для військових цілей.

Ще зовсім недавно війна на території Європейського Союзу виглядала як щось нереальне, проте у 2026 році це відчуття остаточно зникло. Росія перестала бути "гіпотетичною загрозою" і стала важливим елементом стратегічного планування для всього європейського континенту. Повномасштабна війна проти України, регулярні ядерні загрози з Кремля, атаки на критичну інфраструктуру, диверсії, кібератаки, а також поява дронів над територіями країн ЄС - все це змусило Європу знову зосередитися на питаннях оборони, мобілізації, стійкості та війни.

Підігрівають ситуацію погрози Президента США Дональда Трампа щодо Гренландії, які викликали стурбованість серед союзників. Саме тому Європа розглядає варіант створення нового альянсу без США, використовуючи "коаліцію охочих" для підтримки України як основу.

Заяви Трампа про Гренландію спонукають європейські країни шукати варіанти співпраці без участі США, розглядаючи створення "коаліції охочих", де важливу роль може відіграти Україна - Politico, 19 січня 2026, 09:13 * 35509 переглядів.

Стає зрозумілим, що у випадку остаточного розриву відносин між Європою та Америкою, континенту слід буде самостійно піклуватися про свою безпеку. З огляду на нову зовнішньополітичну стратегію Трампа, Росія, безсумнівно, спробує скористатися цією ситуацією. Хоча це не обов'язково призведе до прямого військового конфлікту, готовність до можливих загроз стане питанням виживання для Європи.

Як європейські держави готуються до можливого конфлікту з Росією.

Норвегія. Держава офіційно почала готувати своїх громадян до потенційного вилучення майна. Військове командування країни сприймає цивільні ресурси як важливий елемент своєї оборонної стратегії.

У Норвегії стартує військова операція під кодовою назвою "Вікінг": британські морські піхотинці готуються до потенційного конфлікту в арктичних умовах з Росією. 16 січня 2026 року, 23:32 * 4630 переглядів.

У понеділок 19 січня тисячі норвежців отримали листи від військових, у яких повідомляється, що у разі війни їхні будинки, автомобілі, човни і техніка можуть бути конфісковані. Про це повідомляє euronews.

Актуальність підготовки до кризових та воєнних обставин помітно зросла в останні роки. Реквізиція спрямована на те, щоб у період конфлікту збройні сили могли отримати необхідні ресурси для захисту держави.

Листи не мають практичного впливу у мирний час, крім того, щоб повідомити власників про можливість передачі їхніх речей військовим у разі конфлікту

Норвегія опинилася в найскладнішій ситуації з погляду безпеки з часів Другої світової війни. Наше суспільство має бути підготовленим до можливих криз у сфері безпеки і, у найгіршому випадку, до збройного конфлікту. Ми реалізуємо широкомасштабні заходи для підвищення як військової, так і громадянської готовності.

Німеччина. У Берліні закінчили роботу над секретним документом обсягом 1200 сторінок, що перетворює країну на ключовий військовий центр Європи. Цю інформацію опубліковано на офіційному сайті Бундесверу.

Німеччина розробляє секретний план на випадок війни з росією - WSJ27.11.25, 10:20 * 16098 переглядiв

Транзит 800 тисяч військовослужбовців: У плані детально викладено шляхи переміщення сил НАТО з портів Північного моря (Нідерланди, Бельгія) до східних кордонів, використовуючи німецькі автостради та залізничні маршрути.

Інвестиції в інфраструктуру: До 2029 року планується виділити 166 мільярдів євро на оновлення мостів та залізниць, які використовуються для двох цілей.

Роль бізнесу: Окремі брошури для бізнесу інструктують компанії, як забезпечити автономність (генератори, запаси води) та охорону критичних об'єктів від диверсій.

Операційний план розроблено у відповідності до стратегії колективної оборони країн НАТО та враховує виклики, що виникли внаслідок початку російської агресії проти України. Він не лише орієнтований на підготовку до можливого конфлікту, але й покликаний запобігти йому завдяки здатності оперативно мобілізувати ресурси, скоординувати дії та ефективно реагувати у кризових ситуаціях.

Цей документ не є окремим "воєнним планом проти Росії", а є частиною комплексної системи оборони НАТО. Німеччина виконує роль логістичного центру і важливої ланки для розгортання та підтримки військових сил союзників у разі ескалації конфлікту.

Польща: Країна стала безумовним лідером у НАТО за швидкістю модернізації озброєння, готуючись до потенційного конфлікту, який, за прогнозами польських розвідників, може відбутися вже у 2027 році.

Без нашої свободи Москва неминуче намагатиметься захопити Польщу, - заявив Зеленський 19 грудня 2025 року, 14:52. * 4462 перегляди

Бюджет: У період 2025-2026 років витрати на оборону досягнуть рекордних 4,7% від валового внутрішнього продукту, що приблизно становитиме 48 мільярдів доларів. Як повідомляє Reuters, не лише фінансові показники зростають, а й реальні програми в сфері оборони: Польща укладає великі угоди на постачання протиракетних систем і радіолокаційного обладнання, зміцнює свої сили протиповітряної оборони, розвиває власні оборонні потужності та активно інтегрується в загальноєвропейські та натовські ініціативи, спрямовані на підвищення оборонної спроможності.

"Східний щит": Великий проект створення укріплень на межі з Росією та Білоруссю (укріплення, мінні зони, протитанкові траншеї).

Країни Балтії. Естонія, Латвія та Литва будують Балтійську лінію оборони - систему, що має затримати ворога до приходу основних сил НАТО.

Росіянина видалили з території Естонії через загрозу національній безпеці. 17 січня 2026 року, 18:01, * 5517 переглядів.

Естонія розпочала процедуру установки перших з 600 бетонних укриттів на своїй межі. Ця ініціатива планується завершити до кінця 2027 року, повідомляє ERR News.

Литва створює багаторівневу оборону за 50 км від кордону, включаючи "зуби дракона" та мости, які можна швидко підірвати, про що повідомляє West Point (The Baltic Defense Line Analysis).

У грудні 2025 року Латвійський Сейм затвердив бюджет на 2026 рік, встановивши новий історичний рекорд. Витрати на оборону досягли 4,91% від валового внутрішнього продукту, що перевищує 2,16 мільярда євро. Це один із найвищих показників у світі. Міністерство оборони Латвії повідомляє, що понад половини цих фінансів буде використано безпосередньо на підвищення бойових можливостей, включаючи закупівлю ракетних систем HIMARS, середньодальніх комплексів ППО IRIS-T та броньованої техніки.

Скандинавські країни. Швеція та Фінляндія зосередилися на готовності кожної окремої сім'ї. Брошури для населення: у 2024-2025 роках мільйони громадян отримали оновлені посібники "На випадок кризи або війни". В них детально описано: запаси води, список продуктів та як діяти під час сигналів тривоги.

У 2026 році Швеція остаточно відмовилась від політики нейтралітету, виділивши на оборонні потреби 2,8% свого ВВП, що становить додаткові 2,9 мільярда доларів США, згідно з інформацією від Breaking Defense. Це рішення було викликане "багатовимірними загрозами з боку Москви", які включають не лише військові дії в Балтійському регіоні, а й постійні кібернапади. У центрі нової оборонної стратегії Швеції лежить концепція "Тотальної оборони", що передбачає активну участь кожного громадянина. У січні 2026 року уряд оголосив про розширення національної цивільної служби, і понад 8 000 молодих людей було мобілізовано на строкову військову службу. Крім того, Швеція інтегрує свої військово-повітряні сили у спільну мережу НАТО, підвищуючи можливості для здійснення дальніх ударів та закуповуючи сучасні системи протиповітряної оборони і ракетну артилерію.

Фінляндія, що має найдовшу ділянку кордону з Російською Федерацією, зосередила свої зусилля на створенні фізичних бар'єрів та підготовці населення. До 2026 року країна планує завершити зведення 200-кілометрового огорожі на своєму східному кордоні, яка буде обладнана сучасними системами спостереження для виявлення безпілотників та диверсійних груп, як повідомляє The Guardian. Крім військових навчань, таких як розгортання 15 000 військовослужбовців на кордоні, у Фінляндії спостерігається зростання інтересу до цивільної підготовки: жіноча організація Nasta організовує курси з стрільби та виживання, на які записуються люди за кілька місяців наперед.

Зеленський обговорив з президентом Фінляндії наслідки російських ударів та потенціал захисту13.01.26, 18:13 * 3846 переглядiв

Чи готова Європа до конфлікту?

Хоча війна в Україні та посилення геополітичних загроз суттєво змінили стратегічну карту Європи, не всі країни континенту однаково усвідомлюють масштаби потенційних ризиків і вживають необхідні заходи для забезпечення своєї безпеки. Деякі держави значно збільшують витрати на оборону, активізують співпрацю з НАТО та навіть відновлюють елементи військової підготовки і мобілізації. Проте загалом реакція Європи виглядає недостатньою для ефективного протидії сучасним викликам.

Водночас найбільш активно в цій галузі діють ті країни, які або в минулому переживали агресію з боку Росії, або історично перебували під її впливом. Польща, країни Балтії та Скандинавії активно збільшують свої оборонні бюджети, укріплюють військові сили та готують цивільні організації до можливих криз. Така реакція викликана не лише географічною близькістю до можливого конфлікту, а й історичною пам'яттю про вторгнення, окупації та загрози національному суверенітету.

Однак навіть у центрі Європи - у країнах, які формально є серцем ЄС та НАТО - сприйняття військової небезпеки залишається неоднорідним і часом суперечливим. Якщо з одного боку урядові кола у Берліні підтримують реформу військової служби, яка повинна зміцнити Бундесвер, то з іншого - тисячі студентів та молодих людей виходять на протести, звинувачуючи політиків у надмірній мілітаризації та висловлюючи небажання брати участь у військовій службі чи війні в майбутньому. У грудні 2025 року шкільні страйки та демонстрації проти нової системи військової служби пройшли у понад 90 містах Німеччини, від Берліна до Мюнхена, з гаслами "Ні примусовій службі".

Ця реакція в значній мірі обумовлена генераційним розривом та різницею в оцінках ризиків: молоде покоління більше зосереджується на соціальних питаннях, освіті та добробуті, ніж на загрозах з боку міжнародної політики, і часто сприймає ініціативи щодо військової реформи як невиправдані чи несправедливі. Дослідження також свідчать про те, що підтримка обов'язкової військової служби різко знижується серед молоді, тоді як в суспільстві в цілому спостерігається дещо інша картина думок.

Саме через такі суперечливі настрої в суспільстві важливо комплексно пояснювати громадянам, для чого потрібні зміни у сфері оборони. Якщо суспільство не розуміє логіки безпеки, не усвідомлює загроз чи має хибні уявлення про сучасні війни та механізми стримування, то реформи ризикують залишитися номінальними або викликати ще більший спротив. Цей виклик особливо актуальний у країнах Західної та Центральної Європи, де події війни на Сході континенту сприймаються як щось далеке чи гіпотетичне.

Приклад Німеччини наочно ілюструє, що недостатня комунікація та нездатність донести значущість реформ у сфері оборони можуть викликати громадські протести. Це відбувається навіть у випадках, коли такі зміни мають стратегічне обґрунтування з точки зору колективної безпеки НАТО та можливих загроз з боку Російської Федерації.

Таким чином, для успішної підготовки до нових типів конфліктів Європі потрібно не лише зміцнювати оборонні можливості, але й активно взаємодіяти з громадськістю, щоб забезпечити її підтримку. Відсутність такого діалогу може призвести до того, що оборонні ініціативи стануть причиною внутрішніх суперечок, що, в свою чергу, ослабить континентальну єдність у відповідь на виклики сучасності.