Вибори в Німеччині: як Україна та війна перетворилися на інструменти передвиборчої кампанії Шольца і чому він вирішив зателефонувати Путіну.

23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться позачергові парламентські вибори. Й тема війни Росії проти України, ескалації і переговорів вже вийшла на перший план передвиборчої кампанії.

11 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц звернеться до Бундестагу з проханням провести голосування щодо вотуму довіри його уряду. А вже 16 грудня відбудеться саме голосування. Хоча сюрпризів не прогнозують, варто зауважити, що з 1949 року питання вотуму довіри в Бундестазі піднімалося п'ять разів, і лише тричі це призводило до дострокових парламентських виборів. Якщо 16 грудня Бундестаг висловить недовіру уряду Шольца, президент Франк-Вальтер Штайнмаєр отримає можливість розпустити парламент і призначити нові вибори на 23 лютого.

Не можна сказати, що розпад "світлофорної коаліції", до якої входила партія Шольца СДПН, "Зелені" та Вільні демократи, став цілковитою несподіванкою. Її рейтинги впали від 52% (спільний результат трьох партій на виборах у 2021 році) до 39% у вересні 2023 року. Вже рівно за рік - у вересні 2024 року - 84% німців негативно оцінювали роботу правлячої коаліції. Довіра до канцлера теж впала до рекордно низького рівня - до 15,5%. Навіть на початку листопада 2024 року висунення Олафа Шольца кандидатом у канцлери від СДПН підтримували лише 13%.

Однак соціологічні дослідження виявили ще одну тривожну тенденцію. Після розпаду "світлофорної коаліції" спостерігається істотне зростання популярності ультраправої та проросійської партії Альтернатива для Німеччини (AfD), чий рейтинг піднявся на 1,5% до 19,5%. Міністр оборони Борис Пісторіус залишається найулюбленішим політиком у країні, отримуючи 53,1% підтримки. Для контексту, канцлер Олаф Шольц навіть не входить до топ-5, значно відстаючи від лідера опозиційної партії ХДС Фрідріха Мерца, чий рейтинг становить 43,4%. Проте, незважаючи на це, СДПН продовжує висувати Шольца як свого кандидата на майбутніх виборах. Цю ініціативу також підтримав колишній канцлер Герхард Шредер, відомий своїми тісними зв'язками з Путіним та тим, що очолював раду директорів "Роснафти".

Отже, які ключові теми переважають у передвиборчій кампанії в Німеччині? Чому вже зараз Шольц стикається з обвинуваченнями у свідомому експлуатації теми війни Росії з Україною для своїх політичних цілей? Хто ж може стати наступним канцлером Німеччини, і чи вдасться йому відкрити постачання ракет Taurus для України? Дізнайтеся більше в статті на ТСН.ua.

Адміністрація Джо Байдена та уряд Олафа Шольца мають спільну характеристику – вони занадто довго ігнорують справжні проблеми, вимоги та розчарування суспільства, уникаючи активної комунікації з людьми. Недавнє протестне голосування на виборах у США 5 листопада призвело до поразки для Камали Гарріс та демократів, які навіть втратили свою більшість у Сенаті. Подібна доля може спіткати й Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), яку на виборах представляє канцлер Олаф Шольц, незважаючи на його вкрай низькі рейтинги.

Нездатність взяти на себе відповідальність і пояснити, чому в 2025 році Німеччина змушена буде збільшити бюджетний дефіцит, а також обставини, що призвели до цього, стали причиною розпаду правлячої коаліції. Ще у 2009 році Ангела Меркель запровадила в Конституцію ФРН зміни, згідно з якими державний дефіцит не може перевищувати 0,35% ВВП країни. Проте після пандемії COVID-19 та початку війни Росії проти України, коли Німеччина втратила доступ до дешевих поставок російського газу, стало очевидним, що дотримання зазначеного ліміту бюджетного дефіциту стало неможливим.

Ще влітку здавалося, що Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), "Зелені" та Вільні демократи досягли згоди щодо проєкту бюджету на 2025 рік і вже надіслали його до Бундестагу. Однак компроміс виявився досить крихким, оскільки на фоні невдач на виборах до Європарламенту в червні, а також на місцевих виборах у Тюрингії та Саксонії 1 вересня, ситуація почала ускладнюватися. Варто зазначити, що на виборах до ЄП в Німеччині перемогу здобув опозиційний блок ХДС/ХСС, а друге місце зайняла партія AfD. Під час місцевих виборів 1 вересня в Тюрингії перше місце також належало AfD, тоді як у Саксонії вона фінішувала другою. Третю позицію в обох федеральних землях зайняв Альянс Сари Вагенкнехт, ліва проросійська партія.

Конфлікти між коаліційними партнерами загострилися настільки, що ситуація дійшла до ультиматуму: міністр фінансів і лідер Вільних демократів Крістіан Лінднер виступив з вимогою зменшити соціальні витрати, а також фінансування заходів зі захисту клімату та переходу до екологічної економіки. Він пропонував перенаправити ці ресурси на зниження податків для бізнесу, аби уникнути збільшення бюджетного дефіциту у 2025 році. Для СДПН і "Зелених" це є важливими передвиборчими зобов'язаннями. "Це слід було сприймати як провокацію," - підкреслив міністр економіки Роберт Габек.

Незважаючи на те, що німецька соціальна система виплат, яка піддається критиці навіть у США, давно потребує змін, ухвалити рішення про реформи перед виборами стало б політичним самогубством. Тому 6 листопада Олаф Шольц звільнив Крістіана Лінднера з посади міністра фінансів, що стало початком процесу дострокових парламентських виборів. "Світлофорна коаліція" розпалася, і тепер Німеччина вступає в 2025 рік без затвердженого бюджету, адже у Бундестазі більше немає більшості для ухвалення необхідних рішень. Багато хто зазначає, що, під тиском своєї партії, Шольц також міг бути зацікавлений у проведенні дострокових виборів (хоча він затягував з цим рішенням останні півроку), оскільки спостерігав за стрімким зростанням популярності проросійських партій та опозиційного блоку ХДС/ХСС.

Цікаво, що урядова коаліція в Німеччині разпалася наступного дня після перемоги Дональда Трампа на виборах у США 5 листопада. Хоч це і не пов'язані між собою події, а радше збіг, відносини між Вашингтоном і Берліном можуть погіршитися ще більше, ніж це було під час першого президентського терміну Трампа. Й справа тут зовсім не в Росії, війні та подальшій допомозі Україні, бо багато хто в ЄС побоюється, що Адміністрація Трампа вимагатиме від Європи взяти на себе основний фінансовий і військовий тягар допомоги Києву.

Дональд Трамп завжди відкрито висловлював своє прохолодне ставлення до Німеччини. Зосередженість його майбутньої адміністрації на протидії Китаю може ще більше погіршити відносини з Берліном. В умовах прогнозів Єврокомісії про те, що німецька економіка зросте лише на 0,7% у 2025 році (у Франції, натомість, прогнозується зростання на 0,8% наступного року) та планів Volkswagen закрити три свої заводи в Німеччині, Німеччині буде дуже невигідно сваритися зі Сполученими Штатами. Проте труднощі Volkswagen почалися ще раніше, коли китайські виробники електромобілів, підтримувані щедрими субсидіями від Комуністичної партії Китаю, почали витісняти з ринку конкурентів, в тому числі й Volkswagen, у якого також є заводи в КНР.

Тож експерти зазначають, що насправді у майбутнього німецького уряду після виборів 23 лютого не так вже й багато варіантів. Попри спротив ФРН, у жовтні ЄС таки запровадив мита на імпорт електромобілів з Китаю. Але Берлін побоюється, що подальша солідаризація зі США й запровадження мит на інші товари з КНР спровокує дзеркальну відповідь Пекіна. А багато великих німецьких корпорацій заробляють на китайському ринку. Проте нещодавнє дослідження Кільського університету вказує, що втрати німецької економіки можуть бути співставними зі збитками після пандемії COVID. До того ж, німецький авто- й хімпром (останній довгий час непогано заробляв на поставках дешевого російського газу) перемістили свої виробництва до інших азійських країн, та й від запровадження додаткових мит на китайський імпорт може якраз виграти німецький малий та середній бізнес.

Навіть з урахуванням дати дострокових парламентських виборів, які відбудуться 23 лютого 2025 року, за день до четвертої річниці російського повномасштабного вторгнення, очевидно, що питання війни та України займає центральне місце в цій передвиборчій кампанії. Лише-но "світлофорна коаліція" почала втрачати єдність, як Олаф Шольц звинуватив Крістіана Лінднера у тому, що той нібито пропонував фінансувати подальшу підтримку Україні шляхом зменшення витрат на пенсії, вилучення коштів у місцевих громад та використання ресурсів, які необхідні для модернізації країни. В проекті бюджету Німеччини на 2025 рік передбачено вдвічі менше фінансування для Києва, ніж у поточному році — лише 4 мільярди євро.

За повідомленням німецьких ЗМІ, канцлер Шольц ухвалив рішення звільнити Лінднера після того, як той запропонував замість фінансової допомоги Україні передати їй далекобійні ракети Taurus. Лінднер зазначив, що Шольц доручив йому виділити 3 мільярди євро для України, проте він відмовився, посилаючись на фінансові труднощі країни. На його думку, ці кошти не мали б суттєвого значення з огляду на інші наявні ресурси. Замість цього Лінднер виступив з ініціативою надати Україні ракети Taurus, що, врешті-решт, призвело до його звільнення з посади.

Для Шольца питання постачання Україні далекобійних ракет Taurus є особистою межою, подібно до того, як для Джо Байдена перед виборами в США 5 листопада стояло питання надання Збройним силам України дозволу завдавати удари далекобійною західною зброєю по цілях у глибині Росії. Проте зрештою адміністрація скасувала цю заборону. Незважаючи на це, Шольц знову підкреслив, що для запобігання ескалації конфлікту важливо уникати використання західної далекобійної зброї, зокрема ракет Taurus, проти цілей на території РФ.

Politico пише, що в СДПН Шольца називають "канцлером миру". Щоправда в Україні та більшості європейських країн він радше сприймається як "канцлер страху". "Шольц робить ставку на те, що відмова надати Україні Taurus підвищить його шанси на майбутніх виборах. Шольц представляє себе виборцям розважливим, доводячи, що знає, як допомогти Україні, не переходячи межу, яка призведе до ескалації війни. Його відмова надіслати німецькі ракети великої дальності в Україну, на його думку, є свідченням такої обережності", - додає Politico.

Ні в Україні, ні в Європі та США, не зрозуміли висування Шольца кандидатом у канцлери від СДПН. Адже найпопулярнішим політиком у Німеччині зараз є соціал-демократ, міністр оборони Борис Пісторіус. За повідомленнями німецьких ЗМІ, через тиск окремих однопартійців та особисто Шольца, він не став кандидувати на канцлера. Хоча Пісторіус також заявляв, що надання Україні Taurus "не є вирішальним фактором у війні". Дійсно, соцопитування свідчать, що шість із десяти німців не підтримують надання Україні ракет Taurus. Проте, майже напевно, що ці заміри проводилися ще до надання Джо Байденом дозволу бити західною далекобійною зброєю по Росії.

Також останні соцопитування свідчать, що Шольц лише на третьому місці, поступаючись Фрідріху Мерцу та лідерці AfD Аліс Вайдель. Напевно своєю "миротворчою" риторикою Шольц і СДПН хочуть зіграти на полі ультраправих і крайньо лівих політиків, які закликають припинити допомогу Україні, зняти санкції з Росії та повернутися до business as usual з Москвою, відновивши закупівлі російського газу. Можливо, саме тому Шольц 15 листопада, вперше за два роки, подзвонив Путіну, проговоривши з ним годину. Проте "недопущення ескалації", про що постійно говорить Шольц, це точно не принесло: менш ніж за тиждень, 21 листопада, сама Росія пішла на ескалацію, вдаривши по Дніпру балістичною ракетою середньої дальності, які українська ППО не збиває.

Разом із цим, лідер опозиційного ХДС Фрідріх Мерц, якому прогнозують перемогу на виборах і крісло канцлера, заявив, що висуне Путіну ультиматум: якщо росіяни не припинять бойових дій за 24 години, він готовий поставити Україні Taurus і дати дозвіл на удари по РФ. Так, у СДПН та ХДС/ХСС різні електоральні бази. Проте, як бачимо, з виборцями можна й треба працювати, пояснюючи, чому Україні треба надати ракети Taurus. Тим паче, щорічне опитування Бундесверу вказує, що 49% німців підтримують продовження підтримки України, що на 4% більше, ніж у 2023 році. Також близько 65% вважають небезпекою для Німеччини війну Росії проти України та переозброєння РФ.

До того ж, із Трампом у Білому домі Німеччині доведеться брати ініціативу в свої руки у всіх сенсах. Інакше потім доведеться виправдовуватися, як колишня канцлерка Ангела Меркель у своїх нових мемуарах "Свобода", за блокування вступу України до НАТО, закупівлю російського газу та будівництво "Північного потоку-2". За словами експертів, якщо не буде якихось форс-мажорів чи скандалів, блок ХДС/ХСС переможе на виборах, а СДПН стане його молодшим коаліційним партнером. За такого сценарію, шанси України нарешті отримати далекобійні ракети Taurus, як і більшу підтримку Німеччини, суттєво зростуть.