В Україні закривають можливість для порушників військового обліку: деталі з парламенту.

У парламенті вважають, що резерви повинні залишатися в країні.

Наприкінці жовтня Верховна Рада вирішила використати ресурс тих чоловіків, хто вирішив сховатися від призову по мобілізації. Нардепи прийняли закон, яким дозволили тимчасове бронювання для працівників критично важливих підприємств, які мають проблеми з військовим обліком (знаходяться у розшуку, або й взагалі не мають документів). Їм дали 45 днів бронювання, щоб розв'язати всі проблеми з законом. В теорії, це повинно було б вирішити питання гострого браку кадрів на підприємствах ОПК.

Проте, після прийняття цього закону депутати виявилися перед новим викликом: "експрес-бронювання" може перетворитися на зручний спосіб для виїзду за межі країни. У зв'язку з цим у парламенті було подано новий законопроєкт, який забороняє виїзд з країни навіть за наявності бронювання. Яка логіка стоїть за такими обмеженнями і які схеми існують у процесі бронювання? На ці запитання в бліцінтерв'ю "Телеграфу" надала відповіді одна з авторок законопроєкту, нардепка від "ЄС", членкиня комітету з національної безпеки та оборони Ірина Фріз.

- Пані Ірино, поясніть логіку законопроєкту? Чому необхідно обмежувати виїзд заброньованих за кордон?

Суть полягає в тому, що чинні законодавчі норми не дозволяють (через існуючу колізію) розробляти схеми, які б використовували бронювання як засіб для ухилянтів виправити свої стосунки з законом і виїжджати за межі країни.

Які варіанти можуть бути в цій ситуації?

Необхідно запровадити належний механізм захисту. Особи, які порушили правила військового обліку, отримали можливість (бронювання на 45 днів для сплати штрафу) виїжджати за кордон, оформляючи відрядження або відпустки. Члени комітету національної безпеки, оборони та розвідки вважають, що якщо особа є критично важливою для функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу, вона повинна залишатися в країні до завершення воєнного стану, навіть якщо вже сплатила штраф та улагодила свої правові питання.

Чому це набуло такої актуальності?

Ви, напевно, чули, що в відкритих джерелах з'явилася інформація про 1,5 мільйона осіб, які не оновили свої дані, незважаючи на встановлені терміни у законодавстві. Але ті, хто порушив правила військового обліку, прагнуть, щоб їх допускали до роботи в оборонно-промисловому комплексі. При цьому значна частина цих людей може стати жертвою недобросовісних ділків, які мають зв'язки з важливими підприємствами ОПК, і таким чином отримати можливість уникнути служби, виїхавши за кордон. Отже, ця міра запроваджується виключно для порушників військового обліку. Вона не стосується тих, хто правильно оновив свої дані, отримав бронювання і не має жодних претензій з боку правоохоронців. Ці особи легально заброньовані і дійсно можуть потребувати закордонних відряджень у рамках своєї професійної діяльності.

Однак, якщо, наприклад, особа наразі має юридичні труднощі, але знаходить роботу, сплачує штрафи та вирішує свої питання, чи може така людина в майбутньому розраховувати на виїзд за кордон?

Тільки ті особи, які порушили вимоги законодавства щодо військового обліку, але є важливими для оборонно-промислового комплексу, отримали можливість на 45 днів отримати бронювання з метою сплати адміністративного штрафу. Відповідно до діючих норм, ця категорія громадян також матиме право на виїзд за межі країни.

Ту ще справа в тому, в який спосіб було прописано закон про ці 45 днів бронювання. Переліку критичних підприємств, визначених Кабміном, станом на зараз ще немає. Я його не бачила в жодній постанові. Тобто має бути складений новий перелік критичних підприємств. Близько трьох тижнів тому Мінстратегпром визначав, що таких підприємств більше 900. І ми маємо ситуацію, коли нечистоплотні ділки можуть використовувати алгоритм бронювання як схему, щоб в корупційний спосіб просто заробляти гроші на порушниках.

Чи дійсно нашій країні необхідний основоположний закон, який би остаточно вирішив питання заборони виїзду чоловіків за межі країни? Замість того, щоб це питання регулювалося через рішення Кабінету Міністрів і прикордонних служб в індивідуальному порядку, було б доцільно мати чіткий закон, як це й передбачає наша Конституція.

- Я думаю, що такого закону не буде.

З якої причини?

- Тому що ця тема є чутливою для влади. Це ж політична тема. Так само, як і з встановленням чітких термінів служби, влада не готова йти на такі кроки. Навряд чи вони зараз будуть вносити на рівні закону якісь комплексні обмеження. Більш того, і наш зареєстрований законопроєкт може бути заблокований.

Варто підкреслити, що Міністерство оборони та Генеральний штаб виступали проти 45-денного алгоритму бронювання. На той момент вони розуміли, що це може призвести до створення схем, які дозволять ухилянтам легалізувати своє становище та отримати можливість безперешкодного виїзду з країни.

Чи вважаєте ви, що надання дозволу на виїзд молодим чоловікам до 22 років стало помилковим рішенням?

Ні, я не вважаю це неправильною дією.

Чи могли б ви пояснити?

Так, я помічаю хвилю новин про те, що наш бізнес починає відчувати труднощі і подібні проблеми, але ці особи не підлягали мобілізації до досягнення 24-річного віку.

По-друге, з 24 років особа повинна була пройти необхідну базову військову підготовку або визначити свої подальші кроки. У цьому випадку рішення було прийнято, проте відкладено на невизначений термін. Це призвело до зростання кількості людей, які вирушили за кордон. Частина молодих чоловіків до 22 років (ред.) нарешті змогла повернутися до своїх родин та домівок, чого не могла зробити під час дії заборони. Якби всі дії вживались своєчасно та адекватно до ситуації, ми б уникнули значного сплеску виїзду, який спостерігався після ухвалення цього рішення.

Чи є цифра у 100 тисяч молодих чоловіків, які покинули країну після отримання дозволу, яку згадують іноземні медіа, актуальною?

- Не можу підтвердити, адже від ДПСУ ми не можемо отримати інформацію, щодо відповідної кількості [тих, хто виїхав]. Ми можемо тільки аналізувати цифри західних медіа, та чи вони релевантні... Бажано, щоб ДПСУ давала адекватні цифри.

Так, до досягнення 22-річного віку мобілізація не проводиться, але важливо приймати рішення стратегічно, враховуючи перспективи. Сьогодні немає призову для молоді віком 22 роки, проте через три роки ситуація може змінитися.

- А от для цього, в тому числі, потрібно змінювати ідеологію єдиного марафону, який має бути заточений на мотивацію людей йти захищати Україну. Якщо потік добровольців вже скінчився, то тут має працювати державна машина, яка б чітко і усвідомлено рухалася до збільшення [мотиваційних] пакетів для військовослужбовців. Зміна інформаційної політики, яка була б спрямована до заклику на захист Батьківщини, а не те, що ми спостерігаємо в ЗМІ: "бусифікація" ТЦК. Тобто викривлена сама картинка того, чим є захист Батьківщини. І в цьому винна влада, в першу чергу.

Чи існують якісь ініціативи в комітеті, Міністерстві оборони чи Генеральному штабі щодо повернення до попередніх норм? Я мав розмову з представниками "слуг народу", і навіть вони вважають, що обмеження виїзду до 22 років було невірним кроком.

- Станом на зараз, на комітеті, під час обговорення цього питання не було зауважень з боку Міноборони, що це потрібно скасовувати.