В Україні було заборонено більше 550 сайтів, що пропагують піратство та підтримують проросійські погляди.

У березні 2025 року, завдяки ініціативі ІЧН, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення внесла до списку медіасервісів держави-агресора 217 доменів. Ці ресурси не лише порушували закон, транслюючи фільми та серіали, але й активно маніпулювали свідомістю глядачів, просуваючи пропагандистські наративи країни-окупанта. В останньому оновленні список поповнився ще 24 ресурсами, що в результаті довело загальну кількість до 577 вебсайтів. Серед них можна знайти безліч проросійських стримінгових платформ, таких як Ivi, Okko, Kion, Viju, Premier, Start, more.tv, LimeHD, а також сотні піратських сайтів, включаючи всі відомі дзеркала HD Rezka, Kinogo, Kinokrad, ГидОнлайн, Filmix, Baskino тощо.

Згідно зі статтею 123 Закону України "Про медіа", поширення аудіовізуальних медіасервісів держави-агресора на території України -- заборонене. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов'язані блокувати доступ до сайтів, що внесені до Переліку. Наразі ІЧН продовжує збирати докази, формувати обґрунтовані звернення до Національної ради, яка й затверджує список заборонених медіасервісів.

Внесення до Переліку -- це не формальність, а реальний удар по піратському бізнесу. Як свідчить аналітика SimilarWeb, заблоковані ресурси стрімко втрачають трафік. Наприклад сайт rezka.ag (дев'яте місце у Топ-50 популярних вебсайтів України у вересні 2023 року), в лютому 2025 року опинився вже на 41 місці.

Більше того, спроби "перекочувати" на нові домени вже не приносять бажаного результату. Користувачі втрачають орієнтацію, довіра до ресурсів знижується, а Google виключає такі сайти зі своїх результатів пошуку. Наприклад, найпопулярніше дзеркало "HD Rezka", rezka-ua.tv, з десятого місця опустилося до 517 у рейтингу SimilarWeb.

Завданням НКЕК, національного регулятора в галузі електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг, є контроль за дотриманням закону про блокування заборонених веб-ресурсів в Україні. Цей орган здійснює моніторинг діяльності провайдерів, перевіряючи їхню відповідність вимогам, і має повноваження накладати штрафи у разі виявлення порушень.

У січні-лютому 2025 року Національна комісія з питань електронних комунікацій (НКЕК) вже здійснила 12 позапланових перевірок провайдерів на основі звернень Національної ради. У 2024 році було проведено 26 таких перевірок, серед яких компанії "Укртелеком", "ВФ Україна", "Укрком", ТОВ "Контент Трейдинг" (Triolan.tv), "Лайфселл", "Влайн", ФОП Вальчевський, "Київстар", ТОВ "Місто Тв", "Нашнет", "Інкомсат Сервіс", ТДВ "Компанія Бест", ТОВ "Максимум Нет", ТОВ "Київ Нет", ТОВ "Андер Нет", ТОВ "Воля Кабель", ТОВ "Індастріал Медіа Нетворкс", ТОВ "Ютім", ТОВ "Утелс", ФОП Орел (Corbina Telecom), ТОВ "Мережа Ланет", ТОВ "Інтернет Кузя", ТВО "Адамант", ПрАТ "Фарлеп Інвест", ТОВ ТРК "Дісковері" та ФОП Діхтярьов, а також ТОВ "Нетворк Львів".

В ІЧН підкреслюють, що більшість виявлених порушень вже були виправлені — провайдери обмежили доступ до заборонених медіасервісів.

"Ми підтримуємо позицію свідомих постачальників послуг, які проявляють відповідальність і вже стали нашими союзниками у боротьбі за безпечний інформаційний простір. Водночас, всі ті, хто ігнорує заборони, повинні розуміти: ми не залишаємо це без уваги і вже працюємо над новими заходами блокування", - зазначають в ІЧН.

Експерти Інституту Часових Наук підкреслюють, що піратство не обмежується лише крадіжкою контенту. Це також є форма ворожого впливу, замаскована під "безкоштовне кіно". Особливо небезпечними вважаються медіасервіси країни-агресора, які не лише розповсюджують заборонені матеріали, але й свідомо створюють спотворене уявлення про реальність. Їхня діяльність є інформаційною диверсією проти України, що реалізується через дезінформацію, героїзацію агресора та нівелювання наших цінностей.

Ось чому ця боротьба є питанням ментальної гігієни для кожного українця та інформаційної чистоти нації. Наша команда розробляє нові звернення, надає докази, співпрацює з регуляторними органами та тисне на постачальників послуг.

В'ячеслав Мієнко, керівник Ініціативи "Чисте небо", зазначає:

"Ми вже давно не просто реагуємо -- ми атакуємо. Ми знаємо, як вони працюють (пірати -- ред.), де їхні схованки, хто їх покриває, і на кого вони впливають. Кожен, хто краде контент чи поширює небезпечний продукт, -- отримає по заслугах. Ми йдемо до кінця -- щоб жодного пірата не залишилось. Або ти з нами за чисте інформаційне середовище -- або тебе не буде. Все просто".

Нагадуємо, що ініціатива "Чисте небо" була заснована влітку 2013 року з метою підтримки легального аудіовізуального контенту в українському сегменті Інтернету та боротьби з ресурсами, що розповсюджують матеріали, що порушують авторські права. До складу спільноти входять провідні компанії українського медіапейза, включаючи, зокрема, 1+1 media.

#Бізнес #Україна #Київ #Львів #Радіо #Google #Пошта #Диверсія #Крадіжка #Дезінформація #Кінофільм #Дзеркало. #Гігієна #Телебачення #Київстар #Нація #Інтернет-провайдер #Контент (медіа) #Піратство #Веб-сайт #Доменне ім'я #Каталог Генрі Дрейпера #Спектр #Ланет #Укртелеком #Воля (філософія) #Орлов

Читайте також

Найпопулярніше
Скріншот не є юридично обов'язковим документом. Як створити копії документів за допомогою застосунку "Дія".
Електронні платформи на заміну паперовим формальностям: Україна модернізує митні процеси.
Оцініть це, а потім вирушайте на зустріч: які чоловічі імена приносять фінансовий успіх та процвітання у бізнесі.
Актуальне
Інноваційні виклики та нестабільність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістичних процесах.
Що таке гарантії безпеки та чому їх відсутність в угоді про мінерали є проблемою: коментар експерта Михайла Гончара.
Чистота, простота і по-українськи: як компанія "Українські Хімічні Технології" трансформує ринок побутової хімії в Україні.
Теги