12 листопада в Києві пройшов "Всесвітній день науки 2025: Україна" — захід, який зібрав близько 300 учасників з державних установ, вищих навчальних закладів, наукових центрів, бізнес-середовища, міжнародних організацій та молодих дослідників.
Програма охоплювала дві паралельні сцени -- "Наука" і "Бізнес", а також VI Міжнародний Форуму рад молодих вчених.
Відкриття заходу розпочалося з привітальних слів, які виголосили перший Віце-прем'єр-міністр та Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, а також перший заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев. Серед інших виступаючих були заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, що займається питаннями цифрового розвитку і трансформацій, Олександр Циборт, заступник посла Європейського Союзу в Україні Гедимінас Навіцкас, регіональний директор Світового банку для країн Східної Європи Боб Дж. Саум, тимчасово повірений у справах і заступник голови Місії Посольства Данії в Україні Ларс Олаф Совндаль Петерсен, а також голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі.
У заході також взяли участь делегати з університетів, дослідницьких організацій, підприємств та Молодіжної ради вчених при Міністерстві освіти і науки.
Результати державної атестації: найбільший моніторинг наукової сфери за часи незалежності.
На сцені "Наука" МОН презентувало повні результати державної атестації за шістьма науковими напрямами. Це найбільш масштабне й комплексне оцінювання дослідницької спроможності, яку Україна проводила до сьогодні:
* майже 500 університетів і наукових установ;
більше ніж 533 тисячі перевірених записів;
* 4 960 описів впливу;
* 14 880 експертиз;
* 200 міжнародних і 2000 українських експертів.
Рік тому ми визначили для себе амбітну ціль — впровадити нову модель державної атестації, що, в свою чергу, вплине на фінансування наукових досліджень. Сьогодні вже помітні перші результати: держава почала більше інвестувати в тих, хто займається реальними науковими дослідженнями, залучаючи позабюджетні кошти, що сприяє розвитку економіки, оборони та суспільства в цілому. Наступним етапом стане запуск Національної системи дослідників, яка стимулюватиме молодих науковців, надаючи їм додаткову фінансову підтримку. Я впевнений, що це стане міцним підґрунтям для зростання українських учених та реалізації їхніх ідей в Україні", — заявив на відкритті події Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
У 2026 році, згідно з результатами атестації, буде впроваджена нова модель базового фінансування: підтримка надаватиметься тим, хто показує високі результати, залучає додаткові фінансові ресурси, публікує якісні наукові дослідження та впроваджує інноваційні рішення.
Денис Курбатов, заступник міністра освіти і науки України, зазначив: "Це вперше, коли 158 наукових установ та 110 університетів, що отримали категорії А і Б, отримають додаткові кошти за новою формулою. Це фінансування призначене для підвищення заробітних плат, модернізації обладнання та зміцнення потенціалу. Цей крок започатковує нову модель фінансування в українській науці, засновану на результативності їхньої діяльності".
Сучасні інструменти та зміни: в якому напрямку розвивається наука в Україні
Спеціальний сегмент заходу був присвячений реформам, що створюють нову структуру наукової та інноваційної екосистеми в Україні.
МОН представило концепцію створення дослідницьких центрів передового досвіду на базі університетів. Ці напрями визначені як ключові для розвитку високотехнологічних досліджень і формування нових точок зростання економіки.
Крім центрів, Міністерство освіти і науки представило новий механізм державного замовлення для науково-технічних розробок. Перший конкурс, що охоплює 22 пріоритетні напрями, вже завершено, а другий наразі триває. Проекти включають такі галузі, як штучний інтелект і цифрові технології, сучасна медична діагностика, воднева енергетика, а також дослідження екологічного стану та інші важливі напрямки, які сприяють розвитку країни.
Законодавчий пакет Science. City містить в собі ініціативи, спрямовані на оновлення функціонування наукових парків, надання університетам більшої самостійності у впровадженні інноваційних ініціатив, а також формування сучасних екосистем для досліджень і розвитку. Водночас Міністерство освіти і науки працює над створенням Агенції прикладних досліджень, яка забезпечить інтеграцію потреб бізнесу з науковими рішеннями, що дозволить підтримувати перші проєкти вже з моменту відкриття агентства.
Серед численних ініціатив варто відзначити впровадження нової моделі проектної STEM-аспірантури, розрахованої на 100 молодих науковців, а також програму енергетичної стійкості, в рамках якої 39 організацій отримали фінансування для встановлення сонячних електростанцій у 2024-2025 роках. За минулий рік також було засновано 23 стартап-школи, інкубатори та акселератори, що сприяють розвитку інноваційних команд.
Наукові дослідження та підприємництво: створення спільного простору для інноваційних рішень.
В рамках секції "Бізнес" відбулись кілька стратегічних сесій, що зосереджені на співпраці університетів та наукових організацій з підприємствами в контексті спільних дослідницько-розробницьких проектів.
На початку учасників і учасниць ознайомили з категоріальним апаратом для мозкових штурмів, а саме було ексклюзивно презентовано два дослідження у сфері державно-приватного партнерства (ДПП) від МОН з Київською школою економіки (КШЕ) та Офісом ефективного регулювання (BRDO), поточні реформи МОН у сфері ДПП, що охоплюють механізми співфінансування досліджень і нові підходи до побудови інноваційних партнерств. Учасники запрошувались до дискусій щодо визначення ключових барʼєрів у співпраці та дизайнування політик, що сприятимуть посиленню співпраці між публічним та приватним секторами. Під час заходу було забезпечено 12 виступів учасників в межах двох стратегічних сесій, а матеріали сформовані під час мозкових штурмів будуть використані під час формування галузевих НПА.
У центрі уваги — технології, здатні впроваджуватися в реальний економічний сектор.
У рамках цієї секції було презентовано результати дослідження інноваційного потенціалу українських освітніх і наукових установ. Це дослідження було підготовлене Міністерством освіти і науки України разом з Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки ініціативи "Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості" (UK DIGIT), що реалізується Фондом "Євразія" за фінансування UK Dev. Дослідження містить аналіз актуального стану інновацій в університетах і наукових закладах, виявляє основні перешкоди для розвитку та пропонує практичні рекомендації для їхнього подолання. На основі отриманих даних BRDO створив модель управління інноваціями через наукові парки, які функціонують як "єдине вікно" для університетів, дослідників та бізнесу, а також підготував рекомендації для державних органів з метою посилення інноваційного потенціалу в освіті та науці України.
Молоді науковці: професійний розвиток, підтримка та стимулювання
Шостий Міжнародний Форум рад молодих вчених "Наука без кордонів", що відбувся у рамках Всесвітнього дня науки 2025 року, став важливим майданчиком для обміну думками між молодими дослідниками та представниками держави, бізнесу й міжнародних організацій. Під час цього заходу учасники аналізували фінансові можливості та формування сприятливих умов для підтримки розвитку молодих науковців.
На Форумі молодих науковців були представлені успішні приклади ініціатив, які втілили університети, зокрема конкурси для молодих дослідників, фінансування рад молодих учених, а також партнерство з промисловістю, міжнародними організаціями та фондами. Цей захід продемонстрував, що українська наука володіє значним кадровим потенціалом і готова до розширення інновацій у тісному співробітництві з бізнесом та міжнародною спільнотою.
Фінансування науки у 2026 році: державні пріоритети та точні цифри
На заході Роман Єрмоличев, який займає позицію першого заступника міністра фінансів України, озвучив основні показники бюджету, що визначають фінансові основи для розвитку наукової сфери.
Загальна сума витрат на наукові та науково-технічні ініціативи у проєкті Державного бюджету на 2026 рік складає 20,1 мільярда гривень, що на 5,6 мільярда гривень більше у порівнянні з 2025 роком.
Варіанти фінансування:
1 мільярд гривень — це інвестиції в інноваційні дослідницькі центри на основі закладів вищої освіти.
100 мільйонів гривень виділено для старту конкурсу "Бізнес та наука: успішна кооперація".
3,2 мільярда гривень (+3 мільярди гривень до 2025 року) — це сума, призначена для основного фінансування національних університетів та закладів вищої освіти, які отримали найвищі категорії А і Б за результатами державної атестації.
* 0,7 млрд грн (+0,4 млрд грн до 2025 року) -- наукові проєкти молодих учених, прифронтових ЗВО
Міжнародна підтримка: спільна робота для розвитку української науки та інновацій
Тимчасово повірений у справах та заступник голови Місії Посольства Данії в Україні Ларс Олаф Совндаль Петерсен висловив: "Підтримка української системи освіти та науки, а також зміцнення їхньої інтеграції в європейське співтовариство є важливим пріоритетом для Данії під час її головування в ЄС. Недавній візит міністра вищої освіти і науки Данії та ректорів двох університетів став значним кроком у розвитку співпраці. Підтримка Данією нового дослідницького центру, що займається аналізом санкцій на базі KSE, є важливим внеском у формування політики, що базується на доказах, у сферах, які мають вирішальне значення для України та Європи".
Світовий банк відзначив важливість реформ МОН, зокрема Science. City та розвитку інноваційної інфраструктури. "У межах програми Світового банку ми підтримуємо системні зміни, які МОН упроваджує в рамках цифрової стратегії WINWIN 2030. Це Science. City, розвиток спроможності deeptech-інновацій в Україні, зокрема через Science & Business Acceleration Program 2025. Ми бачимо, як реформи посилюють співпрацю між наукою і бізнесом та створюють нові можливості для інноваційного сектору", -- наголосив регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Дж. Саум.
Партнери події наголосили на важливості підтримки українських дослідників. Голова Представництва UNESCO в Україні К'яра Децці Бардескі наголосила: "Підтримка української науки залишається одним із перших пріоритетів ЮНЕСКО. У Плані дій ЮНЕСКО з розвитку науки, підготовленому спільно з Міністерством освіти і науки України, визначено: водночас із реагуванням на невідкладні потреби та зміцненням стійкості науковців наша мета -- сформувати потужну й життєздатну екосистему для відновлення України та її довгострокової самостійності, засновану на принципах сталого розвитку та узгоджену зі світовими науковими стандартами".
Інформаційна довідка
Захід організовано Міністерством освіти і науки України спільно з Радою молодих вчених при МОН та за підтримки Українського науково-технологічного центру (УНТЦ), Європейської комісії, World Bank та Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ). Партнери: UNIT.City, Diia.City.Union.
#Україна #Європейський Союз #Європа #Інновації #Економіка #Київ #Українська мова #Ліс #Данія #Заклад вищої освіти #Уряд України #Європейська комісія #Східна Європа #Природне середовище #Сполучене Королівство #Автономія #Наука #Київська область #Світовий банк #Міністерство освіти і науки України #Реформа #Модель #Євразія #Університет #Фундамент (інженерія) #Наукове дослідження #Список міністрів фінансів України #ЮНЕСКО #Бізнес #Всесвітній день науки за мир і розвиток
