В Україні спостерігається різке зростання цін на м'ясо: фахівці оцінили, яких змін слід очікувати в ціновій політиці.

У червні та на початку липня 2025 року в Україні спостерігалося значне підвищення вартості м'ясних продуктів, зокрема яловичини, свинини та курятини.

Про це повідомило видання УНІАН.

Згідно з інформацією аналітика "Українського клубу аграрного бізнесу" Максима Гопки, у червні середня вартість свинячого ошийка перевищила 330 грн за кілограм, що на 30% більше в порівнянні з минулим роком. Вартість яловичини зросла на 22%, досягнувши 336 грн за кілограм.

У липні ціни на м'ясо піднялися ще вище: яловичину почали реалізовувати за 350 грн за кілограм. На початку місяця шашлик зі свинини оцінювався в 260 грн за кілограм, в той час як у червні його середня вартість становила 254 грн за кілограм.

Ціни на курятину також зросли. На початку липня середня вартість курячого філе становила 224 гривні за кілограм. Стегно продавалося за 151,50 гривні за кілограм, що є значним підвищенням у порівнянні з червнем, де його ціна була близько 139 гривень за кілограм. Тушка коштувала приблизно 120 гривень за кілограм. У червні курячі гомілки могли придбати за 90,39 гривні за кілограм, а на початку липня їх вартість зросла до 94,50 гривні за кілограм.

За словами заступниці директорки з маркетингу "ЕКО-маркету" Марії Проніної, ціни на м'ясо формуються під впливом низки чинників: вартості кормів, пального, енергоносіїв, заробітної плати працівників, а також внутрішнього попиту, конкуренції та доступу до зовнішніх ринків.

Хоча експортні поставки української яловичини у травні 2025 року зросли -- було експортовано 21 тонну свіжої або охолодженої яловичини, що удесятеро (на 980%) перевищує показник квітня, -- це зростання не є сталим трендом. Як зазначають аналітики, таке збільшення пояснюється низькою базою порівняння. Загалом експорт все одно лишається більш ніж на 90% нижчим за показник травня 2024 року.

Незважаючи на існуючі експортні бар'єри, вони не є головною причиною зростання цін на м'ясну продукцію в країні. Фахівці підкреслюють, що основними факторами подорожчання є зменшення чисельності худоби, труднощі у сфері логістики та загальна економічна невизначеність.

Експерти пояснюють підвищення цін на курятину зростанням витрат на корми, тоді як подорожчання яловичини викликане обмеженими обсягами пропозиції на ринку та труднощами в процесі виробництва.

Як повідомила представниця "ЕКО-маркету", на ціноутворення також впливають сезонні фактори. Наприклад, вартість м'яса зазвичай зростає напередодні Великодня та в час новорічних свят – під час пікових моментів попиту. Ця тенденція залишається актуальною і в 2025 році.

Літні місяці стали свідками зростання цін, яке було викликане загальною інфляцією та змінами валютного курсу. Це вплинуло, зокрема, на ціну імпортних товарів — від вітамінів до сільськогосподарської техніки.

Ще один важливий аспект – зменшення обсягів виробництва. Згідно з інформацією УКАБ, у період з січня по травень 2025 року загальна вага забитих тварин становила:

Найбільше скорочення забійної маси ВРХ фіксується в домогосподарствах (мінус 10%), тоді як у випадку зі свинями -- на промислових підприємствах (мінус 15%), зазначає аналітик УКАБ Максим Гопка.

Згідно з інформацією, представленою в УКАБ, українська м'ясна промисловість вже протягом кількох років стикається з серйозними викликами. Зокрема, після розпаду колгоспної системи в останні десятиліття минулого століття, багато фермерів почали значно зменшувати чисельність свого худоби через зростання цін на корми, брак державної підтримки та загальну економічну невизначеність.

В "Асоціації виробників молока" підкреслили, що масштабна війна ще більше ускладнила ситуацію — в зонах бойових дій частина тварин загинула через артилерійські обстріли.

Фахівці наголошують, що утримання худоби стає дедалі витратнішим: через зниження рентабельності, подорожчання пального, електроенергії та кормової бази. Крім того, фермери внаслідок війни втрачають доступ до пасовищ і земель.

Подібна ситуація спостерігається й у галузі свинарства.

Згідно з інформацією від Асоціації "Свинарі України", в Україні спостерігається зменшення чисельності свиней, яке зумовлене не лише тривалим скороченням присадибного свинарства, що триває вже понад десять років, але й втратами в промисловому секторі. Ці втрати викликані як епізоотичними загрозами, зокрема поширенням Африканської чуми свиней, так і економічними труднощами.

У 2022 році внаслідок військових дій Росії проти України країна зазнала втрати приблизно 10-12% свого поголів'я худоби. Це сталося через численні руйнування та закриття фермерських господарств.

Економіст Олег Пендзин підтверджує ці дані й зазначає, що галузь стикається з низкою викликів.

"Серед ключових викликів у галузі можна виділити зростання витрат на кормову базу. Поголів'я худоби зменшується, що стосується як свиней, так і великої рогатої худоби. Виробничі обсяги також скорочуються через зменшення кількості господарств, що займаються виробництвом м'яса. Проте основною проблемою залишається зниження попиту на м'ясо, яке ми спостерігаємо сьогодні, і це пов'язано з падінням реальних доходів населення. Адже чим нижчий рівень доходів, тим більше споживається хліба та картоплі, і навпаки – з ростом добробуту зростає споживання м'ясних та молочних продуктів", – зазначив експерт.

Комплексне військове вторгнення значно змінило харчові звички українців. Згідно з інформацією від Асоціації "Свинарі України", дійсно спостерігається зниження споживання свинини, однак це явище частково викликане зменшенням чисельності населення внаслідок міграційних процесів.

"Якщо розглянути ринок свинини в контексті загального попиту на цей вид м'яса, можна відзначити, що він справді зменшився з початку повномасштабної агресії. Це пов'язано зі скороченням кількості споживачів через міграційні процеси населення", – прокоментували в Асоціації.

Якщо розглядати споживання на душу населення, то показники навіть показали невелике зростання. У 2022 році та минулому році українці в середньому споживали близько 21 кг свинини на особу за рік, що перевищує показник 2021 року (близько 20 кг). Експерти пояснюють цю тенденцію тим, що ціни на свинину підвищувалися повільніше, ніж на інші продукти харчування.

Експерти зазначають, що зростання цін дійсно знижує попит на свинину, оскільки в нинішніх економічних умовах споживачі вдаються до вибору "гаманцем". Однак, незважаючи на це, свинина залишається популярною завдяки своїй універсальності та сезонному попиту (наприклад, під час свят, шашликів та відпусток). Відновлення споживання при покращенні економічних умов є цілком ймовірним сценарієм, що вже неодноразово спостерігалося в минулому.

Згідно з інформацією Міністерства аграрної політики, спостерігаються зміни у споживанні різних видів м'яса. У 2023 році середній українець спожив приблизно 27 кг курятини та 7,4 кг яловичини. Для порівняння, у 2022 році ці показники становили 26,2 кг і 7 кг відповідно.

Водночас війна вплинула на споживчі пріоритети загалом. Згідно з дослідженням Gradus Research Company, 64% українців почали обирати дешевші продукти. Головними чинниками стали зростання цін, зниження доходів, психологічний тиск та емоційне вигорання.

Незважаючи на загальне зниження обсягів виробництва м'яса, внутрішні потреби в Україні в основному задовольняються місцевими виробниками. Як зазначають фахівці Асоціації "Свинарі України", рівень самозабезпеченості свининою протягом останніх десяти років не опускався нижче 86%, а з 2022 року стабільно перевищує 90%.

Навіть на фоні зростання імпортних поставок — 7,16 тисячі тонн за перші шість місяців 2025 року у порівнянні з 2,3 тисячами тонн за весь 2024 рік — частка свинини, що імпортується, на ринку залишається невеликою. Імпорт становить менше 5% від загального обсягу споживання.

Таким чином, український ринок м'яса, хоч і зазнав тиску війни, продовжує адаптуватися. Основну частину попиту покривають вітчизняні виробники.

Попри війну, економічну нестабільність і дефіцит робочої сили в аграрному секторі, ціни на м'ясо в Україні 2025 року навряд чи зазнають різких коливань.

"В умовах військових викликів, зростаючої глобальної геополітичної напруги, економічних і епізоотичних загроз, а також вимог щодо впровадження європейських норм у сфері благополуччя тварин, Українському промисловому свинарству доводиться стикатися з численними новими викликами", -- зазначили в Асоціації "Свинарі України".

Проте, у найближчі місяці не очікується різкого підвищення цін. Згідно з інформацією від Марії Проніної, заступниці директорки з маркетингу "ЕКО-маркету", м'ясний ринок наразі перебуває на етапі відносної стабільності. Якщо не виникнуть непередбачувані обставини — такі як валютні коливання, енергетична криза чи неврожай зернових — ціни на продукцію зберігатимуться на стабільному рівні щонайменше до осені.

Водночас, як підкреслюють експерти Українського клубу аграрного бізнесу, повністю уникнути підвищення цін не вдасться. Аналітики очікують, що вартість свинячого ошийка може сягнути 320-350 гривень за кілограм. Основними факторами цього є обмежена доступність живої ваги та стабільний попит, особливо під час літніх відпусток.

За прогнозами, вартість яловичини може зрости на 5-7%, особливо в серпні, коли витрати на утримання тварин зростають, а на ринку спостерігається обмежена пропозиція.

Щодо курячого м'яса, то ситуація залишається незмінною. Хоча ціни на куряче філе, стегна чи тушки можуть незначно варіюватися, суттєвого підвищення поки що не очікується.

Отже, українцям не загрожує новий ціновий стрибок, але й на суттєве здешевлення м'яса розраховувати не варто.

Слід підкреслити, що незважаючи на загальне уповільнення інфляційних процесів, вартість продуктів в Україні зростає швидшими темпами порівняно з іншими товарами. Згідно з інформацією Держстату, у червні 2025 року річна споживча інфляція становила 14,3%, у той час як ціни на продукти харчування піднялися на 23,2%.

Експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин раніше підкреслив, що українці витрачають до 40% своїх доходів на харчування, що значно перевищує витрати мешканців країн Європейського Союзу. Причинами цього є високий рівень ПДВ на продукти харчування та недостатня державна підтримка агровиробників.