На сьогоднішній день в Україні застосовується класифікація професій, розроблена відповідно до стандартів, що діяли в минулому столітті.
Сьогодні підлітки, ветерани, мами трьох дітей, які не мають роботи, внутрішньо переміщені українці, які облаштовуються на новому місці, мають дещо спільне. Всі вони стоять перед складним вибором: за яким фахом і де працювати та чи є взагалі шанс почати з нуля, якщо для того, аби мати роботу, потрібно змінити фах? І на жаль, у більшості випадків, люди не знають, що таке сучасний ринок праці, тому не можуть ухвалити обґрунтоване кар'єрне рішення. Як цю ситуацію можна змінити, розповіла Олена Колесникова у статті "Новий реєстр професій в Україні: як він допоможе знайти роботу"
Автор підкреслює, що в даний момент на українському ринку праці налічується приблизно 100 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних. У той же час кількість доступних вакансій перевищує 200 тисяч.
В Україні до теперішнього часу застосовується Класифікатор професій, який базується на ISCO-88 — стандарті, що був розроблений у 1988 році і включає більше 9 тисяч позицій. Як зазначає Колесникова, це викликає:
Зміни в цій сфері розпочалися з ухвалення закону №4353, який нещодавно підтримала Верховна Рада. Цей закон переніс функції з управління Єдиним реєстром професій та кваліфікацій від Міністерства економіки до новоствореного Національного агентства кваліфікацій (НАК), заснованого в рамках освітньої реформи, - зазначає авторка.
Документ передбачає, що до 1 травня 2026 року Нацагентство має створити цифровий реєстр професій та кваліфікацій. До того ж цей реєстр необхідно інтегрувати із Держслужбою зайнятості та Пенсійним фондом, а також надати йому доступ до інформації про середні зарплати, вакансії, кваліфікаційні центри тощо.
Колесникова наголошує, що цей реєстр має стати картою професійного життя, який дозволить:
"Передача адміністрування до Національного агентства кваліфікацій -- невипадкове рішення. Це єдиний орган, який об'єднує інтереси всіх ключових учасників системи кваліфікацій. НАК -- це не міністерство, яке ухвалює рішення зверху. Це -- майданчик для співпраці та діалогу. У його складі -- представники роботодавців, профспілок, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки", - пише авторка.
За її словами, НАК має не тільки повноваження, але й ефективні механізми співпраці з усіма, хто має вплив на сфери освіти, працевлаштування, бізнесу та професій. Колесникова зазначає, що новий реєстр, який буде під контролем Національного агентства кваліфікацій, стане збалансованим і задовольнить потреби всіх зацікавлених сторін.
По-перше, у реєстрі буде представлена інформація про професії для кожної спеціальності:
Для осіб з неформальною освітою в реєстрі буде сформовано список адрес кваліфікаційних центрів, де вони зможуть підтвердити свої навички та знання.
"Вперше в Україні класифікація професій інтегрує статистичні дані, міжнародні коди, інформацію про зарплати та попит на ринку праці. Завдяки підтримці наших партнерів з ЄБРР і Польського фонду солідарності, ми успішно оновили всі 9 тисяч записів з попереднього класифікатора професій і розробили новий розділ, присвячений військовим професіям, якого раніше не існувало. Крім того, новий реєстр узгоджено з Національною рамкою класифікацій, що дозволяє чітко визначити, який рівень освіти необхідний для кожної професії", - зазначає авторка.
Раніше повідомлялося, що наразі в Києві знаходиться 426 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО), тобто 10% від загальної кількості ВПО в Україні. Однак лише 27% з них мають роботу, хоча ще 17% активно її шукають.
У Києві 11% працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб (ВПО) мають роботу, збережену з попереднього місця проживання, 10% займаються дистанційною діяльністю, а 3% змінили місце проживання разом зі своїм роботодавцем.
#Бізнес #Документ #Україна #Повноваження #Українці #Економіка #Київ #Сміливіше. #Ринок праці #Верховна Рада #Працевлаштування #Внутрішньо переміщені особи #Історія України #Європейський банк реконструкції та розвитку #Вища освіта в Україні #Профспілка
