Новий законопроєкт передбачає легалізацію залучення приватних компаній та громадян до процесів виявлення і нейтралізації загроз у кібернетичному середовищі.
1 серпня до Верховної Ради було внесено законопроєкт під назвою "Про основи всебічного залучення приватного сектора та громадянського суспільства до реалізації заходів щодо стримування деструктивної діяльності в кіберпросторі". Наразі документ проходить розгляд у відповідному Комітеті.
Назва цього законопроєкту містить чимало інформації, тому, щоб пояснити простіше, йдеться про створення групи людей, яка об'єднається під назвою "Ліга протидії деструктивній діяльності в кіберпросторі".
Перше за все, важливо зрозуміти мету такої ініціативи - це легалізація залучення та участі представників приватного сектору та громадянського суспільства та забезпечення ефективної взаємодії з органами державної влади, для виявлення, запобігання та нейтралізації деструктивної діяльності в кіберпросторі, розбудови спільної кіберстійкості національного рівня формування культури цифрової безпеки серед громадян, бізнесу та державних інституцій.
Проблематика безпеки кіберпростору та цифрової інформації в Україні вже тривалий час займає важливе місце в суспільному обговоренні. Серед відомих хакерських угруповань, які завдають шкоди інтересам країни, можна згадати такі як Anonymous Ukraine, Арт28, Sendward, CyberBerkut та інші.
Одним із прикладів відомих кібератак є злом електронної пошти Міністерства закордонних справ України, що стався в жовтні 2013 року, коли група Anonymous оприлюднила листування та особисті дані Віталія Кличка. Інша атака, що проводилася групою Арт28, полягала у впровадженні вірусу Snake/Uroborus/Turla, який надавав доступ до інформації на серверах державних установ, медіа та фінансових організацій. Ця ж група намагалася викрасти дані, пов'язані з розслідуванням катастрофи рейса MH17. У 2015 році кіберзлочинці з SandWarm розробили вірус SendEnergy3, який вразив енергетичні компанії Прикарпаттяобленерго, Київобленерго та Чернівціобленерго, а в грудні 2016 року підстанція Північна в Києві також стала жертвою атак. У той самий час CyberBerkut здійснювали атаки на Центральну виборчу комісію під час президентських виборів, а також проводили DDoS-атаки на вебсайти Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та президента України. Крім того, CyberBerkut взяли на себе відповідальність за розповсюдження аудіозапису, що містив розмову між міністрами закордонних справ Естонії та ЄС, супроводжуючи його коментарями, що дискредитували українську опозицію під час Революції гідності.
Іншими угруповуваннями було здійснено відому хакерську атака за допомогою вірусу Petya.A на комп'ютери державних і приватних компаній в Україні. Атаки були націлені на об'єкти критичної інформаційної інфраструктури енергогенеруючих і енергопостачальних компаній, об'єктів транспорту, ряду банківських установ, телекомунікаційних компаній. Зокрема, вірус заблокував комп'ютери аеропорту Бориспіль, Кабміну, Мінфіну, Укренерго, Укрпошти, Нової пошти.
В Україні можна навести чимало прикладів, зокрема ситуацію з "Київстар", коли зв'язок відсутній протягом значного часу. Подібні проблеми спостерігаються й у інших країнах. Кіберзлочинність стала актуальною ще з моменту виникнення Інтернету, і з тих пір виникають нові виклики, пов'язані із забезпеченням захисту та безпеки, особливо для державних установ.
На основі добровільності може бути залучена особа, яка є громадянином України, іноземцем або особою без громадянства, що законно перебуває на території України протягом останніх п'яти років.
До таких осіб встановлено ряд вимог:
Ключовий аспект полягає в тому, що така особа не має права залишатися військовослужбовцем, або ж повинна припинити свою діяльність як експерт у сфері кібербезпеки у випадку мобілізації.
Це ускладнює отримання членства в Лізі для тих осіб, які насправді здатні виконувати дії на шкоду інтересам України та мають єдину мету — отримати доступ до критично важливої інформації, що стосується військових операцій та державної таємниці.
В цілому, у законопроєкті детально описані органи управління Лігою, процедура обрання голови, механізми фінансування (через бюджет та внески членів Ліги), підпорядкованість державним установам та звітність про діяльність. Також зазначено алгоритми взаємодії з державними органами та комунікаційні стратегії для оперативного реагування на різні ситуації.
Для України надзвичайно важливим є прийняття такого закону, а також створення об'єднань експертів, які зможуть комплексно та злагоджено реагувати на кіберзагрози і забезпечувати належний захист. Одного лише законопроєкту недостатньо для вирішення всіх питань, пов'язаних із кібербезпекою; очевидно, що знадобляться подальші розробки, практичні випробування та внесення корективів. Проте основний момент – це перший крок. Українські спеціалісти мають визнану репутацію у сфері кібернезалежності та інформаційних технологій, і багато з них працюють у провідних міжнародних компаніях. Тому залучення цих талантів до захисту рідної країни є важливим кроком у відповідь на сучасні виклики в кіберпросторі.
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Президент України #Національна енергетична компанія «Укренерго» #Київ #Уряд України #2010 Президентські вибори в Україні #Міністерство внутрішніх справ (Україна) #Комп'ютерна безпека #Естонія #Громадянське суспільство #Органи державної влади #Укрпошта #Хакер. #Хакерська атака #Персональні дані #Міністерство закордонних справ (Україна) #Київстар #Прокуратура України #Комп'ютер. #Сервер (обчислювальна техніка) #Центральна виборча комісія (Україна) #Вірус #Віталій Кличко #Кіберпростір #Атака на відмову в обслуговуванні #Закрита інформація #Аноніми (хакерська група) #Чернівціобленерго #Прикарпаттяобленерго #Рейс 17 Малайзійських авіаліній
