У Верховній Раді України був поданий законопроект, що передбачає введення податку на імпортні посилки, незалежно від їх вартості. Цю ініціативу висунув голова відповідного комітету ВРУ Данило Гетманцев.
Гетманцев пояснює, що ідея виникла на вимогу низки бізнес-асоціацій, серед яких Американська торговельна палата (ACC), Європейська Бізнес Асоціація (EBA), Федерація роботодавців України (ФРУ) та інші. За його словами, мета законопроекту -- підвищення прозорості імпорту, адаптація до європейських стандартів та підтримка українських підприємців.
Однак чи справді Україна готова до таких змін, і як вони вплинуть на громадян та роботу митниці? Детальніше -- в матеріалі РБК-Україна.
Наразі мито в 10% і ПДВ у 20% нараховується на посилки вартістю понад 150 євро (на частину, яка перевищує цю ціну).
Основною пропозицією є запровадження ПДВ для товарів, придбаних через іноземні інтернет-магазини, незалежно від їх вартості. Крім того, на суму, що перевищує 150 євро, буде стягуватися митний збір.
Також хочуть запровадити ПДВ на звичайні посилки від фізичної особи до фізичної особи дорожче 45 євро. Тобто якщо, приміром, родич або знайомий за кордоном відправляє вам посилку вартістю понад 45 євро, потрібно буде заплатити +20% ПДВ.
Крім того, законопроєкти пропонують спростити адміністрування ПДВ і прискорити оформлення посилок на митниці. Для цього вводиться можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом.
Для полегшення адміністрування пропонується впровадити систему, аналогічну європейському механізму IOSS, яка дозволяє сплачувати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або платформою.
IOSS дозволяє іноземним компаніям, які продають товари до Європейського Союзу, реєструватися в єдиній точці (one-stop shop) для подання декларацій та сплати ПДВ за товари, що надходять до споживачів у країни ЄС. Товари, що продаються через маркетплейси або компанії-постачальники, сплачують ПДВ за ставками, які встановлені в країні покупця.
Торговці мають можливість зареєструватися в централізованому реєстрі та подавати свої податкові декларації, здійснюючи платежі в одному місці, замість того, щоб виконувати цю процедуру в кожній окремій країні Європейського Союзу. Це значно полегшує адміністративні процеси, зменшує бюрократичні перешкоди та підвищує ефективність контролю за фінансовими операціями. Податок на додану вартість (ПДВ) стягується до моменту, коли товар доходить до кінцевого споживача.
Однак варто підкреслити, що в Європейському Союзі система IOSS є добровільною, і її запровадження проходило поетапно. Процес її реалізації тривав багато років, і консультації, а також переговори між державами-членами продовжуються й до сьогодні. Обов'язкове впровадження цієї платформи планується лише до 2027 року, за умови досягнення згоди серед усіх 27 країн-членів. До цього терміну система залишається опційною, і далеко не всі учасники ринку активно її використовують.
Це свідчить про те, що позитивний досвід Європейського Союзу у впровадженні системи IOSS як дієвого інструменту для адміністрування податків і зборів все ще триває. Система перебуває на етапі вдосконалення та налаштування, і її теперішні можливості не можна вважати завершеними або бездоганними. Таким чином, посилання на європейський досвід в даному випадку може бути використане в маніпулятивних цілях.
Таку ініціативу активно підтримують не тільки бізнес-асоціації, а й представники Кабінету Міністрів. Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко раніше повідомив, що протягом року без оподаткування митними платежами було ввезено 51,5 мільйона міжнародних поштових відправлень.
Проблема, на думку міністра, полягає в тому, що насправді ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної з 51,5 млн посилок.
На думку міністра, в Україні більшість інтернет-торгівлі та електронної комерції функціонує в "тіньовому" секторі. "Якщо говорити умовно, в межах неоподатковуваної вартості товару до 150 євро у нас імпортують практично все," -- зазначив він.
Утім, основна проблема полягає в тому, як перевірити такий обсяг посилок і чи зможе митниця впоратися з цією задачею
Нові регуляції суттєво збільшать навантаження на митні органи. Навіть проведення елементарного огляду та визначення вартості товарів на сьогоднішній день стає практично неможливим через недостатність ресурсів Державної митної служби.
Згідно з інформацією, наданою колегою Гетманцева з податкового комітету Верховної Ради, народним депутатом Ярославом Железняком, у 2023 році в Україні було отримано 51,9 мільйона посилок, з яких лише 468 тисяч мали вартість, що перевищує 150 євро. Це означає, що менше ніж 1% усіх посилок підлягав розмитненню. Якщо митниця вирішить почати обробку всіх цих посилок, це може призвести до серйозних проблем у системі.
"Митні служби та поштові компанії можуть виявитися неготовими до об'ємів роботи, що призведе до серйозних затримок у доставці. З огляду на попередній досвід проведення інших митних реформ, важливо, щоб цей процес реалізовувався поступово, враховуючи реальні можливості інфраструктури," – підкреслює Железняк.
Ексголова Державної митної служби Максим Нефьодов також звертає увагу, що митна інфраструктура сьогодні не здатна впоратися із навантаженням, яке виникне у разі запровадження нового податку. Тому замість звичних кількох днів клієнтам доведеться чекати свої замовлення кілька тижнів або навіть місяців. "У митниці немає фізичної можливості обробити цей обсяг, виходячи із стану митної інфраструктури. Якщо збільшити навантаження на митників у 25 разів, то не перевіряти будуть у 25 разів більше. Нічого не зміниться", -- зазначає він.
Разом з тим він вказує на складність і неефективність чинних процедур сплати ПДВ і мита. Нинішні схеми, як-от використання "подарунків" між фізичними особами, активно використовуються для обходу податків, і додаткове оподаткування може тільки поглибити цю ситуацію. Тому замість розв'язання проблеми -- ми зробимо її ще більшою.
Українці активно використовують міжнародні торгові платформи для купівлі товарів за вигідними цінами. Запровадження податку на всі міжнародні посилки може значно вплинути на їхні фінанси. Для багатьох родин замовлення одягу, електроніки чи інших товарів з-за кордону є способом економії, особливо в умовах високих цін в Україні.
Оподаткування здатне не лише підвищити ціни на товари, але й знизити доступність деяких груп продуктів. Замість того, щоб підтримувати розвиток вітчизняного виробництва, це може створити додаткове фінансове навантаження для споживачів.
В цих умовах, на думку економіста Олексія Куща, влада мала б максимально спрощувати режим поштових відправлень. Стимулюючи, тим самим, розвиток поштових та логістичних компаній. "Натомість нарахування мита та ПДВ на посилку ціною від 1 долара з AliExpress варте величезних витрат на адміністрування цих податків? Втрачається будь-який сенс підвищення податків, адже жодних додаткових надходжень не буде -- збір та адміністрування таких податків коштуватимуть дорожче, ніж сама додаткова сума зборів. У цьому немає жодної логіки", -- вважає експерт.
Президент Meest Group Ростислав Кісіль вважає, що реалізація цієї ініціативи призведе до зменшення обсягу міжнародних посилок щонайменше на 30-50%, в той час як витрати на адміністрування зростуть у кілька разів. Крім того, деякі міжнародні компанії можуть взагалі вирішити не виходити на український ринок.
Однак найгіршим є те, що ці ініціативи, які, здавалося б, мають на меті збільшити бюджетні надходження, насправді можуть призвести до зростання контрабанди. Я вже спостерігаю, як знову активізуються "сірі" схеми з мікроавтобусами на кордоні. Натомість прозорі поштові відправлення з повним відстеженням будуть замінені на товари, які транспортуватимуться в багажниках без жодного контролю, -- підкреслив Кісіль.
Він також вказує, що сьогодні майже кожна 20-та посилка -- необхідне для армії обладнання, такі як недороге екіпірування, амуніція, дрони та деталі до них. Ця категорія товарів також може опинитися під загрозою.
На цю думку також вказує речник розвідувальної платформи InformNapalm Михайло Макарук, підкреслюючи, що такі ініціативи лише ускладнять ситуацію для армії. Він зазначає, що значна частина товарів, які є вкрай необхідними на фронті, постачаються саме через міжнародні платформи.
Схожі ініціативи можуть призвести до серйозних наслідків для багатьох ключових секторів українського військово-промислового комплексу, включаючи виробництво засобів радіоелектронної боротьби, безпілотних літальних апаратів та оптичних систем. "Військові на передовій можуть залишитися без якісного екіпірування та адекватно оціненого спорядження," — наголошує Макарук.
Фахівці рекомендують вивчити різні методи регулювання імпортних процесів. Одним із можливих варіантів є удосконалення діючих митних механізмів без запровадження загального оподаткування. Це могло б зменшити тягар на митні органи та населення, при цьому забезпечуючи прозорість у ринкових відносинах.
Зокрема, Нефьодов вважає, що необхідно запровадити Єдине вікно для іноземних продавців, створивши окрему систему, яка не заважатиме волонтерським відправленням. Крім того, важливо спростити процедуру оформлення посилок через платформу "Дія" та провести аналіз, щоб визначити, в яких сферах доцільно вносити зміни, а в яких витрати перевищують доходи. Лише після цього можна буде серйозно переглядати існуючі ліміти.
Також, на думку колишнього керівника митниці, надзвичайно важливо встановити співпрацю з великими міжнародними платформами, такими як Amazon або Alibaba, щоб сприяти відкриттю складів в Україні або запровадженню автоматизованих механізмів для нарахування податків продавцями. Проте він визнає, що реалізація таких ініціатив у нашій країні є складною через обмежений ринок і недостатню привабливість для іноземних компаній. "Це довготривалі переговори, але їх потрібно розпочати вже сьогодні," — підкреслює він.
Олексій Кущ вважає, що уряд повинен зосередити свої зусилля на регулюванні "сірого" бізнесу та боротьбі з тіньовою економікою, а не на запровадженні нових податкових зборів.
#Україна #Європейський Союз #Товари #Митниця #Споживач #Податок #Данило Галицький #Бюджет #Інфраструктура #Євро #Верховна Рада #Технічний стандарт #Імпорт #Ціна #РБК-Україна #Мито (податок) #Європейська бізнес асоціація #Податок на додану вартість #Ярослав Мудрий #Вибухова речовина. #Amazon (компанія) #Фізична особа #Федерація роботодавців України #Електронна комерція #Інтернет-магазин #Консенсус #Американська торговельна палата в Україні #Alibaba Group
