Документ був підготовлений за участю фахівців Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та авторів модельного закону Unidroit, що стосується факторингу.
Регулятор підкреслює, що нові правила сприяють інтеграції українського ринку до світових стандартів, покращують прозорість і відкривають нові шляхи для бізнесу в отриманні фінансових ресурсів.
Зміни в нормативній базі вводять ряд важливих нововведень. По-перше, закон чітко розмежовує класичний факторинг, що є фінансовою послугою з викупу дебіторської заборгованості, від діяльності колекторів. Крім того, створюється публічний електронний реєстр факторингових угод, що має на меті знизити ризик шахрайських схем і підвищити прозорість ринку.
У законодавстві чітко визначені права та обов'язки учасників, а також умови факторингової угоди, включаючи предмет контракту, його зміст і пріоритетність передачі прав вимоги. Це покликане зміцнити юридичну безпеку сторін та забезпечити більш стабільний механізм фінансування.
В Національному банку України акцентують увагу на тому, що нові правила, разом з модернізованим законодавством для фінансових компаній, допоможуть поліпшити доступ до фінансування для підприємств малого та середнього бізнесу. Регулятор особливо відзначає активність ринку торговельного факторингу, який залишається життєздатним навіть в умовах війни.
За результатами першого кварталу 2025 року, обсяги факторингових операцій збільшилися на 9,6% у порівнянні з попереднім кварталом та на 29% у річному вимірі. При цьому більше третини всіх угод припадало саме на класичний факторинг.
Попри позитивну динаміку, потенціал для розвитку в Україні залишається значним. За оцінками НБУ, коефіцієнт проникнення факторингу в економіку країни становить менш ніж 1% ВВП, тоді як у сусідніх державах він сягає 2,5-15% ВВП. Регулятор очікує, що нове законодавче регулювання сприятиме поступовому наближенню до цього рівня.
Нагадаємо, законопроєкт № 12306 про факторинг президент Володимир Зеленський підписав 27 липня.
Факторинг — це фінансова комісійна операція, що дозволяє клієнту передати свої дебіторські борги факторинговій компанії для отримання миттєвої частини платежу. Цей процес забезпечує гарантоване погашення заборгованості та зменшує витрати на управління рахунками. Спершу факторинг виник як послуга для торгових посередників, а згодом трансформувався у форму кредитування.
Відповідно до законодавства України факторинг належить до фінансових послуг, та здійснювати факторингові операції мають право банки, фінансові установи, колекторські компанії, приватні підприємці.
Факторинг і кредит можуть здатися схожими, але між ними існують важливі відмінності.
Кредитування включає дві основні сторони: позичальника та фінансову установу. На відміну від цього, факторинг залучає три учасники: продавця, який отримує кошти від фактора; сам фактор, який виконує функції банку; і покупця (дебітора), що проводить оплату боргу безпосередньо фактору, а не продавцеві.
На відміну від кредиту, кошти по факторингу не потребують повернення продавцем. При кредитуванні всі фінансові ризики несе позичальник, тоді як факторинг значно знижує ризики для продавця.
Ціна факторингових послуг визначається комісійними витратами відповідно до укладеного договору, тоді як вартість кредиту базується на процентній ставці, що залежить від умов угоди та кредитного рейтингу позичальника.
#Бізнес #Документ #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Економіка #Законодавство #Валовий внутрішній продукт #Закон України #Національний банк України #Банк #Кредит #Борг. #Фінансові послуги #Факторинг (фінансування) #Європейський банк реконструкції та розвитку #Дебіторська заборгованість
