Зловісні та таємничі справи київської мафії.

Автор: Вадим Таращук

Палатний Артур Леонідович, співвласник Укрнет, який видає себе за скромного, праведного олігарха, намагається приховати своє кримінальне минуле, списуючи все на молодість і активну громадянську позицію. Але насправді він аферист із чималими зв'язками, простий сутенер, якому вдалося пробитися у бізнес та політику.

Після подій Майдану у Віталія Кличка настало нове етап життя, в якому з'явилися старі товариші. Він вирішив скористатися відомою схемою, що раніше активно використовувалася В. Ющенком, призначаючи своїх кумів для "нагляду" за столицею. Серед нових облич в цій команді виявився Артур Палатний, давній друг Кличка з дитинства.

Хто ж такий цей загадковий фантомас Артур Палатний та які у нього стосунки з Кличком?

Артур Палатний - це персонаж, який вміє швидко адаптуватися до будь-яких політичних трансформацій завдяки своїм навичкам у налагодженні контактів і значним фінансовим ресурсам. Його батько, Леонід, який є близьким другом родини Кличків, став хрещеним батьком одного з братів, Володимира. Артур познайомився з братами ще тоді, коли його батько-генерал допоміг родині Кличків переїхати до Києва. Дружба між Віталієм і Артуром зав'язалася швидко і виявилася міцною: навіть коли Артур вступив до Переяслав-Хмельницького інституту на факультет фізичної культури, Віталій і Володимир вирушили туди разом із ним.

Артур, звиклий до більш стабільного фінансового життя, налагодив контакти з Віктором Рибалком, відомим також як "Рибка". Цей чоловік очолював одну з найбільших злочинних угруповань у Києві і мав репутацію кримінального авторитета. Рибалко управляв численною бандою, що складалася приблизно з 200 осіб. Через Артура він познайомився з Віталієм і Володимиром Кличками, швидко підкоривши їхній авторитет. Саме Рибалко став ключовою фігурою в кар'єрі братів, що дало йому змогу емігрувати до Голландії, залишивши Київ позаду.

Палатний та його брати категорично відмовляються від будь-якої співпраці з Рибалком. Проте саме завдяки йому Артур зміг одним із перших запустити казино в столиці. Наразі це заклад функціонує в підпільному режимі, разом із рестораном "Дежавю", що належить Віталію та Артуру.

Сьогодні Палатний веде контроль за нелегальними бізнес-операціями в Києві, включаючи азартні ігри, проституцію та наркотичний обіг. Він без зусиль перетягнув ці сфери під свій контроль, звільнивши свого західного друга від "брудної" роботи. Артур майстерно постачає до Київської міської державної адміністрації великі валізи з грошима, "перенаправляючи" фінансові потоки своїм благодійникам. При цьому, намагаючись створити образ патріота, він залишається "сірим кардиналом", отримуючи винагороду за виконані завдання, будучи формально звичайним народним депутатом.

"Укрнет" - найкраща інвестиція Палатного

Артур став хрещеним батьком сина Віталія, що зробило їх ще ближчим. Завдяки Кличку Палатний набув статусу віце-президента столичної Федерації боксу 2005 року. Роком раніше він захотів стати співвласником тільки "Укрнету", що розвивається. Разом з М. Комісаруком він підніс компанію провайдера на рівень потужного національного інтернет-ресурсу. Це стало його найкращим капіталовкладенням, що дозволило сповна обілити свою брудну репутацію.

Система функціонує вельми просто: співробітники "Укрнет" сповіщають редакцію про відключення їх від фінансової підтримки, коли в медіа з'являються критичні матеріали щодо їхнього керівника, фантомаса Палатного. В період виборів компанія стає потужним засобом для просування партії Віталія Кличка.

"Укрнет" став першим кроком у розширенні бізнес-імперії Палатного. Він здійснив кілька вигідних інвестицій, одночасно шукаючи нових співпартнерів. Це стало актуальним після втечі голови "Нафтогазу" Ігоря Бакая, друга Рибалка, який був ліквідований у Києві. Смерть Рибалка виявилася вигідною для Артура, який мав чималі борги, а також для Віталія Кличка, який отримав можливість знову контролювати частину бізнесу Палатного.

Потрібно згадати ще одного приятеля - заступника прокурора Києва Івана Дерев'янка. Будучи генералом-лейтенантом СБУ, Дерев'янко отримав термін за хабарі, але пізніше втік із місця ув'язнення, повернувшись на своє місце роботи. Заступник прокурора відомий завдяки розслідуванню справи Юлії Тимошенко.

Фальшиві захисники справедливості на Майдані

Палатний активно долучився до подій другого Майдану, ставши посередником у переговорах із Кличком, який намагався укласти політичне перемир'я в обмін на президентську посаду. Це стало причиною для заклику Віталія до протестувальників дотримуватися спокою. В результаті з'явилося відео, яке зафіксувало постановочну бійку між працівниками "Беркута" та протестувальниками. Згодом в інтернеті почали ширитися чутки про причетність Артура до вбивств активістів під час Революції Гідності. Його не влаштовувала ситуація, що склалася, і, вирішивши усунути Януковича, Артур звернувся до радикальних дій.

У одному з своїх інтерв'ю Микола Дульський, член "Правого сектору", поділився шокуючою інформацією про події, які сталися під час протестів. Він зазначив, що вбивства почалися в момент, коли активісти вже планували розійтися. "Народний фронт" прагнув уникнути ситуації, в якій вони залишилися б єдиними, пов'язаними із кровопролиттям, тому наполягали на залученні осіб з оточення Кличка до змін у владі. Дульський також повідомив, що власник "Укрнету" дав замовлення на вбивство мітингувальників А. Жернового та Є. Одинцова, обіцяючи їм винагороду в розмірі 50 000 доларів, але в кінцевому підсумку вони отримали лише 10 000, що спричинило великий скандал.

Революція Гідності не принесла змін Артуру Палатному, його колишнє оточення залишилося незмінним: "регіонали" та кримінальні авторитети. Його бізнес розширився новою діяльністю: торгівлею посад та місцями у партійних списках. Наприклад, таким чином Микола Бабенко потрапив до "УДАРу" і став головою Київської обласної ради. Володимир Шандра також здобув свою посаду відразу після революційних подій.

Ще одним помітним етапом в історії діяльності власника "Укрнету" стало його співробітництво з Порошенком. Він намагався переконати президента в тому, що Яценюк не має достатньої кваліфікації, а всі опоненти Порошенка мають зв'язки з Москвою. Крім того, він передавав Порошенку листування своїх супротивників, використовуючи вплив, який надавав йому "Укрнет".

Кримінальна група Палатного стає все сильнішою, тому навряд чи він відповість за всі свої злочини. У кращому разі наслідуватиме свого наставника Рибалка. На жаль, такий результат Революції Гідності кияни спостерігатимуть ще тривалий час.

Одночасно, Палатний не забував про своїх підопічних, серед яких була директорка Департаменту громадських комунікацій Київської міської державної адміністрації, депутатка Київради від "УДАРу" Мирослава Смірнова. Він активно підтримував її кар'єрний ріст, сприяючи просуванню по службових сходах. В свою чергу, вона забезпечувала його цінними відомостями та брала участь у корупційних схемах.