Незважаючи на війну, український агробізнес володіє перевагами, які сприяють його стабільності, згідно з дослідженням Agrohub.

Незважаючи на військові загрози, Україна володіє рядом стратегічних переваг, які роблять її конкурентоспроможною на світовому аграрному ринку. Серед цих переваг - родючі ґрунти та значні площі оброблюваних земель, сприятливі кліматичні умови, стабільні показники врожайності, нижчі витрати на оренду землі та оплату праці, а також можливість майбутнього вступу до Європейського Союзу. Ці висновки були зроблені в рамках дослідження Agrohub.

Компанія уточнила, що впродовж 2021-2023 років провела у партнерстві із Syngenta глобальне дослідження ефективності агровиробництва, яке порівнювало ключові показники ресурсів, витрат, урожайності та прибутковості п'яти провідних країн-експортерів сільгосппродукції: України, Аргентини, Бразилії, Канади й Австралії протягом сезонів 2021-2023 років. Дослідження охопило 24 агрокомпанії з загальною площею понад 3,5 млн гектарів у 26 агрокліматичних регіонах.

"Дані показують, що виробники в різних країнах стикаються з подібними викликами, але за різних передумов. Серед основних проблем -- логістика, дефіцит кваліфікованої робочої сили та кліматичні зміни", -зауважили аналітики.

Дослідження виявило, що більшість його учасників мають родючі ґрунти та сприятливі кліматичні умови. Однак, зміни в температурному режимі, а також у кількості та розподілі опадів вже суттєво позначаються на врожайності. Україна демонструє одні з найвищих показників серед усіх учасників: 6 тонн пшениці з гектара, 9,1 тонни кукурудзи, 2,9 тонни соняшнику та 3,6 тонни ріпаку. Ці цифри перевищують результати Аргентини (пшениця – 3,5 тонни/га, кукурудза – 6,9 тонни/га, соняшник – 2,1 тонни/га), Бразилії (кукурудза – 6,2 тонни/га), Канади (пшениця – 2,8 тонни/га, ріпак – 1,8 тонни/га) та Австралії (пшениця – 3,3 тонни/га, ріпак – 2 тонни/га).

Структура витрат у більшості учасників схожа: значна частка припадає на землю, добрива та польові операції. При цьому Україна за переважною більшістю витрат знаходиться на рівні з іншими країнами. Для прикладу -- у 2023 році виробничі витрати для пшениці становили $1 062 на 1 га, для кукурудзи -- $1 285 на 1 га, тоді як, скажімо, в Аргентині це $890 на 1 га і $1 114 на 1 га відповідно.

Протягом трьох років (2021-2023) середні показники, згідно з оцінками фахівців, виявили суттєву волатильність витрат на вирощування основних сільськогосподарських культур, таких як пшениця, кукурудза, соя, соняшник і ріпак, серед учасників дослідження з України, Аргентини, Бразилії, Канади та Австралії. У більшості випадків витрати варіювалися від $700 до $1100 на гектар, що залежало від специфіки культури, території та агрономічних технологій. Важливо зазначити, що підвищення витрат не завжди призводить до зростання врожайності. Аналіз показника EBITA ($/га) для озимої пшениці показує, що оптимізація співвідношення витрат на гектар і врожайності може забезпечити порівнянні результати EBITA приблизно в $100 на гектар, при цьому витрати на тонну можуть коливатися в межах від $164 до $321.

Середні показники ефективності (EBIT $/га) вирощування пшениці в Україні знаходяться на рівні конкурентів Канади й Австралії, а по кукурудзі Україна демонструє одні з найкращих результатів завдяки високій врожайності.

"Витрати не завжди корелюють з врожайністю, а високі показники врожайності не завжди означають знижену собівартість. Головним викликом для агробізнесу в сучасних умовах є досягнення оптимального співвідношення між витратами та рівнем врожайності," -- підкреслила Оксана Боброва, керівниця напряму Benchmarking в Agrohub.

Аналітики підкреслили, що в Україні існують сприятливі умови для оренди земель. Середній термін оренди складає приблизно 10 років, що гарантує стабільність і дозволяє здійснювати планування. На контрасті, в Аргентині укладаються здебільшого короткострокові контракти, тривалість яких становить в середньому лише один рік.

Водночас вартість оренди в Україні залишається нижчою, ніж у більшості розвинених аграрних країн, і це робить вхід у бізнес більш доступним. Зокрема, середня ставка в Україні дорівнює $155 за 1 га, тоді як, наприклад, в Аргентині вона сягає $327 за 1 га, в Австралії -- $220 за 1 га. З іншого боку, ринок оренди насичений -- вільних ділянок дедалі менше через активний розвиток агросектору навіть в умовах війни.

"Україна володіє численними стратегічними перевагами, які сприяють її конкурентоспроможності на світовому аграрному ринку. Серед них — родючі ґрунти, значні території, придатні для обробки, сприятливі кліматичні умови та стабільність урожайності, а також нижчі витрати на оренду землі та заробітну плату. Потенціал вступу до ЄС відкриває перспективи для розширення ринків збуту. Проте країна стикається з серйозними викликами: війна, руйнування інфраструктури, високі витрати на транспортування, обмежений доступ до міжнародних ринків, а також зменшення робочої сили через мобілізацію і еміграцію. Однак, завдяки аналітичному підходу та ефективному управлінню витратами, українські компанії здатні демонструвати стійкість і конкурентоспроможні фінансові результати навіть у складних умовах," — зазначив Богдан Попович, керівник напряму Global Benchmarking в Agrohub.