Українська риба на нашому столі: шлях до продовольчої автономії.

Перетворення рибного сектора в Україні здійснюється в умовах війни, проте вже сьогодні можна спостерігати значні досягнення.

Україна володіє значним водним потенціалом - тисячі річок, озер, водосховищ. Проте національний ринок залишається імпортозалежним: за результатами 2024 року, близько 90% риби на полицях українських магазинів й у сфері громадського харчування - іноземного походження. Саме подолання цієї залежності стало стратегічною ціллю Мінагрополітики, що впроваджує політику підтримки вітчизняного виробника та прозорих ринкових стимулів.

РЕАЛІЇ РИНКУ: ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕКТОРА В УМОВАХ ВІЙНИ У СУЧАСНОСТІ

Щорічно в Україні споживається приблизно 400 тисяч тонн риби та морепродуктів, що становить лише близько 13 кг на душу населення. Це майже вдвічі менше, ніж у країнах Європейського Союзу. Така ситуація відображає не тільки економічні та соціальні виклики, але й значний потенціал для розвитку ринку. Підвищення частки вітчизняного виробництва та поліпшення доступності риби на внутрішньому ринку є стратегічним завданням, яке стає особливо важливим в умовах війни та зростання ризиків продовольчої безпеки.

Повномасштабна війна радикально змінила структуру галузі. Промисловий вилов у Чорному та Азовському морях не здійснюється через бойові дії та блокаду портів. Основу внутрішнього виробництва формують аквакультура (вирощування у ставках, басейнах, садках) - понад 18,6 тис. тонн у 2024 році (лідери - Черкаська, Львівська, Хмельницька області), а також внутрішній промисловий вилов - 11,9 тис. тонн. Океанічне рибальство забезпечило ще близько 20 тис. тонн, проте більшість цієї продукції експортується. Імпорт залишається ключовим джерелом забезпечення українського споживача рибою, причому понад 72% продукції завозиться у замороженому вигляді (основні країни - Норвегія, Ісландія, США, Естонія, Латвія).

ДЕРЖАВНІ ПОКУПКИ: ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ДЛЯ СТРУКТУРУВАННЯ РИНКУ

Державна політика сьогодні не передбачає адміністративних заборон чи штучних бар'єрів для імпорту - її суть у створенні реальних стимулів для виробників. 2025 рік позначився запуском нової моделі: державний попит на українську рибу формується через відкриті електронні аукціони на Prozorro. Це вперше дало ринку чіткий сигнал: вирощуйте - країна купить.

У квітні відбувся перший аукціон на постачання рибної продукції для потреб Збройних Сил України, організований Державним оператором тилу. Українські товстолоб, короп і форель стали лотами, на які була конкуренція серед постачальників, тоді як на лот з імпортною сайдою і тріскою не надійшло жодної пропозиції. Це засвідчило реальну готовність вітчизняних виробників закривати держзамовлення.

Державний оператор тилу планує розширити асортимент державних закупівель української риби, що сприятиме скороченню логістичних ланцюгів та зміцненню продовольчої безпеки країни.

У травні Державна кримінально-виконавча служба провела схожий аукціон, під час якого була здійснена закупівля філе товстолобика у вітчизняних виробників. Кожна партія пройшла обов'язкову перевірку на відповідність стандартам якості та безпеки, згідно з ДСТУ та європейськими нормами, що вже стає звичним для всієї системи державних закупівель.

Отже, державне замовлення стає реальним каталізатором для підвищення обсягів виробництва риби в Україні.

ПРОЗОРІСТЬ І ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ: АКТУАЛЬНІ МЕТОДИ РОЗВИТКУ СЕКТОРА

Трансформація рибного сектора невід’ємно пов’язана з цифровими технологіями, які впроваджуються Міністерством аграрної політики у співпраці з учасниками галузі. Запуск єдиної електронної платформи "еРиба" спростив і зробив більш прозорим процес обліку дозволів, квот та вилову, а також покращив взаємодію бізнесу з державними органами, зробивши її більш зручною та передбачуваною. Тепер усі етапи – від подачі заявок до звітності – проходять в онлайн-форматі, що значно знижує ймовірність тіньових схем і зловживань.

Відкриті електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів стали ще одним важливим кроком до чесної конкуренції. Прозорі процедури участі й онлайн-формат гарантують рівний доступ для всіх гравців ринку, а бюджети отримують додаткові надходження. Так, у 2024 році завдяки конкурентній боротьбі бюджети отримали 11,5 млн грн понад стартову ціну лотів. Важливою інновацією стало те що вперше на державному рівні запрацював механізм, за яким частина цих надходжень автоматично спрямовується на зариблення водойм, створюючи сталу модель відновлення ресурсів.

З метою залучення нових учасників розвиваються й освітні проекти, зокрема сервіс "Навігатор аквафермерства", який надає бізнес-плани та практичні рекомендації для новачків. У поєднанні з державною підтримкою, адаптацією законодавства до вимог ЄС та новими можливостями для інвесторів, це формує сприятливі умови для динамічного розвитку галузі.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР І СУЧАСНІ НОРМИ

Вектор європейської інтеграції - це не просто політична декларація, а щоденна робота над створенням зрозумілих і чесних правил для всіх учасників ринку. Черговим кроком на цьому шляху стало прийняття Верховною Радою закону про простежуваність водних біоресурсів і продукції з них.

Цей закон наближає національне законодавство до вимог ЄС і передбачає встановлення чітких стандартів контролю за походженням риби, обігом та якістю продукції. Впровадження простежуваності посилить захист внутрішнього ринку від незаконного вилову і підробок, а українські виробники отримають нові можливості для експорту на ринки ЄС, де контроль за походженням продукції - ключова вимога для імпортерів.

На фоні законодавчих реформ відбувається активне розширення державної підтримки в даній сфері: запроваджено програму фінансування ініціатив із зариблення, сприяється розвитку аквакультури та впровадженню інноваційних технологій. Ці нововведення відкривають для бізнесу чіткі можливості для інвестицій та зростання, а споживачам забезпечують впевненість у якості та безпеці продукції.

Рух у бік європейських стандартів - це і підвищення конкурентоспроможності української рибної галузі, і шлях до сталого зростання експорту, і основа для довіри як на внутрішньому ринку, так і з боку міжнародних партнерів.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА МОЖЛИВОСТІ НА МАЙБУТНЄ

Перетворення рибного сектора в Україні здійснюється в умовах війни, проте вже сьогодні можна спостерігати значні досягнення.: запуск прозорих держзакупівель, цифрові сервіси, нові механізми підтримки та контролю, практика реінвестування у природні ресурси. Державний попит на українську рибу стає реальним стимулом для виробників, а формування внутрішнього ринку - передумовою для зменшення імпортозалежності.

У сучасних умовах забезпечення стабільного розвитку вітчизняного виробника є ключем до зміцнення економічної стабільності, розширення можливостей для експорту та покращення продовольчої безпеки країни. Відновлення присутності української риби на наших столах — це не лише економічний аспект, а й важливий елемент стратегії сталого розвитку.