Україна ризикує щорічно втрачати до 4 мільярдів євро, якщо Європейський Союз не продовжить режим преференційної торгівлі. | УНН

Українська економіка може втратити від 3,5 до 4 млрд євро щорічно, якщо ЄС не продовжить дію торгових преференцій для України, термін яких спливає 6 червня 2025 року. Про це йшлося на спільних слуханнях комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку та комітету з питань аграрної та земельної політики, присвячених стратегії поглиблення торговельно-економічних відносин України та ЄС.

На слуханнях презентували дослідження "Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу", проведене на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

З 2014 року, відколи Україна підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом, частка ЄС у зовнішньоторговельному обороті нашої держави постійно зросла - з 30% у 2013 році до 56% у 2023 році. А експорт товарів до ЄС у 2023 році сягнув $23,4 млрд, що становить 64,6% загального експорту товарів Україною. Ці показники свідчать про переорієнтацію української економіки з ринків СНД на європейські.

Учасники слухань наголосили на критичній важливості продовження режиму free-trade, наданого Україні під час повномасштабної війни. Цей режим щороку пролонгувався, але цього року спливає 6 червня, і існує серйозний ризик, що його не буде продовжено. В такому разі Україна повернеться до старої конфігурації торговельних взаємовідносин з ЄС - звичайної зони вільної торгівлі з квотами та митами.

Відновлення попередніх квот може призвести до значних втрат для економіки України. Особливо тривожить ситуація з квотами на певні товари, для яких у червні 2024 року були введені захисні механізми в рамках автономних торговельних заходів (АТЗ). Це стосується, зокрема, м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду. Ці обмеження були встановлені Європейським Союзом у відповідь на зростання напруги серед аграрних спільнот в країнах Центральної Європи.

Заступник виконавчого директора компанії МХП Юрій Мельник підкреслив важливість прозорої взаємодії з європейськими партнерами.

"Ми, як компанія, дотримуємось принципів відкритості та доброчесності," – підкреслив Юрій Мельник. – "Нещодавно ми започаткували співпрацю з дипломатичними представниками, організовуючи зустрічі та спільні поїздки на наші виробничі об'єкти. Це дозволяє нам підтвердити, що в Україні дотримуються технологічних норм і використовуються технології, що відповідають європейським стандартам."

Як зазначив голова Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, "агропродовольча продукція в 2024 році складає 60% від всього експорту. Попри незначне зниження, порівняно з 2023 роком, де у нас був рекорд 62% від загального експорту".

"Україна має потенціал для підвищення доданої вартості аграрної продукції та змагання на європейських і світових ринках. Експерти пропонують три можливих сценарії розвитку. Перший, який є найбільш вигідним для нас, полягає у подовженні пільгових умов. Другий варіант передбачає повернення до умов 2021 року, проте це не відповідає сучасним бізнес-принципам і може призвести до втрат для українських виробників у розмірі 3 мільярдів доларів. Третій варіант - нова форма співпраці, яка включає пошук компромісних рішень для забезпечення стабільного доступу української продукції на ринок ЄС", - зазначив Олександр Гайду.

Дослідження акцентує увагу на нагальному питанні впровадження Європейським Союзом з 2026 року платні за викиди вуглецю в рамках механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Продукція, яка підпадає під цей механізм, відіграє ключову роль в українській економіці, виробництві та експорті. Її значимість значно зросла після початку повномасштабної агресії, внаслідок чого ЄС став головним торговим партнером України.

У 2023 році експорт CBAM-продукції з України до Європейського Союзу досягнув $3,6 мільярдів, що склало 15,4% від загального товарного експорту до країн ЄС та 9,9% від усіх українських товарів, експортованих до інших держав. Щодо імпорту продукції, що підлягає регулюванню CBAM, частка України становить 2,6% від загальних поставок до ЄС.

Автори дослідження наголошують, що для уникнення взаємних негативних наслідків для економік України та ЄС протягом перших п'яти років доцільним вбачається режим, який не зобов'язуватиме імпортерів з ЄС купувати CBAM-сертифікати при ввезенні відповідної продукції з України.

Згідно з економічним моделюванням, ефективна інтеграція України в європейську економіку може принести значні результати, наголошують автори дослідження. Зокрема, дасть змогу за 10 років подвоїти ВВП України і докорінно змінити структуру виробництва й зовнішньої торгівлі. Інвестиції у розмірі $90 млрд у будівництво 570 заводів в Україні забезпечать зростання випуску товарів і послуг на 152,8%, у тому числі продукції переробної промисловості - на 168,9%. Завдяки чому частка переробної промисловості у ВВП країни зросте з 7,6% до 20,4%. Загалом може бути створено близько 815 тисяч нових робочих місць.

На слуханнях наголосили, що продовження лібералізованої торгівлі з Україною принесе ЄС значні стратегічні вигоди. Для України це шлях до відбудови та модернізації економіки, для ЄС - можливість зміцнити свої позиції на міжнародній арені через партнерство з країною, що має потужний сировинний, виробничий та людський потенціал.

Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов підкреслив, що розроблений у рамках дослідження підхід до поглиблення торговельних відносин враховує інтереси європейського бізнесу та ЄС в цілому. "Ми прагнемо донести до наших європейських партнерів, що український бізнес не становить загрози для європейського ринку та їх виробництв. Ми можемо стати не лише надійними партнерами, але й вигідними з точки зору інтеграції виробництва, спільної кооперації та взаємовигідних інтеграцій", – зазначив він.