Україна та Європейський Союз: Чому спільний успіх можливий лише за умови єдності.

Без України "складний період" Європейського Союзу стане ще складнішим

Центр "Нова Європа" традиційно зібрав у Києві міжнародних експертів з питань європейської інтеграції на щорічну дискусію, уже четвертий EU Accession Exchange Forum. Які кроки можуть пришвидшити розширення ЄС та зробити процес зрозумілішим і передбачуванішим для України, читайте в матеріалі за підсумками форуму.

ЯКА СЬОГОДНІШНЯ СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

28 лютого 2022 року, всього через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. Цей безпрецедентний крок, здійснений в умовах фактичної війни, став важливим моментом, який активізував внутрішні бюрократичні процеси ЄС. Одночасно це дало нову надію іншим країнам Європи, які давно прагнули приєднатися до єдиного європейського простору, але лише імітували реформи, в той час як Брюссель робив вигляд, що рухається до розширення.

На фоні тектонічних змін у геополітичному ландшафті Європи стало очевидно, що Європейський Союз не може дозволити собі бути пасивним гравцем. В умовах нових викликів, які постали перед континентом, ЄС повинен стати потужною та впливовою силою, здатною захищати свої цінності на міжнародній арені. Сила Європи вже не може вимірюватися лише м'якою або нормативною впливовістю. Сучасні реалії вимагають, щоб континент спирався на потужний військовий та оборонно-промисловий потенціал, а також на стійкість суспільств у 27 країнах-членах.

Головна ідея, яку висловлює українська сторона, полягає в тому, що потужна Європа неможлива без потужної України, зазначив у своєму виступі перед учасниками форуму директор Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий. Він також підкреслив, що успіх України тісно пов'язаний з успішністю Європейського Союзу, оскільки майбутнє членство в ЄС є однією з основних гарантій нашої безпеки.

"Від часу, коли Росія розпочала повномасштабну агресію проти України, логіка розширення зазнала суттєвих змін. Те, що раніше сприймалось як технічний процес, тепер стало важливим питанням геополітичної стабільності та безпеки. Це стало нагадуванням для всіх у Брюсселі та по всьому континенту, що розширення - це не просто адміністративна процедура", - підкреслила колишня заступниця головного переговірника Північної Македонії з питань європейської інтеграції Дріта Абдіу-Халілі.

Вона вважає, що її думка співпадає з позицією європейських посадовців, зокрема єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. На її думку, Україна здійснила вражаючі зусилля, реалізуючи інституційні реформи та підтримуючи працюючу демократію, незважаючи на реальні загрози з боку агресора.

У цьому контексті було приємно вислухати слова підтримки від голови Представництва ЄС в Україні Катарини Матернової та помітити її глибоке розуміння того, що без України, її армії, винахідливості, інновацій, технологій і стійкості "складний період" для Європи стане ще важчим.

"Наша головна надія - підтримати Україну у перемозі в цій війні та забезпечити, щоб Україна залишалася з нами," - зазначила пані посол. Як відомо, дипломати зазвичай уникнють висловлювати думки, які можуть суперечити офіційній політиці своїх керівників, в даному випадку - Європейської служби зовнішніх справ.

Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслює, що розширення Європейського Союзу є геополітично важливим кроком в умовах нових безпекових викликів, що постали перед Європою.

ЯК ГОВОРИТИ З ГРОМАДЯНАМИ ЄС

Як нагадав виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко, згідно з останнім опитуванням Євробарометра (від вересня 2025 року), понад 50% громадян країн ЄС підтримують його розширення, а Україна є найбільш очікуваним, на думку європейців, майбутнім членом ЄС. Навіть у Нідерландах, де ще десяток років тому люди голосували проти Угоди про асоціацію, 65% населення тепер підтримує ідею вступу України в ЄС.

Водночас, наприклад, у Німеччині 67% населення визнає, що не володіє достатньою інформацію про розширення ЄС та, відповідно не обізнане щодо його потенційних плюсів.

Крім того, очевидно, що "моральний" аспект, який раніше відігравав важливу роль у дискусіях щодо доцільності прийняття країн-кандидатів, зокрема України, поступово втрачає свою значущість. Тому європейцям потрібно чітко аргументувати, чому розширення буде вигідним для них і чому не слід його остерігатися.

"Ми довго представляли це розширення як моральний обов'язок, а також як винагороду за демократичну відданість Україні та за захист нашої демократії і боротьбу з вторгненням Росії, що залишається актуальним. Але я також вважаю, що нам потрібно більше звертатися до громадян із практичними аргументами", - коментує проблему експертка Німецької ради з питань зовнішніх відносин (DGAP) Анастасія Почумбан, яка сама є уродженкою Молдови та як ніхто розуміє важливість таких роз'яснень для європейської аудиторії.

Крім того, ті, хто підтримує ідею розширення, повинні своєчасно створювати наративи, перш ніж це зробить Росія. Таким чином, питання безпеки, енергетична стабільність, цифровізація та економічна конкурентоспроможність є лише кількома складовими, які можуть і повинні бути запропоновані кандидатами на вступ до ЄС з метою його зміцнення.

Не раз піднімалася ідея, що прийом країн-кандидатів є не актом милосердя, а стратегічною інвестицією. Інвестицією в потужнішу Європу.

Хоча, звичайно, як і під час попередніх етапів розширення ЄС, коли країни Східної Європи ставали державами-членами, завжди будуть ті, хто матиме певні втрати. На форумі згадали, як французькі автовиробники були, м'яко кажучи, не в захваті від перенесення виробничих потужностей до Словаччини, яка запропонувала вигідніші для бізнесу умови.

Отже, Європейському Союзу слід почати підготовку до подібних обговорень вже зараз, зазначає експертка Європейської ради міжнародних відносин (EFCR) Яна Кобзова: "Необхідно аналізувати існуючі побоювання, вести діалог з бізнесом та зацікавленими сторонами. Це є суттю стратегії зменшення ризиків".

До речі, є певна іронія в тому, що саме Україна (незалежно від певних побоювань в певних країнах Європи щодо потенційного впливу, наприклад, українського аграрного сектору на доходи європейських фермерів) зможе допомогти Європі виконати настанови так званої доповіді Драгі, в якій колишній експрезидент Європейського центрального банку Маріо Драгі бив на сполох, закликаючи Європу переосмислити підхід до власної конкурентоспроможності.

ЯК ПОВОДИТИСЯ З БЛОКАДОЮ УГОРЩИНИ

Одне з ключових питань, яке обговорювалося на форумі, стосувалося дій у зв'язку з відмовою однієї з країн-членів ЄС від розблокування подальших переговорів. Це може призвести до втрати довіри з боку України до Європейського Союзу та принципу заслуг, відповідно до якого наразі немає підстав для затримки процесу вступу. На жаль, це є проблемою через позицію уряду Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, який давно став відомим як рішучий критик Європейського Союзу.

Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України Олександр Ільков, виступаючи перед послом ЄС в Україні, чітко підкреслив, що Україні загрожує ризик втоми від реформ, якщо переговорний процес не буде відновлено.

"Це не відсутність волі чи зобов'язань, а необхідність значного політичного капіталу для реалізації масштабних реформ, що гальмує наш розвиток. Наше повідомлення чітке: Україна не клопоче про поступки. Ми прагнемо стабільності та передбачуваності. Нам потрібна ясна та надійна дорожня карта, в якій кожна успішна реформа супроводжується реальним прогресом," - наголосив представник українського уряду.

Він підкреслив, що в умовах блокування угорською стороною переговорів Україна готова ініціювати технічні консультації у рамках механізмів Ради ЄС, щоб забезпечити оптимальну підготовку для всіх учасників.

"Водночас я розумію, що ці консультації мають залишатися неформальними й вони не замінять офіційну процедуру вступу", - зауважив гендиректор Урядового офісу.

Експерти та дипломати загалом дотримуються думки, що Україні не потрібно "очікувати на дії Орбана для продовження реформ", і ця позиція має своє підґрунтя. Чим швидше здійснюватимуться необхідні для Брюсселя перетворення, тим швидше можна буде завершити переговорні етапи у майбутньому.

Це, власне, і криється за жваво обговорюваною у Брюсселі ідеєю так званого фронтлоудінгу, тобто навантаженням процесу перемовин корисними діями (читай: продовженням реформ) уже зараз - до того, як процеc відкриття кластерів буде розблоковано.

Хоча учасників, безумовно, цікавили аспекти потенційної стратегії поступового інтегрування країн-кандидатів до ЄС, зокрема без надання їм виборчих прав, про що повідомляло видання Politico, посилаючись на анонімних європейських дипломатів та одного єврочиновника, на форумі не було оголошено жодних додаткових деталей цього теоретичного плану, принаймні у відкритому форматі.

Не для публікації один з учасників заходу зізнався, що Брюссель уже кілька років працює над різними варіантами цих схем, проте без успіху. Інший дипломат, також не для запису, вказав, що найбільш вірогідним сценарієм є не обходження вето Угорщини, а очікування на результати майбутніх виборів, після яких Петер Мадяр має досить добрі шанси завершити багаторічну каденцію теперішнього прем'єра Угорщини.

ЧИ МОЖНА БУТИ "ЗРАЗКОВИМ УЧНЕМ", БОРЮЧИСЬ ЗА ВИЖИВАННЯ

Однією з основних умов, які повинна строго виконувати Україна на своєму євроінтеграційному шляху, є забезпечення верховенства права та ефективна боротьба з корупцією.

І компромісів тут не допускається. Свого часу головний "інспектор" ЄС, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос неодноразово вказувала на те, що буде дуже прискіпливо моніторити ці питання і не робитиме поблажок.

Генеральний директор і один із засновників Німецько-українського бюро Матіа Неллес підкреслив, що Україні важко функціонувати в умовах недосконалого середовища, в якому вона стикається з викликами для власного виживання, при цьому від неї вимагають дотримання стандартів поведінки, які в Німеччині називають Musterschüler (зразковий учень).

Важливо, що в медійному просторі Європи існує розуміння того, що спосіб, яким подається інформація про Україну та її боротьбу за свободу, має прямий вплив на формування громадської думки щодо її суб'єктності та значення в європейській безпеці. Паола Перуцці, заступниця головного редактора італійської газети Il Foglio, зазначає, що втома багатьох журналістів від теми війни, на жаль, призвела до зміни сприйняття України в Італії та Західній Європі загалом.

Цей наратив про втому з'явився у 2023 році: "Це про тривалу війну, якій не видно кінця, незрозуміло, хто перемагає, і здається, ніби ми у глухому куті".

Окрім того, зокрема, італійські медіа, за спостереженнями журналістки, вимагають від України більшого, ніж від власної влади. Наприклад, протести цього літа обговорювалися майже як кінець процесу реформ.

Проте європейцям варто усвідомити, що демократія має глибоке коріння в українському суспільстві, і українці завжди знайдуть шляхи для захисту своїх незалежних інститутів. На це звернула увагу Олена Галушка, представниця правління Міжнародного фонду "Відродження".

ЯК РОЗШИРЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ХОДУ ВІЙНИ

В умовах тривалої кінетичної війни в Україні, яка триває вже понад три з половиною роки, а також з огляду на зростаючі гібридні атаки з боку Росії на країни Європейського Союзу (або, правильніше, на країни НАТО, оскільки саме цей альянс є головною мішенню для Москви під час її спроб перевірити міцність європейської оборони), відокремлення питань війни та розширення ЄС стає вкрай ризикованим.

"Якщо Україна програ́є війну, розширення не буде. Тож у певному сенсі це вперше в історії, коли ваша армія є одним із найважливіших інструментів розширення", - вважає Яна Кобзова з ECFR.

Вона, безумовно, має рацію, але важливо додати, що в разі перемоги Росії Європа вже не матиме змоги просто допомагати третій країні "на першій лінії нашої оборони", про що часто говорять у Брюсселі, а буде вимушена готуватися до прямого військового протистояння з агресором. І, що важливо, цей агресор тоді кине проти Європи всі ресурси, які стануть йому доступні в Україні.

Своєю чергою експертка Німецького інституту міжнародних та безпекових справ (SWP) Сюзан Стюарт відзначила певний ризик обмеження залучення України до справ ЄС лише безпековим аспектом, адже прагнення до економічної інтеграції є не менш важливим.

"Україна повинна поступово інтегруватися в різні сектори, щоб забезпечити повне залучення та спростувати аргумент про те, що вона цінна тільки як партнер у сфері безпеки, а не в таких сферах, як сільське господарство чи торгівля", - вважає Стюарт.

Трохи холодного душу для скептиків ідеї вступу в ЄС запропонував дипломат та міжнародний аналітик Укрінформу Ігор Долгов: "Україна та її Збройні сили є наріжним каменем майбутньої архітектури безпеки, адже альтернатива цього дуже проста: "Мирний план Путіна", фактично озвучений ще у грудні 2021 року, який передбачає, що НАТО повертається до кордонів 1997 року, а Україна стає політично й економічно залежною від РФ".

Він також зазначив, що в Європі загалом усвідомлюють обмеженість цього вибору.

Підкреслюючи, що Росія не має потреби вигадувати нові причини для обґрунтування своєї агресії, він нагадав, що в Німеччині проживає значна кількість російськомовних людей, що для Путіна вже слугує достатньою підставою для "захисту" їхніх інтересів.

Таким чином, для Європи насправді не існує інших варіантів. Їй необхідно розвиватися, і Україна повинна увійти до її складу.

Євген Матюшенко з Києва.

Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ