Загалом існує три варіанти розвитку подій.
У 2025 році може бути запущено експорт для українських оборонних компаній. Серед розглянутих можливостей – створення спеціального фонду для забезпечення Збройних сил України зброєю, куди буде спрямовуватися частина доходів виробників. Також обговорюється ідея стягнення додаткового мита на експорт озброєнь.
Колишній заступник міністра економіки Ігор Фоменко повідомив, що політичне рішення стосовно цього механізму може бути прийняте вже у травні. Президент України Володимир Зеленський та керівник Офісу президента Андрій Єрмак "в курсі справи" з вересня 2024 року, як зазначає Forbes.
Через відсутність держконтрактів, станом на 2024 рік, українські виробники БПЛА і систем РЕБ були завантажені лише на 37 відсотків, за підрахунками об'єднання "Технологічні сили України" (ТСУ).
"Якщо у країни відсутні ресурси для укладення довгострокових угод, контрольований експорт стає прийнятним компромісом", - підкреслила виконавчий директор ТСУ Катерина Михалко.
Згідно з інформацією, риторика щодо можливості експорту зброї зазнала змін приблизно в квітні. "Президент дав загальне схвалення на початок експорту", - зазначив один із засновників компанії, що займається виробництвом БПЛА. Анонімний депутат від політичної сили "Слуга народу" додав, що спершу уряд планує спростити процедуру виїзду на виставки озброєння для виробників у співпраці з Державною службою експортного контролю.
Варіант 1 - індивідуальне узгодження з міністерствами та Офісом президента щодо конкретних контрактів.
Варіант №2 - 50% від розміру українських контрактів. Це б дозволило українським виробникам експортувати лише половину від обсягу державних контрактів. Однак від виробників також вимагалася б передача частини виручки від експорту на закупівлі зброї для ЗСУ.
Повідомляється, що такий варіант запропонував голова Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Арсен Жумаділов. Депутат від партії "Слуга народу" розповів, що така модель існує і потенційно вона "робоча". Однак у неї є мінус - вона "зменшує ринок", адже спецплатіж зможуть платити в основному тільки великі виробники.
Варіант 3 - 20% мита. Він передбачає створення фонду, до якого надходитимуть кошти в розмірі 20 відсотків додаткового мита від експорту того чи іншого озброєння, які необхідно буде витратити на зброю для українських захисників.
"20% — це значна цифра, адже реальна прибутковість українських виробників дронів та засобів електронної боротьби коливається в межах 12-15% через форс-мажорні обставини, пов'язані з війною," — зауважив Фоменко. Він також додав, що саме з цієї причини фахівці Мінекономіки пропонували впровадити 5% мито, оскільки 20% мито може спонукати бізнес до приховування своїх прибутків.
Він також зазначає, що до тих пір, поки Україна не розпочне активну "маркетингову кампанію" в різних країнах, ми не отримаємо чіткої уяви про те, чи є комусь насправді потреба в нашій зброї. Тому Фоменко висловлює скептицизм щодо можливості українських виробників "значно заробити" на експортних угодах. Адже їм доведеться змагатися з компаніями з Китаю, Індії, Європи та США.
Раніше інформаційне агентство УНІАН інформувало про презентацію оновленої версії самохідної артилерійської установки "Богдана" в Україні. У цій модифікації САУ обладнана новою бронекабіною від компанії "Українська бронетехніка" та використовує колісне шасі Tatra T815-7 (8х8).
Крім того, президент України Володимир Зеленський заявляв, що нещодавно на Ставці обговорювали українську ракетну програму. Було поставлено завдання максимально прискорити створення української балістики.
#Бізнес #Китай (регіон) #Україна #Європа #Володимир Зеленський #Безпілотний літальний апарат #Президент України #Збройні сили України #Експорт #Економіка #Українська мова #Маркетинг #Українське незалежне інформаційне агентство #Озброєння #Слуга народу (політична партія) #Прибуток (економіка) #Forbes (журнал) #Самохідна гармата #Індія #Мито (податок) #Модель #Андрій Єрмак #Міністерство (державний департамент) #Електронна війна #Бронетехніка #Рухоме шасі
