
Аналітики зазначають, що в рамках агресивної Росії спостерігається зростання напруженості між різними "баштами" Кремля, які представляють собою різні владні угрупування. Які ознаки вказують на це? І до яких наслідків це може призвести в найближчому майбутньому?
Не так давно в Росії, як зазначив у Facebook український економіст та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, протягом трьох днів сталися відразу дві смерті та один резонансний арешт.
Мова йде про те, що Андрій Бадалов, віце-президент компанії Транснефть, впав з вікна своєї квартири в Москві. Здається, що усунення високопосадовців у "нєфтянці" часто трапляється саме в такий спосіб.
Окрім того, ексгубернатора Курської області й вже теж ексміністра транспорту Романа Старовойта знайшли мертвим у машині (як саркастично зауважив політтехнолог Михайло Шейтельман, не у російських Оці чи КАМАЗі, а чомусь у ворожій Tesla). Поруч із ним лежав наградний пістолет, що його він отримав у 2023‑му.
Показовим також є арешт голови видобувної компанії Южуралзолото, мільярдера Костянтина Струкова, котрий хотів, але не встиг вилетіти до Туреччини. Спочатку відкликали його паспорт, а при посадці на рейс - заарештували прямо на борту.
У цьому контексті Милованов зазначає, що всі ці особи є представниками російської еліти: Струков очолював третю за величиною золотовидобувну компанію в країні, тоді як Старовойт спочатку керував Курською областю, потім займався транспортом та мав тісні зв’язки з Аркадієм Ротенбергом, давнім соратником Путіна.
Самогубство? — він ставить під сумнів офіційну версію смерті Ставоровойта. Це можливо, але в Росії нині спостерігається один з найвищих показників випадків, коли люди випадають з вікон.
Навіть Тимур Іванов - екс-міністр оборони й "герой Росії" - отримав 13 років за хабарництво, - нагадує Милованов.
"Деякі смертельні випадки віддають ароматом замовних вбивств. Економічна ситуація погіршується, а багатства зосереджуються в руках обмеженого кола осіб. Лідери захоплюють активи, а їхні супротивники зникають безслідно. Кремль більше не віддається отруті — тепер він арештовує людей на камеру, влаштовує показові процеси і конфісковує їхнє майно. Або ти залишаєшся вірним, або зникаєш. Еліта більше не знає меж. Вони не можуть передбачити, чи їх чекає в'язниця, чи ліквідація", — зазначає він.
У той же час екс-спічрайтер президента Путіна, політолог Аббас Галлямов, поділився інформацією в соціальних мережах, що ФСБ наразі займається не лише організацією замовних вбивств російських олігархів та високопосадовців, але й працює над створенням фейкового відеозвернення, яке нібито представлятиме голос російського народу, закликаючи Путіна продовжити війну проти України.
На жаль, відомий журналіст-розслідувач Христо Грозєв зазначає, що в Росії наразі існує більше "яструбів", які підтримують продовження війни, ніж "технократів", які виступають за мир з метою ведення бізнесу.
Він поділився з журналістами інформацією, яка має приблизно двомісячну давність, щодо тиску на Путіна з боку економічної еліти. Цей тиск спрямований на завершення бойових дій та укладення угод для полегшення санкцій. Всі Ковальчуки, його друзі та особи, з якими він розподіляє вкрадені ресурси, виступають за це, згідно з Грозєвим. Проте, серед генералів ГРУ та армійського командування, особливо старшого віку, існує опір досягненню мирних угод.
Що відбувається в Росії сьогодні? Економіст Володимир Мілов в інтерв'ю на YouTube-каналі Ніно Росебашвілі висловив думку, що посилення репресій проти своєї ж еліти свідчить про те, що Путін намагається знайти "козла відпущення" за всі свої недоліки та невдачі останнім часом.
Російська влада та путінська система дуже часто розглядається, як щось таке тверде, статичне, що міцно стоїть на ногах - й простоїть, відповідно, ще довго. Є хибне відчуття, що Путін контролює ситуацію, вміє керувати процесами. Але насправді ось у такі моменти (вбивства, арешти еліти - ред.) з'ясовується, що це просто "непрозорий чорний ящик", - каже він.
"Ми не маємо достатньо інформації про те, що насправді відбувається, але подібні випадки трапляються. Найяскравішим прикладом є бунт Вагнера. Проте це не єдиний подібний випадок, такі ситуації повторюються. Вбивство або самогубство міністра, незалежно від обставин, явно стало несподіванкою для Кремля. Вони, здається, теж відчувають себе некомфортно," - зазначив Мілов.
У той же час, професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань характеризує російську систему як "тераріум однодумців", у якому "на вершині піраміди перебуває удав або, точніше, його пародія — Путін".
"Ці індивіди є справжніми боягузами. Вони готові діяти лише в групі або коли відчувають себе в безпеці. Однак, як тільки виникає реальна загроза, їхня боягузтво стає очевидним. Це можна було спостерігати на прикладі Януковича, а також самого Путіна," - підкреслив експерт у своєму інтерв'ю для ЗМІ.
Проте, за його спостереженнями, обстановка навколо Кремля все більше наповнюється напругою та токсичністю.
"Безсумнівно, проходить прихована боротьба. Є особи, які усвідомлюють, що Путін веде державу до катастрофи. Люди з його оточення підлягають санкціям. Але висловити це вголос вони не можуть. Вони бояться один одного, бояться навіть власної тіні," - так він пояснює брак відкритих дій з боку тих, хто незадоволений політикою кремлівського лідера.
Проте, як зазначає Гарань, доти, поки Путін залишається при владі, ця боротьба залишається в тіні, і лише деякі її наслідки час від часу виходять на поверхню. Одним із таких випадків, можливо, є таємнича смерть Старовойта.
Разом із тим він вважає, що масштаби нинішніх російських репресій поки не можна порівнювати зі сталінськими.
"Путін, без сумніву, є диктатором. Це прояви репресій та авторитарного управління. Але якщо провести паралелі з епохою Сталіна, то це дещо інший феномен. Хоча, можливо, ситуація може розвинутися до такого рівня, проте тоді переслідування мали місце не лише за будь-які думки, а й навіть проти тих, хто вважався вірним слугою режиму", - зазначив вчений.
Але при цьому Гарань наголошує, що диктатура Путіна не виникла нізвідки, бо авторитарну модель в Росії було закладено Конституцією 1993 року, ухваленою ще за Єльцина. І коли до влади прийшов Путін, він просто скористався цією моделлю. У ній вже була прописана система, котра фактично вела до диктатури.
Отже, "який священник, така й паства": Гарань акцентував на політичних традиціях російського суспільства, які сприяють існуванню подібних режимів.
Коли в Росії ставлять питання про найзначнішу особистість в історії нації, відповідь, як правило, зводиться до Сталіна. Це залишилося незмінним навіть після розпаду Радянського Союзу. Хоча в той час виникли короткочасні надії на демократичні перетворення, швидко настало повернення до авторитаризму.
Такі режими не з'являються без підґрунтя. Вони базуються на чомусь. У Росії їх основою є політична культура, в якій Сталін вважається "найзнаменитішим лідером". На мою думку, це свідчить про глибокий страх, а, можливо, і про певну генетичну аномалію. Численна група людей, що складає так зване "народонаселення" Російської Федерації, тримається разом, - зазначив Гарань, описуючи соціальну атмосферу в сучасній Росії.
Дійсно, у сучасній Росії продовжують домінувати імперські й радянські уявлення про порядок: за результатами соцопитувань, значна частина населення вважає розпад СРСР - трагедією.
#Паспорт #Президент (державна посада) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Росія #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Росіяни #Перша світова війна #Туреччина #Московський Кремль #Політолог #Курська область #Хабарництво #Олігархія #Економіст #Арештуйте. #Віктор Янукович #Федеральна служба безпеки #Еліта #Репресії #Самогубство. #Диктатура #Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської Федерації #Йосип Сталін #Авторитаризм #Ріхард Вагнер #Київська школа економіки #Борис Єльцин #Національний університет "Києво-Могилянська академія #Пістолет. #Ока (річка) #Керівник кампанії #Камаз.