Національна установа розвитку, створення якої передбачає відповідний законопроєкт на базі Фонду розвитку підприємництва, забезпечуватиме надання фінансової та іншої підтримки мікробізнесу, малим та середнім підприємствам.
Про це йдеться у порівняльній таблиці, опублікованій на сайті Верховної Ради.
Законопроєкт "Про Національну установу розвитку" до другого читання пройшов комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. До нього внесли низку правок.
Національна установа розвитку займеться створенням, впровадженням (включаючи супровід та адміністрування) та оцінкою результативності програм і проектів, що стосуються розвитку або підтримки підприємництв, яким надається допомога цією установою, зазначається в документі.
У проекті закону йдеться про залучення фінансових ресурсів від приватних інвесторів з метою їх використання для відновлення економічної сфери за допомогою різноманітних фінансових інструментів.
Необхідно наголосити, що запропонований законопроєкт передбачає заснування фінансової організації з унікальним статусом, проте це буде фінансова установа, а не традиційний банк з характерними для нього інструментами. Незважаючи на те, що цю установу вже назвали "банком банків", - підкреслив у коментарі для ЕП голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.
"Головна мета - це прибрати бюрократичні проволочки і дозволити установі працювати напряму з фондами ЄС. Ми зможемо вигравати на тендерах у ЄС, які забезпечують гранти. Тобто, йдеться про системну роботу на міжнародному рівні", - пояснив він.
"Ця установа буде справді дуже схожа на німецьку KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau), яка була створена у 1948 році в межах Плану Маршала і виявилася ефективною", - додав він.
"Перед тим, як винести законопроєкт на голосування у другому читанні, компанія Deloitte провела детальний аналіз цього досвіду та надала відповідні оцінки для можливого створення подібної структури в Україні. Крім того, необхідно було чітко прописати, яким чином регулюватиметься робота нової установи Національного банку України, а також як буде здійснюватися контроль за її діяльністю," - підкреслив Гапон.
"Нацустанова розвитку не планує безпосередньо співпрацювати з підприємцями. Наш акцент більше на взаємодії з банківськими установами. Наразі ми визначаємо категорії, що підходять для отримання пільгових кредитів, а також розробляємо умови та залучаємо міжнародні фінансові ресурси. Уряд, у свою чергу, приймає відповідні рішення. Проте остаточне рішення щодо надання кредиту залишається за банком," - підкреслив він у коментарі для ЕП.
"Міжнародні фінансові вливання забезпечують банкам своєрідну 'подушку безпеки', оскільки вони стикаються з підвищеними ризиками. Це особливо актуально для малих підприємств, які часто не можуть надати достатню заставу. Основною метою законопроєкту є створення сприятливих умов для таких бізнесів, які знаходяться на прифронтових територіях і не мають тих можливостей, що доступні більшим компаніям", - зазначив голова Правління Фонду.
Гапон також зазначив, що в червні 2024 року уряди України та Німеччини оголосили про початок ініціативи "Візія: ФРП 2.0" і підписали відповідні угоди для її реалізації. Ця ініціатива є складовою частиною програми підтримки, спрямованої на розвиток сучасної та стійкої інфраструктури для малих та середніх підприємств в Україні.
Ініціатива має на меті перетворення Фонду розвитку підприємництва на стабільну, надійну та автономну організацію, що сприятиме залученню й реалізації міжнародних та державних проєктів, спрямованих на покращення доступу малих і середніх підприємств до фінансування, відповідно до провідних світових стандартів і практик.
Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через KfW виділило грант у розмірі 1 млн євро для фінансування комплексної реформи ФРП із залученням консультаційної компанії Deloitte.
Згідно з попередніми повідомленнями, комітет Верховної Ради, що займається фінансами, податками та митною політикою, пропонує підтримати законопроєкт про Національну установу розвитку на етапі другого читання.
Голова парламенту Данило Гетманцев підкреслив, що нова державна спеціалізована установа отримає статус "банку банків" і матиме "ясний мандат на відновлення та структурну трансформацію економіки".
#Бізнес #Європейський Союз #Інвестор #Німеччина #Економіка #Інфраструктура #Євро #Бюрократія #Підприємницька діяльність #Національний банк України #Банк #Кредит #Застава (право) #Німецька мова #KfW #Грант (гроші) #Мандат (політика) #Deloitte
