Розвиток штучного інтелекту в Україні: від бойових безпілотників з комп'ютерним зором до необхідності регулювання цієї сфери та призначення міністра з питань ШІ в уряд.

Уявіть собі: FPV-дрон, обладнаний технологією комп'ютерного зору, сканує поле бою, виявляє ворожі цілі на відстані до одного кілометра, обминає системи радіоелектронної боротьби і завдає ударів без участі оператора. Для України це вже стало реальністю, а не просто науковою фантастикою. Перші дрони з комп'ютерним зором були впроваджені приблизно рік тому, і з того часу Україна стала першою країною у світі, яка успішно використовує цю технологію на полі бою. Згідно зі звітом Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) з Вашингтона, "розумні" дрони збільшили ефективність ураження в 3-4 рази в порівнянні з традиційними методами управління.

Наразі ЗСУ щомісяця отримують щонайменше тисячі таких пристроїв, а технологія постійно еволюціонує, інтегруючись у рої дронів і наземні системи. Цей прорив не лише рятує життя, але й позиціонує Україну як лідера в DefenсeTech.

Однак, як підкреслили фахівці під час нещодавньої конференції Ukraine Tech, що була організована Європейською Бізнес Асоціацією та Diia.City.Union, штучний інтелект (ШІ, AI) в Україні — це не лише військовий аспект. В яких ще сферах технології штучного інтелекту активно розвиваються в Україні? Як іншим "менш розвинутим" секторам встигнути за світовими тенденціями? Які критерії допоможуть відокремити справжні потреби у впровадженні ШІ в бізнесі від зайвого хайпу? На ці та інші запитання намагався знайти відповіді Mind.

У Україні наразі відзначається неоднорідне впровадження штучного інтелекту. Передусім, лідируючі позиції займає сектор, якому війна не залишила альтернатив: оборонні технології.

"На загальному фоні Україна демонструє відставання, проте в деяких сферах має певні переваги. Однією з таких є оборона, оскільки в нас немає іншого вибору - ми змушені діяти в цьому напрямку", - зазначає Леонід Полупан, керівник Microsoft в Україні та країнах Балтії.

Віцепрезидент IT-фірми "EPAM Україна" Степан Мітіш зазначає, що війна спонукала країну до інноваційного розвитку: "Ми адаптуємося до незвичайних умов. Ці обставини стимулюють нас до креативності, експериментування, корекції помилок та створення унікальних рішень у сфері DefenseTech, які не мають аналогів у світі".

Упродовж останніх років в Україні виникло безліч компаній у сфері оборони, які активно досліджують можливості штучного інтелекту. Ось кілька відомих назв:

"Розвиток штучного інтелекту за останній рік був надзвичайно стрімким. ШІ вже допомагає не лише безпосередньо знищувати ворога, але й значно прискорює прийняття рішень, аналіз даних і зменшує потребу в залученні великої кількості людей", - розповідає заступник міністра оборони Юрій Мироненко.

Він ділиться прикладами: "До нас надходить величезний обсяг даних - понад 2200 відеозаписів на добу з інформацією про знищені чи пошкоджені цілі. ШІ аналізує ці дані та формує датасети для подальшого використання".

Величезна кількість відеоданих надходить і від розвідки. "На цих відео бачимо різні складні цілі: військових ворога, укриття, техніку тощо. Наразі всі відеостріми обробляються автоматично: ШІ виявляє і фіксує цілі. Коли перед операторами величезна кількість екранів, ШІ автоматично визначає ключові об'єкти та передає інформацію туди, де вона потрібна. Це значно спрощує роботу, адже для виконання таких завдань не потрібні висококваліфіковані фахівці. Наприклад, ураження цілей аналізує команда лише з трьох осіб", - пояснює Мироненко.

Наступний етап - інтеграція ШІ безпосередньо в дрони. "Це складніший рівень, який дозволяє уражати цілі автономно - без зв'язку з оператором. Наприклад, у нас вже є дрони для збиття "Шахедів", оснащені автоматичним наведенням", - розповідає заступник міністра оборони.

Агропромисловість є ще однією галуззю, в якій Україна досягла значних успіхів у застосуванні штучного інтелекту. Леонід Полупан зазначає, що "аграрний сектор має глибоку інтеграцію з технологіями ШІ".

ШІ дійсно набуває стратегічного значення для агро в умовах війни, кліматичних викликів та обмежених ресурсів. Наразі він вже допомагає оптимізувати процеси та зменшувати витрати: від прогнозування врожаю до точного внесення добрив. За даними дослідження TopLead, 22% компаній використовують штучний інтелект для прогнозування врожаю та ідентифікації загроз, 18% - для прогнозування розвитку культур, 12% - для планування норм добрив, 10% - для оцінки рівня схожості, густоти рослин.

Штучний інтелект впроваджується в галузі точного землеробства, автоматизації процесів та аналізу даних. Він здійснює аналіз супутникових знімків та інформації від сенсорів, що дозволяє виявляти хвороби рослин, шкідників або нестачу поживних речовин. Алгоритми оптимізують застосування добрив і систему зрошення. Автономні обприскувачі сприяють зменшенню використання пестицидів.

В Україні активно розвивається екосистема, що налічує близько 100 AgriTech-стартапів, багато з яких впроваджують технології штучного інтелекту. Серед найбільш відомих проектів можна виділити Drone.UA, який спеціалізується на інтеграції дронів із ШІ для моніторингу сільськогосподарських угідь та обприскування. Інший приклад — AgriEye, що займається аналізом супутникових даних для покращення управління посівами. Проект Profeed пропонує IT-рішення для автоматизації годівлі тварин, де ШІ оцінює стан здоров'я худоби, оптимізує їх раціон та допомагає зменшити витрати на корм. Також варто відзначити Kray Technologies, яка розробляє дрони з штучним інтелектом для точного розподілу пестицидів.

Проте існує безліч галузей, в яких Україна поки що відстає від передових країн у впровадженні штучного інтелекту, зазначають експерти. "Однією з таких сфер є охорона здоров'я. Тут є величезні обсяги даних, які можуть бути використані для штучного інтелекту, а також суттєва потреба в розвантаженні медичних працівників. У таких умовах, наприклад, ШІ-агент для фельдшерів у сільських районах міг би стати корисним інструментом для аналізу інформації та прийняття рішень", - ділиться своїми думками Полупан.

Попри те, що в Україні вже існують цікаві рішення та MedTech-стартапи, які застосовують штучний інтелект (такі як Cardio.AI, CheckEye, Tayra.ai, IMPULSAR, CAMS-AIR, Mark, Koaly.ai та інші), про широке впровадження ШІ в медичних практиках поки що не можна говорити.

Експерти переконані, що першим важливим кроком є забезпечення базової освіти. Це включає навчання громадськості тому, як ефективно використовувати штучний інтелект, а також роз'яснення його переваг, можливостей і потенційних ризиків.

За його спостереженнями, в Україні вже активно реалізуються подібні ініціативи. "Ми спостерігаємо значну співпрацю в цій сфері: ідентифікуємо основні галузі та "покращуємо" їх з використанням штучного інтелекту. Наприклад, українська компанія DefenсeTech завдяки AI вже випереджає багатьох світових конкурентів. Ми стикаємося з серйозними логістичними проблемами, які можна вдосконалити за допомогою штучного інтелекту. Тобто ми детально вивчаємо кожен сектор, і це вже сприяє економічному зростанню," - ділиться думками керівник Microsoft в Україні та Балтійських країнах.

Та підкреслює: проте для масштабного економічного зростання необхідно інвестувати в загальну освіту з ШІ по всій країні. "Це дозволить, по-перше, готувати власних фахівців. Сьогодні у світі точиться справжня боротьба за спеціалістів із ШІ - їм платять величезні зарплати, але знайти кваліфікованих експертів дуже складно. По-друге, освіта зробить людей ефективнішими на їхніх робочих місцях, що сприятиме розвитку економіки. З огляду на виклики, які стоять перед Україною, єдиний спосіб їх подолати - це використовувати найсучасніші технології. ШІ, подобається це чи ні, є саме такою технологією", - вважає Полупан.

Штучний інтелект візьме на себе виконання рутинних та простих завдань, що дозволить людям зосередитися на аналізі та перевірці інформації. Це підвищить кваліфікацію спеціалістів і відкриє нові можливості для їхнього професійного зростання.

У даному випадку, ймовірно, працівники Deloitte, які створювали звіт, виявляться безробітними. Проте це не пов'язано з використанням штучного інтелекту для збору інформації. Скандал можна було б уникнути, якби спеціалісти великої аудиторської компанії приділили увагу аналізу роботи свого "інтелектуального асистента".

"Чи становить штучний інтелект ризик для ІТ-індустрії? Безумовно, так. Але водночас ШІ відкриває значно більше можливостей. Чи може бізнес програти лише через ШІ? Скоріше, ні. Але бізнес може втратити конкурентоспроможність, якщо інші компанії використовуватимуть ШІ ефективніше, адаптивніше та швидше. Те саме стосується фахівців. Навряд чи програмісти як професія зникнуть, але ті, хто не використовуватиме ШІ, можуть поступитися колегам, які активно застосовують технологію. Програмісти дедалі більше фокусуватимуться на розв'язанні бізнес-завдань, а не на технічній реалізації", - уточнює віцепрезидент "EPAM Україна".

За прогнозом Gartner, глобальний ринок ШІ сягне $1,5 трлн у 2025 році та вдвічі перевищить показник 2024 року. Буквально учора ф'ючерси на основні фондові індекси США зросли на тлі позитивного квартального звіту Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC; найбільший у світі виробник мікрочипів ), який посилив оптимізм інвесторів щодо розвитку штучного інтелекту. Виробник підвищив прогноз річного доходу, пояснивши це зростанням попиту на ШІ-рішення.

Водночас впровадження ШІ в бізнес-процесі потребує значних коштів. Як компаніям зрозуміти, що настав час вкладати в ШІ?

Вона уточнює: наприклад, через 10 років навряд чи клієнти захочуть, щоб компанії доставляли товари повільніше чи щоб послуги ставали дорожчими.

"Отже, спершу необхідно окреслити стратегічну мету впровадження. При цьому важливо, щоб зосередженість на цій меті не перешкоджала адаптивності у способах її досягнення та готовності до експериментів. Для компанії Amazon це стало свого роду девізом: слід забезпечити клієнтам можливість швидко перевіряти ідеї та відкидати ті, які не відповідають їхнім потребам", - зазначає Ростальна.

Поки в Мінцифрі вважають: краще не чіпати. "Наша позиція: щоб ШІ в Україні розвивався, поки потрібно утриматися від регулювання", - каже заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

На його думку, нинішня європейська регуляція не зможе бути дієвою в Україні. "У Європейському Союзі є свої специфічні особливості та виклики. Вони займаються питаннями захисту особистих даних, інформаційної безпеки тощо. Однак ми усвідомлюємо, що прийняття законодавства буде неминучим. Тому ми готуємося до регулювання, яке стане обов'язковим після вступу України до ЄС. Тоді європейські норми автоматично набудуть чинності в Україні. Ближче до 2028 року виникне потреба в розробці відповідного законопроекту", - зазначає заступник міністра.

Полупан зазначає: "Підготовка до регулювання відбувається паралельно. Наприклад, у випадку з Microsoft, ми вже зараз працюємо над можливими змінами в регуляторних нормах. Виконуємо вимоги, які ще не були офіційно затверджені в ЄС. Наприклад, якщо ви користуєтеся Microsoft Paint, ваші дані залишаються в межах Європейського Союзу. Я вважаю, що такий паралельний підхід є доцільним, оскільки ні техногіганти, ні інші компанії поки що не мають чіткої уяви про те, куди рухається розвиток штучного інтелекту. Це абсолютно нова технологія, і нові виклики виникатимуть у процесі її впровадження. Тому важливо, щоб державні органи співпрацювали з приватним сектором для ефективної реалізації регуляторних ініціатив."

Наразі спікери "малюють" досить динамічну та дещо фантастичну картину майбутнього.

"Штучний інтелект сьогодні можна порівняти з інтернетом або мобільними телефонами в їхній час: це неминучий процес, який охопить усі сфери нашого життя. Вплив ШІ буде відчутний не лише в державному управлінні, а й у різних аспектах повсякденності. Наприклад, у сфері освіти: домашні завдання та контрольні роботи можуть стати рудиментом минулого. Лекції в університетах, вірогідно, втратять свою актуальність, а самі навчальні заклади зазнають значних змін. Ви можете заперечувати чи висловлювати незгоду, але ми вже знаходимося в цій новій реальності. Цю хвилю неможливо зупинити. Тож важливо бути готовими і пристосовуватися до нових умов", - зазначає Борняков.

Та розповідає, що в Мінцифрі вже пропонують, щоб уряд використовував Agentic AI: "Вважаємо, що в Кабміні має з'явитися ШІ-віце-прем'єр із правом голосу. Хтось може посміхатися, але в Албанії це вже реалізували. І це лише початок. Наприклад, ШІ може вирішити проблему державних закупівель: машина не бере хабарів і може прозоро розподіляти державні кошти. Таких прикладів безліч".

Генеральний директор компанії Sophela, яка є партнером Hewlett Packard Enterprise в Україні, Андрій Піщіков зазначає, що завдяки штучному інтелекту державна бюрократія може бути зведена до одного "сервера".

"Якщо звернути увагу на хід історії, можна помітити, що країни, які в певні моменти максимально ефективно впроваджували нові технології — будь то електрика чи мануфактури — завжди досягали успіху. Сьогодні штучний інтелект виступає в ролі аналогічно революційного інструмента. Однак мене непокоїть наша схильність до "містечковості" — бажання тримати все під контролем. Світ став глобальним, і нам це подобається чи ні. Україні важливо формувати міжнародні партнерства, які відкриють нові можливості. В найближчому майбутньому у нас не буде стільки ресурсів, як в ОАЕ чи США, для самостійного розвитку — це ілюзорна концепція", — зазначає Полупан.

Вона зазначає, що внаслідок війни Україна активно шукає нові глобальні партнерства, що відкриває нові можливості. "Штучний інтелект виступає потужним вирівнювачем: він дозволяє досягати результатів, на які інші витрачають величезні ресурси. Якщо ми вміло застосуємо ШІ на глобальному ринку та в партнерствах, зможемо реалізувати те, що раніше вважалося неможливим", - вважає керівник Microsoft в Україні та країнах Балтії.

Мітіш з компанії ЕРАМ наголошує: "Сьогодні ми переживаємо винятковий період, який може траплятися лише раз на століття. Для України як країни та суспільства з’являється унікальна можливість освоїти штучний інтелект швидше й результативніше, ніж інші нації. Якщо ми зможемо за допомогою ШІ досягати кращих результатів з меншими затратами - навіть на 1, 2, 3 чи 5% - це вже стане нашою перемогою".