Спеціальний режим Defence City потребує вдосконалення перед другим читанням, акцентуючи увагу на п’яти ключових аспектах, зазначених бізнес-спілкою Дія City. | УНН

Бізнес-спілка Дія City United пропонує доопрацювати спецрежим Defence City до другого читання. Вони звертають увагу на 5 аспектів, серед яких гарантії для широкого кола компаній та захист даних оборонних компаній.

Бізнес-асоціація Дія City United висловила свою думку щодо спеціального режиму "Defence City". Представники асоціації підтримують ініціативу щодо створення сприятливих умов для розвитку оборонно-технологічної галузі та відповідні законодавчі пропозиції. Проте, на їхню думку, проекти законів потребують доопрацювання перед другим читанням, і вони пропонують акцентувати увагу на п'яти ключових аспектах, як зазначає УНН.

Бізнес-асоціація Дія City United, що об'єднує більше 140 ІТ-компаній та інвестиційних фондів, висловила необхідність вдосконалення пакету законопроектів Defence City перед другим читанням. Вона підкреслює важливість розширення гарантій для більшої кількості підприємств, створення прозорої системи контрольованого експорту, забезпечення захисту даних оборонних компаній, уніфікації митних пільг, а також надання правового імунітету для оборонної індустрії.

Уточнюючи свою первісну пропозицію, представники Дія City United підкреслюють, що всі компанії, що займаються оборонними технологіями, повинні бути інтегровані в режим Defence City, незалежно від їх податкового статусу або організаційної форми.

Зокрема, йдеться про бізнеси, які виробляють товари подвійного призначення або програмне забезпечення, включно з тим, що монетизується через роялті, компанії, які займаються дослідженнями й розробками (R&D), резидентів Дія City, які працюють у сфері оборонних або dual-use технологій

Обмеження доступу до пільг виключно для певної групи резидентів, на думку Дія City United, може призвести до ризику розподілу ринку та втрати можливостей для розширення інновацій.

Також асоціація закликає до розробки комплексної цифрової системи контролю за експортом, яка гарантуватиме стабільність, прозорість та допоможе українським розробникам виходити на міжнародні ринки, зокрема у країни НАТО та Європейського Союзу.

Ще одним важливим аспектом є забезпечення безпеки конфіденційної інформації компаній, що функціонують у сфері оборони. Це включає в себе обмеження доступу до відкритих реєстрів, які можуть містити дані, здатні збільшити ймовірність диверсій чи кібератак.

У сфері митного регулювання Diia City United виступає за стандартизацію підходів: всі компанії, які беруть участь у розробці критичних технологій, повинні отримувати рівні можливості для користування спрощеними процедурами та швидкого імпорту необхідних компонентів.

Якщо компанія створює критичну технологію, їй потрібен швидкий доступ до комплектуючих. Належність до реєстру не має бути перепоною

Бізнес-спільнота в окремому заявленні підкреслила свою підтримку ініціативи щодо введення обмежень на безпідставні кримінальні справи проти оборонних підприємств. Вони зазначили, що правовий захист у період війни є ключовим для охорони важливих виробництв та забезпечення стабільності державного оборонного замовлення.

Представники авіаційного сектора також акцентують увагу на необхідності доопрацювання ініціативи щодо створення Defence City. Вони висловлюють занепокоєння, що їхня галузь може бути виключена з кола потенційних резидентів цього проекту, незважаючи на її важливу роль в підтримці, ремонті та модернізації авіаційної техніки, яку використовують українські військові. Експерти вказують на те, що чинні редакції законопроєктів фактично ускладнюють участь більшості підприємств, що займаються літакобудуванням і авіаремонтом, оскільки встановлюють вимогу, що частка оборонної продукції повинна становити щонайменше 90% від загального доходу. Навіть провідні компанії галузі, такі як ДП "Антонов" і "Мотор Січ", а також інші приватні підрядники державних контрактів, не відповідають цим критеріям і можуть опинитися поза межами ініціативи Defence City.

Аерокосмічна асоціація України підкреслює необхідність безпосереднього залучення авіабудівного сектору до законодавчих ініціатив пакета Defence City. Віктор Попов, президент Асоціації, у коментарі для УНН зазначив, що з 1 січня 2025 року підприємства, що займаються літакобудуванням, втрачають державну підтримку. Ця нова ініціатива відкриває можливості для отримання пільг і переваг, які життєво важливі для стабільної роботи та розвитку галузі.

16 липня Верховна Рада України розглянула та прийняла в першому читанні три важливі законопроєкти, які спрямовані на впровадження спеціального правового режиму під назвою Defence City. Цей режим має на меті підтримку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Запропоновані документи передбачають надання податкових, митних та бюджетних переваг для учасників цього спеціального режиму до 2036 року.

Мова йде про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, ліквідацію земельного та екологічного податків, а також податку на нерухомість. Крім того, передбачено спрощення процедур митного оформлення та контролю за експортом.

Перед голосуванням фахівці підкреслювали, що це лише початкові етапи в розробці системного механізму підтримки стратегічно важливих секторів, який Україні був необхідний вже тривалий час.

#Бізнес #Україна #Європейський Союз #НАТО #Товари #Митниця #Президент України #Податок #Інновації #Експорт #Верховна Рада #Українські національні новини #Підприємницька діяльність #Програмне забезпечення #Диверсія #Військово-промисловий комплекс #Податок на прибуток підприємств #Імунітет (медицина) #Виплата роялті #Право ініціативи (законодавче) #Закріплення двигуна #Виробник аерокосмічної техніки #Державне підприємство «Антонов»

Читайте також

Найпопулярніше
Скріншот не є юридично обов'язковим документом. Як створити копії документів за допомогою застосунку "Дія".
Електронні платформи на заміну паперовим формальностям: Україна модернізує митні процеси.
Оцініть це, а потім вирушайте на зустріч: які чоловічі імена приносять фінансовий успіх та процвітання у бізнесі.
Актуальне
Росія активно розвиває величезну імперію безпілотників, вкладаючи в неї мільярди доларів.
Директор БЕБ: Свириденко уклала угоду з Цивінським щодо проходження поліграфного тестування.
Приблизно 86% українських експортерів реалізують свою продукцію на ринках Європейського Союзу: детальна статистика — Delo.ua.
Теги