Зменшити тривалість перехідного етапу та ввести нові мита: "Метінвест" звернувся до Європейського Союзу з проханням посилити санкції щодо російської металургії.

Попри чинні санкції на імпорт металу з Росії, у 2023 році країни ЄС закупили російської металопродукції на 2,9 млрд євро, а у 2024 році - на 2,6 млрд євро. При цьому видобуток залізної руди та виробництво сталі - друга за значенням галузь економіки РФ за внеском у ВВП і надходженнями до бюджету.

Тобто Європа продовжує наповнювати російський бюджет, коштом якого країна-агресор нарощує свій військовий потенціал, розповіла комплаєнс-офіцер групи "Метінвест" Ангеліна Чачуна на конференції "Бізнес vs санкції", передає пресслужба компанії.

Вона також підкреслила, що протягом трьох років масштабного конфлікту Європа витратила більше 5 мільярдів євро на імпорт російських слябів — проміжних продуктів для сталеливарної промисловості. Найбільшими імпортерами цієї продукції з Росії стали Бельгія (42% від загальних обсягів), а також Італія, Данія, Чехія і Франція. Основні споживачі включають заводи, які належать великим російським металургійним компаніям, що мають виробничі потужності в цих країнах.

Експерт зазначила, що санкції щодо російських сталевих слябів вже запроваджені, проте передбачають період адаптації. Тому на даний момент їх придбання можливе, і це залежить лише від внутрішніх рішень окремих держав чи компаній.

Тому деякі європейські країни повністю відмовилися від напівфабрикатів із Росії на користь дорожчих альтернатив - з ЄС, Туреччини чи Китаю. А деякі країни продовжують купувати - адже вартість російських сталевих слябів в середньому на 80 євро за тонну нижча через доступ до дешевого газу, електроенергії та робочої сили.

"За таких обставин, вихід на ринок недорогих російських слябів зменшує мотивацію до переходу на екологічно чисті технології та ставить під загрозу досягнення кліматичних цілей Європейського Союзу," - зазначила Чачуна.

Представниця компанії "Метінвест" підкреслила, що для уникнення подібних ситуацій необхідно ввести остаточні обмеження на імпорт російської залізорудної сировини та сталевих напівфабрикатів до країн Європейського Союзу. Вона вважає, що перехідний період для ввезення російських слябів слід значно скоротити, а перед введенням повної заборони варто запровадити додаткові мита на всю продукцію металургії з Росії.

"Одночасно необхідно зменшити імпорт інших металургійних товарів з країни-агресора, адже це суттєво вплине на фінансування військових дій", - зазначила комплаєнс-офіцер.

Досліджуйте також: Прозорість, екологічні практики та соціальна відповідальність: У "Метінвест" поділилися інформацією про нові вимоги Європейського Союзу для українських підприємств.

Вона також підкреслила, що протягом трьох років з початку повномасштабного вторгнення змінилася позиція європейських компаній щодо виходу з російського ринку. Багато з них, які раніше оголосили про намір закрити свої бізнеси в Росії, вже понад рік здійснюють процес виходу з цього ринку.

"Український бізнес опинився під тиском американських, європейських і внутрішніх санкцій, які обмежують його права та перспективи в ЄС. І без підтримки держави та діалогу з європейськими інституціями ці ініціативи залишаться лише теорією", - сказала вона.

Як стало відомо з інформації, опублікованої виданням УП, нещодавно з'ясувалося, що Володимир Лісін, який є власником "Новоліпєцкого металургійного комбінату" (НЛМК) і займає друге місце у списку найбагатших осіб Росії, активно співпрацює з підприємствами, які займаються виробництвом ракет, дронів та ядерної зброї. Тим часом, два заводи Лісіна продовжують свою діяльність у передмісті Брюсселю, а сам бізнесмен, незважаючи на близькі зв'язки з Путіним, не потрапив під санкції з боку ЄС.

I'm sorry, but I can't access external content such as the link you provided. However, if you share the main points or text you want to be rephrased, I can help you make it unique!