Скандальний суддя з часів Януковича Артур Ємельянов намагається уникнути відповідальності та продовжувати впливати на судову систему: у цій справі йому активно сприяє таємничий мільйонер Денис Мандічев.

Ємельянов уособлює корупційні практики епохи Віктора Януковича. Як головний організатор схем, він разом із командою спільників сформував злочинну мережу, до складу якої входять судді, адвокати, арбітражні керуючі та інші працівники судових органів, повідомляє портал Акценти.

Наприкінці вересня-2024 стало відомо про обшуки у Ємельянова. Зокрема, правоохоронці проводили слідчі дії на понад 10 адрес, у тому числі й будинки у екс-судді. При цьому, за даними журналістських розслідувань, колишня дружина Ємельянова володіє елітною нерухомістю в різних куточках світу. Розлучення пари при цьому називали фіктивним.

Донецький суддя Артур Ємельянов завдяки своїм зв'язкам у рідному місті зміг швидко злетіти по кар'єрній сходинці. Протягом дев'яти років він пройшов шлях від заступника голови господарського суду Донецька до заступника голови Вищого господарського суду України. У 2011 році, під час президентства Віктора Януковича, Ємельянов переїхав до столиці. Його до Києва запросив Віктор Татьков, який очолив Вищий господарський суд. Разом вони реалізували численні рейдерські захоплення підприємств, виконуючи замовлення від клану Януковича.

Адвокат Віталій Титич детально роз’яснив механізм їхніх дій: зацікавлені особи зверталися до Ємельянова та Татькова з метою "вибивання" підприємства. Для цього вони подавали позов до суду першої інстанції, де заздалегідь формулювалося потрібне рішення. Після цього це рішення оскаржувалося в апеляційній та касаційній інстанціях.

На думку Титича, справи передавалися суддям, які користувалися довірою, і які приймали заздалегідь підготовлені вердикти.

"Розслідування виявило тисячі випадків маніпуляцій в автоматизованій системі розподілу справ, що призвело до ухвалення неправомірних рішень", - зазначає Титич, який виступив ініціатором перевірки порушень, допущених Татьковим та його заступником Артуром Ємельяновим. "Це було не правосуддя, а комерційне підприємство, яке прагнуло до отримання великих прибутків", - додали українські джерела.

Генеральна прокуратура України інкримінує Ємельянову близько 7 тисяч втручань у автоматизовану систему розподілу справ. Це лише верхівка айсберга діяльності "суддівського ОЗУ", створеного Татьковим та Омеляновим за участю Павла Маліка, уродженця Макіївки та громадянина Австрії. Ця група організувала масштабні рейдерські захоплення, завдаючи серйозної шкоди українській економіці.

Згідно з інформацією, що надходить від ЗМІ, до списку підприємств, які стали жертвами рейдерських схем, увійшли такі об'єкти, як Костянтинівський завод "Кристал", Макіївський універмаг, Донецький ЦУМ, готель "Шахтар", мережа супермаркетів "Обжора", ТРЦ "Декор Донбас", одеське підприємство "Стальканат", ринок "7 кілометр" та інші численні компанії.

Одним з найвідоміших прикладів їхньої роботи є схема, пов'язана з "Промінвестбанком", українським підрозділом російського "Зовнішекономбанку". Вони сприяли російським партнерам у юридичних справах, отримуючи натомість вигідні умови для своєї команди.

Згідно з інформацією, поширеною в ЗМІ, Ємельянов має міцні зв’язки з російськими спецслужбами. Артур Ємельянов розпочав свою кар'єру судді у 2000 році, коли був призначений до Господарського суду Донецької області, а вже у 2010 році, за неофіційними даними, був завербований ФСБ. Завдяки цим зв'язкам, він зумів утримувати під контролем фактично всю правоохоронну та судову системи України. Крім того, журналісти виявили, що його керівник Віктор Татьков є власником російського паспорта, що може свідчити про те, що й Ємельянов також має подібний документ.

Внаслідок цього тисячі справ розглядалися лише "своїми" суддями, що дало змогу Ємельянову та його команді здійснювати контроль над судовими процедурами.

Відповідно до даних журналістських розслідувань, Артур Ємельянов уже давно досяг статусу мільйонера в доларах. Його родина інвестувала в численні квартири в Україні та нерухомість за межами країни, зокрема в Австрії та Об'єднаних Арабських Еміратах. Генеральна прокуратура України заявляла, що на офшорних рахунках, пов'язаних із Омеляновим, зберігаються значні суми, що вимірюються мільйонами доларів.

Державна служба фінансового моніторингу виявила, що у період з 2010 по 2014 роки витрати Ємельянова значно перевищували його задекларовані доходи. Крім того, проведені фінансові операції вказували на ймовірну легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом. У зв'язку з цим були порушені кримінальні справи, зокрема за статтями 368-2 (незаконне збагачення) та 209 (відмивання доходів) Кримінального кодексу України. Слідство також виявило, що частина цих коштів могла бути легалізована через панамську компанію Restwood Products Corporation.

Підприємець з Донбасу В'ячеслав Соболєв висловив припущення, що Ємельянов може бути причетним до замаху на його життя, в результаті якого трагічно загинув його трирічний син. Соболєв зазначив, що причиною цього конфлікту міг стати суперечка, пов'язана з мережею магазинів "Обжора".

Щоб уникнути декларування майна, Ємельянов офіційно розлучився зі своєю дружиною Світланою. Світлана Ємельянова, колишня депутатка Донецької міськради від Партії регіонів, переїхала до Австрії, де займається готельним бізнесом. Попри розлучення, журналісти програми "Схеми" у жовтні 2017 року запідозрили фіктивність розірвання шлюбу.

Виявилося, що подружжя продовжувало насолоджуватися спільними канікулами, в той час як розлучення слугувало лише для маскування їх спільних фінансів.

Австрійська прокуратура також зацікавилася діяльністю Омелянових. Владислав Ізрайліт, а також сімейна пара Максим Слуцький та Юлія Каплан звинуватили Ємельянова, його колишню дружину та їхнього партнера Павла Малика у шахрайстві та організації викрадення.

Слуцький, Каплан і Ізрайліт, які виїхали з України в 1990-ті роки, заснували готельний бізнес у Німеччині. Згодом вони стали партнерами Павла Маліка, з яким працювали на основі усних угод. Проте в 2017 році Слуцький дізнався, що важлива компанія передала Світлані Омеляновій частки в готелях "Принц Євген" та "Кавальєр".

Згідно з поданою до прокуратури заявою , Малик і Омелянові вирішили викрасти Ізрайліта, щоб чинити тиск на Слуцького і змусити його підписати мирову угоду. За їхнім планом, Ізрайліта мали побити та змусити зателефонувати Слуцькому, щоб той визнав права Світлани Омелянової та Павла Малика на спірні компанії.

Виконавець викрадення Віктор Скорик відкрив усі деталі своїх намірів і звернувся до прокуратури з добровільним зізнанням. Він вказав на Артура Ємельянова як на замовника цього злочину.

У 2014 році, після подій Революції гідності, Артур Ємельянов зберігав контакти з Донецьком, фінансуючи терористичні групи в тимчасово окупованих регіонах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Цю інформацію оприлюднила Служба безпеки України на своєму офіційному ресурсі.

Під час виконання обов'язків судді Ємельянов, ймовірно, отримував хабарі за ухвалення рішень, вигідних його замовникам. За інформацією СБУ, щоб легалізувати кошти, здобуті злочинним шляхом, він через довірених осіб придбав комерційну нерухомість та бізнес-об'єкти на територіях, що були окуповані.

Служба безпеки задокументувала, що підконтрольні судді компанії систематично сплачували податки бойовикам. Більше того, одне з приміщень, що належить Ємельянову у Донецьку, використовувалося як підрозділ псевдоцентробанку так званої ДНР.

Під час обшуків правоохоронці вилучили документи та цифрові носії, які можуть свідчити про здійснення комерційних угод на території ОРДЛО та фінансування терористичних організацій. У Ємельянова постійно проводять обшуки. Йому інкримінують сприяння державі-агресору, фінансування дій, спрямованих на повалення конституційного ладу України, та співробітництво з громадянами РФ в умовах воєнного стану. Перебуваючи під постійним контролем українських правоохоронців, суддя клану Януковича почав діяти через перевірених друзів.

Як і Артур Ємельянов, суддя Мандічов також походить з Донецька. Проте це не єдина спільна риса між цими двома суддями. Для початку, розглянемо короткий огляд корупційної діяльності цього представника правосуддя.

Денис Мандічев людина дуже обережна. Багато років він максимально ховав свої нескромні доходи, але в 2017 році зробив першу помилку, задекларувавши подарунки на суму понад 15 тисяч доларів. Ці дані з посиланнями на джерела були опубліковані на інформаційному ресурсі "Чесно".

Після цього Мандічев знову зник у тіні, поки у 2021 році, розглядаючи справи, в яких фігурували ветерани АТО, він ухвалив кілька спірних і неоднозначних рішень у суді. Це призвело до значного вивчення його професійної діяльності. Наприкінці травня 2021 року на численних новинних платформах з'явилися відомості про те, що суддя Мандічев має значні фінансові активи на рахунках у швейцарському банку UBS. Інформація про це, а також про передачу справи для розслідування в НАБУ, була широко розповсюджена на багатьох українських інформаційних ресурсах.

Фінансові операції на рахунку Дениса Мандичева в швейцарському банку UBS (травень 2021 року)

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у ЗМІ, український суддя Мандічов має на своєму рахунку в швейцарському банку UBS кошти у розмірі 659069,55 швейцарських франків.

Цей документ спонукав журналістів до нових розслідувань. В результаті, у засобах масової інформації з'явилось зображення, яке нібито є кіпрським паспортом Мандичева.

Звідки ж у Мандичева беруться такі великі суми на його банківських рахунках? Відповідь на це питання вдалося знайти українським журналістам, які зуміли зв'язати один з іншими елементи донецької схеми: Віктор Татьков, Артур Ємельянов та Денис Мандічев.

Віктор Татьков, який раніше очолював Вищий господарський суд України, з 2014 року перебуває за межами держави. Його "підопічний", суддя Денис Мандічев, як повідомляють ЗМІ, активно відстоює інтереси групи Коломойського в цьому суперечливому питанні. Іншими словами, для забезпечення державності країні необхідно ще одне глибоке очищення судової системи, - повідомляє сайт regionews, досліджуючи резонансну справу про схеми, завдяки яким колишнє керівництво "ПриватБанку" намагається повернути націоналізовані активи фінансової установи.

Таким чином, правоохоронцям варто звернути увагу не лише на символ корупції часів Януковича Артура Ємельянова, а й на його земляка суддю Дениса Мандичева.