Шкідливі уявлення (Сергій Фурса)

Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Трамп цього разу дуже швидко усвідомив, що Путін грає з ним у своїй грі. Молодець! Вчиться на власних помилках. Більше того, він відмовився від поїздки до Будапешта просто для романтичної зустрічі з Путіним, щоб вислухати його лекцію з історії. Людина розвивається.

Путін також швидко усвідомив, що Трамп усвідомлює. Тому перерва в атаках на Київ та спроби відключити електрику тривала недовго.

Як мають швидко випаровуватись ілюзії щодо швидкого завершення війни. Дуже шкідливі ілюзії, в яких, здається, живе український політикум, від влади, до опозиції.

Не варто розраховувати на швидке закінчення конфлікту.

Це просто шкідливо для здоров'я.

Для звичайних людей це може стати джерелом розчарувань, що й веде до виникнення психологічних труднощів. Це часто трапляється, коли очікування не виправдовують себе.

І тим більше це шкідливо для країни, коли в полоні таких думок живуть можновладці. Бо вони приймають рішення, виходячи із таких думок. І ці рішення виявляються помилковими. Як для них особисто, так і для країни. Але головне, що для країни.

Про що йдеться? Ми перебуваємо у війні на виснаження. З одного боку — український людський капітал, з іншого — російська економіка. Люди для України є критично важливими, адже їхня присутність є запорукою нашої перемоги у цій боротьбі. Ми адаптуємося до ситуації, обираючи між втратою території та тим, щоб витягнути з росіян їхні ресурси і мільярди доларів. Водночас Путін використовує своїх людей як розхідний матеріал, готовий обмінювати їх на українців, навіть за дуже невигідними умовами. Він сподівається, що українські війська вичерпаються раніше, ніж його резерви м’ясних ресурсів та фінансів. Ця стратегія Путіна є очевидною, і їй потрібно протистояти. Необхідно ухвалювати рішення, які ускладнюють втілення його задумів.

Проте, нерідко відбувається так, що обираються зовсім інші рішення.

Є суттєва різниця між тими, хто ухвалює рішення, вважаючи, що війна може тривати роками, і тими, хто сподівається на швидке її завершення. Якщо ви вважаєте, що вибори відбудуться вже за три місяці, вам важливо мати підтримку населення. Натомість, якщо ви думаєте, що конфлікт може затягнутися на три роки, ваше головне завдання — забезпечити виживання країни. А іноді логіка виживання змушує приймати рішення, які можуть не подобатися людям, адже альтернатива є занадто тяжкою. Тоді як логіка передвиборчої кампанії вимагає популярних кроків.

Логіка виборів каже, що після картонкового майдану треба повернути любов молоді. І тоді раптом з'являється рішення про дозвіл на виїзд з країни тих, кому 18-22. В результаті, з країни поїхало дуже багато молодих людей. Скільки - сказати важко. Але мова точно йде про більше ніж 50-тисяч чоловіків. Не кажучи вже про те, що у кожного з них може бути дівчина. Тоді просто треба множити першу цифру на два. Так, іноді дівчини немає. Іноді дівчина вже за кордоном. Іноді у хлопця є хлопець і вони вже відображені в статистиці польських прикордонників. Але суті це не змінює. Україна одномоментно втратила більше сотні тисяч молодих людей.

Отже, існує думка, що це рішення було прийняте для того, щоб обмежити виїзд хлопців віком 17 років, які масово вступали до університетів Європи. По-перше, краще, щоб українці отримували освіту в європейських навчальних закладах, аніж працювали на європейських будівельних майданчиках. По-друге, було б доцільніше запровадити заборону на виїзд хлопців з 14 років. У цьому віці батьки зазвичай не готові відпустити своїх дітей жити в іншій країні самостійно. До того ж, до ймовірної мобілізації ще залишається цілих дев'ять років — це довгий термін. Тому малоймовірно, що почали б масово вивозити 13-річних. Хоча такий крок не користувався б популярністю, він був би корисним для держави під час війни. Натомість було ухвалене більш прийнятне рішення, і тисячі молодих людей вирушили за кордон.

І це трапилось в той момент, коли найбільшим викликом, найбільшою проблемою, для українського бізнесу є брак кадрів. Людей дуже не вистачає. І держава тут може або заважати, або не заважати, або допомогти. І держава з одного боку заважає імпортувати робочу силу, роблячи все, щоб легально найняти іноземці в країні було просто неможливо. А з іншого підриває ринок праці таким рішенням. Багато хто з підприємців це взагалі радикально називає "диверсією". І так, звісно українці не раби. І вільний рух людей під час мирних часів - це основа. Але часи не мирні. І ми наче прийняли той факт, що держава має причини обмежувати виїзд чоловіків. Але чому тоді це стосується тільки тих, кому більше за 22?

Таким чином, держава стає перешкодою для розвитку бізнесу. Вона сприяє збільшенню дефіциту кадрів, який можна компенсувати лише за рахунок міграції. Крім того, влада робить все можливе, щоб трудові мігранти, які прибувають до України, працювали нелегально, не сплачуючи податки. При цьому держава залишається в незнанні щодо того, хто, звідки і в яких обсягах прибуває. Це лише ускладнює ситуацію в майбутньому.

І багато військових погодяться з підприємцями, що вживають слово "диверсія". На додачу до проблем в економіці, пам'ятаємо, що у нас йде війна на виснаження. Яка може тривати ще роки. І через популізм ми вже пішли на те, що мобілізація починається з 25 років, а не 21 чи 18. Що дуже важко пояснити іноземцям. А тепер ми ще й самі зменшує мобілізаційний потенціал майбутнього. При тому, що люди - це наш критичний момент. Найслабша точка. Гроші і зброя буде. А от люди в дефіциті.

Коли люди стикаються з дефіцитом, на зустрічі з Трампом доцільніше обговорювати питання рекрутування з Латинської Америки, ніж зосереджуватись на військовій техніці, як-от томагавки. Це може бути цікавіше для Трампа. Він може наймати людей, фінансованих Росією, які його дратують, і відправляти їх за межі США, щоб вони боролися проти солдатів Путіна. Трамп постійно говорить про те, що у нього обмаль томагавків, але ніколи не згадує про мігрантів, які вже перетнули кордон або тільки планують це зробити. Важливо пам’ятати, що томагавки навряд чи змінять ситуацію на полі бою, тоді як сотні тисяч мексиканців, колумбійців та венесуельців можуть це зробити. Вони могли б продемонструвати Путіну, що його стратегія не спрацює, і що настав час зупинитися. Проте, якщо ти мислиш в рамках виборчої кампанії, такі ідеї можуть здаватися безглуздими і непрактичними, а можливо, навіть непопулярними. А отже, і гріховними.

Внаслідок цього можуть бути ухвалені рішення, що не зміцнюють, а навпаки, ослаблюють ситуацію. Це ціна ілюзій. І, можливо, ранковий туман над Києвом стане тим чинником, що дозволить їх подолати.