Штучний інтелект у сфері комунікацій: інтелектуальна власність, управління алгоритмами та потенційні загрози -- Delo.ua

На фоні швидкої технологічної трансформації, що охоплює медіа, бізнес і освіту, питання про межі між людською креативністю та машинною ефективністю стає ключовим. У заході під назвою "ШІ у комунікаціях бізнесу та PR: які переваги та де приховані ризики" від видання "Комерсант український" взяли участь провідні експерти з різних галузей — від корпоративних комунікацій і маркетингу до права та журналістики.

Олег Давиденко, керівник відділу корпоративних комунікацій Групи Метінвест, розповів про свій практичний досвід впровадження штучного інтелекту в діяльність PR-спеціалістів.

Ми розділяємо нашу роботу на дві основні сфери: фронтенд, який включає тексти, графіку та візуальні елементи, та бекенд, що охоплює аналіз даних і автоматизацію процесів. Штучний інтелект вже відіграє свою роль у цьому, проте не може повністю замінити людський внесок. Якість нашої роботи все ще залежить від людей.

Натомість ШІ відкриває нові можливості, наприклад, у створенні user-generated content.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки та ексміністр розвитку економіки, розповів про освітні експерименти з використанням ШІ та зауважив, що новий інструмент потенційно зруйнує традиційну вищу освіту.

За його словами, ШІ також змінив підхід до персонального PR.

"Завдяки ефективному управлінню даними, ми здобуваємо 690 мільйонів переглядів щорічно. Щодня я отримую аналітичні звіти та вирішую, які напрямки розвивати далі — все це реалізується за допомогою штучного інтелекту," - зазначає Милованов.

Альона Капліна, менеджерка з PR та комунікацій мережі супермаркетів ЕКО МАРКЕТ, підкреслила небезпеки, пов'язані з неконтрольованим застосуванням штучного інтелекту працівниками. Вона закликала компанії розробляти внутрішні етичні кодекси та корпоративні політики, щоб забезпечити безпечне використання технологій ШІ.

З іншого боку, Віталій Іванов, керівник відділу маркетингу утримання в агентстві Netpeak, поділився прикладами успішного застосування штучного інтелекту в сфері маркетингу:

Чат-бот, створений на основі ChatGPT, не тільки полегшує спілкування з клієнтами, але й робить його більш індивідуальним та відповідним до контексту. Це сприяє економії часу та збільшенню продуктивності.

Дмитро Самолюк, керівник цифрової медіагрупи "Ми - Україна", наголосив на викликах, пов'язаних із зменшенням видимості контенту, що генерується за допомогою штучного інтелекту, на ресурсах YouTube та Google.

Юлія Мальцева, Senior PR Specialist у компанії SoftServe, поділилася практичним досвідом впровадження штучного інтелекту (ШІ) в роботу ІТ-компанії.

"Використання ШІ може підвищити продуктивність в розробницьких командах на 45%. Наприклад, ШІ-асистентка SOFI, з допомогою якої час на пошук потрібних документів зменшився на 66,7%", -- розповідає Юлія Мальцева.

Олена Дерев'янко, доктор економічних наук та віце-президент Української PR-Ліги, вважає, що не варто перебільшувати вплив штучного інтелекту на креативну сферу. На її думку, це явище не є революційним, а швидше логічним етапом еволюції технологій, подібно до виникнення комп'ютерів чи електронної пошти.

"Штучний інтелект не є суб'єктом -- це інструмент, яким би розумним він не був. Ми його інтегруємо у процеси, але вимагаємо, щоб його слідів не було видно", -- розповіла вона.

Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum звернув увагу на правовий статус контенту, створеного ШІ. Сьогодні, за українським законодавством, такий контент не може бути об'єктом класичного авторського права.

Він рекомендує приділяти увагу правилам використання сервісів штучного інтелекту.

"Ми готуємо ШІ, а не він нас", - зауважив Микола Підвезяний, головний редактор "Главкома". Він наголошує, що медіа повинні мати політику щодо ШІ та застеріг, що вже зараз деякі ЗМІ послуговуються ШІ як джерелом, що може призвести до масових маніпуляцій.

Штучний інтелект сьогодні не лише виконує допоміжні функції, а й трансформує основи професійних сфер та медіапейзажу. Таку думку висловив Олександр Краковецький, ШІ-ентузіаст і автор книги "ChatGPT, DALL·E, Midjourney: Як генеративний штучний інтелект змінює світ".

"Сьогодні ми перебуваємо в часі, коли домінують AI-помічники, але вже завтра ми перейдемо до ери, де провідною силою стане штучний інтелект", -- підкреслив Краковецький.

Він підкреслив, що сучасні моделі штучного інтелекту показують вражаючий розвиток за різними параметрами.

"Під час одного з тестувань за чотири місяці точність підвищилася з 13% до 83%. Ми просто не встигаємо придумувати нові методи оцінки нашого розвитку," – зауважив він.

Микола Корчага, виконавчий продюсер "Апострофа", акцентував увагу на важливості впровадження регуляторних норм.

"Без належного законодавства не буде жодних змін. Важливо, щоб контент, створений штучним інтелектом, отримував відповідну ідентифікацію."

Він також виступив за створення системи метаданих та блокчейн-трекінгу для підтвердження достовірності контенту.

Світлана Шереметьєва-Турчин, яка займає посаду заступника генерального директора "РБК-Україна", поділилася своїми тривогами.

"Я помічаю більше ризиків, ніж переваг. Штучний інтелект надає структуровані відповіді миттєво, що призводить до того, що користувачі рідко відвідують веб-сайти. Це, в свою чергу, означає зменшення кількості переглядів, скорочення рекламних доходів, а отже, і зменшення чисельності редакцій — і це лише початок негативного циклу", — коментує Світлана Шереметьєва-Турчин.

На її думку, проблема полягає не тільки у зниженні трафіку, а й у якості матеріалів. Відповіді, створені штучним інтелектом, часто є фрагментами, які втрачають зв'язок із контекстом.

Головна редакторка Комерсанту українського Оксана Щербак говорить про необхідність критичного мислення у використанні AI.

"Штучний інтелект слугує лише засобом. Без участі людини та без професійного досвіду журналіста створений текст втрачає життя," - вважає Оксана Щербак.

Вона зазначає, що хоча штучний інтелект може наслідувати людське письмо, його стандартність та передбачуваність видають його механічну природу. У нього є свій характер, і з часом всі тексти набувають схожого звучання, незважаючи на різноманітність тем.