Селфі як небезпечна тенденція: як прагнення до ідеального знімка загрожує життю українських підлітків

В Україні щорічно реєструють численні випадки травмування та загибелі підлітків, які свідомо нехтують небезпекою заради вражаючого контенту. Прагнення до визнання та ілюзія "крутості", що вимірюється в позитивних відгуках, щороку підштовхують молодь до смертельно небезпечних вчинків. Це не лише легковажність — це серйозна соціальна проблема, де емоційна потреба бути "поміченим" може стати фатальною.

Хроніка трагічних подій, пов'язаних з екстремальними селфі та відеозаписами, вражає своєю одноманітністю, оскільки щорічні звіти поліції фіксують нещасні випадки на одних і тих самих небезпечних локаціях. Цьогорічна весна принесла особливо жахливі новини: на станції Київ-Волинський 12-річний хлопець заліз між вагонами потяга, отримав електричний удар і, незважаючи на спроби лікарів, помер у лікарні; в Одесі загинули двоє підлітків, які залізли на вантажний вагон, а в Бучі 14-річна дівчина, що піднялася на вагон, також була вражена струмом і згодом померла.

Експерти одностайні: за цим криється сильна потреба в визнанні та увазі.

Сімейний психолог, психотерапевт, консультант із батьківсько-дитячих відносин Раїса Єрмакова пояснює, що коли підліток йде на ризик, він не замислюється про смерть, у його голові думка: "Мене побачать. Мене оцінять. Я буду особливим".

Для молоді кількість лайків і переглядів перетворюється на індикатор їхньої цінності. У цей період життя важливо відчувати себе успішним і помітним. Соціальні мережі пропонують просту, але жорстоку формулу: чим більше лайків — тим я кращий, а якщо їх менше — значить, зі мною не все гаразд.

Психолог зазначає, що це явище можна охарактеризувати як цифровий тиск. Постійна потреба в схваленні створює залежність: підліток відчуває задоволення і впевненість лише тоді, коли отримує нову "порцію" лайків. Відсутність цього призводить до зниження настрою, виникнення тривоги та відчуття непотрібності.

У підлітковий період друзі набувають статусу важливого орієнтира. Це фаза, коли молодь починає віддалятися від батьків і прагне знайти своє місце серед однолітків. Думка ровесників стає значно вагомішою за поради дорослих.

"Коли в колективі високо ціняться ризик та відвага, підліток може сприймати це як підтвердження своєї сили, зрілості та гідності, наводить приклад Єрмакова."

Прагнення перевершити своїх друзів є цілком природним явищем. Це не лише спосіб продемонструвати, що ти не поступаєшся іншим, а й можливість здобути більше поваги у своїй компанії. Ті, хто наважується на якісь екстремальні вчинки, показують, що їхня думка має вагу. Таким чином, підлітки змагаються в демонстрації своєї зрілості та прагнуть знайти своє місце серед однолітків.

Не всі підлітки однаково піддаються ризикованому "селфінгу". Найбільше уразливими є ті, хто має низьку самооцінку та сильно залежить від думки оточуючих.

Звідки виникає така ситуація? Часто це корені з дитинства, коли дитина не отримує належної уваги, її бажання залишаються непочутими, і вона відчуває, що не має впливу на власне життя, -- роз'яснює психолог. -- У такій атмосфері підліток починає оцінювати себе через призму думок інших: якщо мене підтримують -- я важливий, якщо ж ні -- я не маю значення.

Діти, які виховуються в сім'ях з небезпечними або холодними стосунками, також можуть бути схильними до ризиків. Це стосується ситуацій, коли панує жорсткий авторитаризм, де за дитину ухвалюються всі рішення. Або ж байдужості, коли батьки не звертають уваги на емоції підлітка. Також існує гіперопіка, коли контролюється кожен його крок. У всіх цих випадках дитина відчуває свою непотрібність і починає шукати визнання в онлайн-просторі.

Темперамент також має своє значення. Діти, які відрізняються активністю та імпульсивністю, часто не можуть контролювати свої пориви і постійно шукають нові враження, що призводить до необачних вчинків. Їхні емоції швидко спалахують, і вони зазвичай відкладають роздуми про наслідки на потім.

Існують також ті, хто особливо прагне відчути адреналін. Часто це молодь, якій у звичайному житті не вистачає відчуття свободи, енергії чи позитивних емоцій. Через ризиковані вчинки вони здобувають яскраві переживання.

Експертка в сфері медіа Анна Левченко підкреслює, що контент, який викликає шок, спонукає глядачів переглядати його багаторазово, ділитися ним та пересилати друзям. Це, у свою чергу, призводить до збільшення кількості переглядів, роблячи його вірусним і успішним. Оскільки щодня створюється величезна кількість контенту — мільйони одиниць — для того, щоб привернути увагу, необхідно виділятися на фоні загального потоку.

"Підлітки, які мають безперешкодний доступ до технологій, можуть використовувати створення різного роду контенту, включаючи ризикований, як простий шлях до здобуття популярності, виділення серед однолітків і отримання їхньої поваги", -- зазначає Левченко.

Дослідження Digitalt Ansvar виявило: алгоритми продовжують поширювати контент про селфхарм для акаунтів молодше 18 років, хоча Instagram заявляв про роботу штучного інтелекту, який мав перешкоджати цьому.

"Відомі соціальні мережі приділяють увагу безпеці своїх користувачів, -- зазначає Анна Левченко. -- YouTube вирізняється найпрозорішими механізмами монетизації та ефективно контролює заборонений контент, оперативно його блокуючи. Натомість у TikTok обійти обмеження набагато простіше, а в месенджерах, таких як групи у Telegram, взагалі немає жодних обмежень."

Водночас Анна Левченко ділиться альтернативними та безпечними способами здобути популярність в інтернеті. За її словами, україномовного контенту існує значно менше, ніж англомовного чи російськомовного. Знайти своє місце в цьому просторі та вирізнятися з маси набагато простіше, і для цього зовсім не потрібно вдаватися до екстремальних заходів.

"Сучасні підлітки мають чудову можливість: вони можуть стати одними з перших творців оригінального україномовного контенту. Це їхній 'блакитний океан', якщо дивитися на це з бізнес-перспективи," - підкреслює вона.

У TikTok продовжують домінувати танцювальні тренди, веселощі у вигляді гумористичних скетчів та ліпсинг під популярні мелодії. Це простий та розважальний контент, який є безпечним для перегляду і може потрапити в рекомендації завдяки алгоритмам платформи. На YouTube ж часто набирають популярність відео звичайних користувачів, які діляться відгуками або надають інструкції. Челенджі не завжди є небезпечними — багато з них спрямовані на формування корисних звичок, регулярні фізичні активності або здорове харчування.

Начальник ювенальної поліції Черкаської області Євген Карнаушенко зазначає, що в українському законодавстві кримінальна чи адміністративна відповідальність за власну смерть чи травмування не передбачена. Людину не можна покарати за шкоду, якої вона завдала собі.

"Водночас існують інші ситуації, коли може виникнути відповідальність, -- зазначає Євген Карнаушенко. -- Якщо дитина потрапляє на території, що становлять підвищену небезпеку, батьків можуть притягнути до відповідальності за недостатній нагляд і виховання. У випадках, коли внаслідок таких дій відбувається шкода інфраструктурі або виникає загроза для інших осіб, можуть бути застосовані адміністративні або навіть кримінальні норми".

Трапляються випадки, коли до відповідальності притягують осіб, які спровокували підлітка на небезпечне селфі -- через спір, коментарі в соцмережах або організацію челенджу.

"Якщо встановлено, що підлітка свідомо підбурювали чи провокували на небезпечні дії, відповідальність може нести та особа, яка спровокувала, -- каже Карнаушенко. -- Це може бути адміністративна відповідальність за булінг чи примус. Якщо підбурювання призвело до шкоди життю чи здоров'ю -- кримінальна. Організатори небезпечних челенджів у соцмережах можуть бути встановлені та покарані за створення загрози життю неповнолітніх".

Поліція активно реалізує заходи профілактики, спрямовані на запобігання травмування дітей під час небезпечних селфі. Ювенальні правоохоронці організовують уроки безпеки в навчальних закладах, проводять бесіди та інтерактивні активності, під час яких роз'яснюють ризики, пов'язані з перебуванням на дахах, залізничних коліях та мостах.

Проводиться моніторинг покинутих споруд, залізничних станцій та інших локацій, де молодь може збиратися для фотографування. В рамках співпраці з адміністраціями об'єктів підвищеного ризику, такими як залізниці, енергетичні компанії та комунальні служби, реалізуються заходи щодо встановлення додаткових огорож та попереджувальних знаків.

"Основний акцент робиться на тому, щоб підлітки усвідомлювали небезпеку, мали приклади наслідків і знали, що завжди можна звернутися до дорослих або поліції по допомогу", -- каже Карнаушенко.

Він звертається до батьків: "Будьте уважними до дозвілля ваших дітей, цікавтеся їхнім спілкуванням у соціальних мережах, пояснюйте можливі ризики та власним прикладом демонструйте дотримання правил".

Про важливість контакту з дітьми наголошує й психологиня.

"Щоб не втратити контакт, найкраще працює щира цікавість, -- радить Раїса Єрмакова. -- Не моралізаторство, а прості питання: що тобі подобається дивитися? А чому саме це? А як ти ставишся до того, що хтось фотографується на даху? Такі розмови показують підлітку, що його світ важливий".

Психолог також рекомендує відкрито висловлювати свої переживання: "Я помітила, що нині багато дітей готові йти на ризик заради знімків, і це викликає в мене занепокоєння щодо твоєї безпеки. Як ти вважаєш, що можна обрати натомість, щоб продемонструвати себе без небезпеки?"

Важливо давати підлітку відчуття вибору, а не лише забороняти. Коли дитина бачить, що її слухають, питають поради, цікавляться її думкою, це створює місточок до контакту з батьками. І тоді вона охочіше обговорює свої ідеї та шукає безпечних шляхів проявити себе.

Ефективними є формати, в яких існує альтернатива ризику: спорт, театральні колективи, мистецька діяльність, волонтерство. У таких середовищах діти також відчувають свою приналежність до команди, отримують увагу та відчуття важливості, але без загроз.

Необхідно пояснювати молодим людям, що в соціальних мережах існує безліч елементів, створених з метою залучення їх до постійної гонитви за лайками. Це комерційна діяльність, що використовує різні маніпуляції, – зазначає психолог. – Коли підлітки усвідомлюють цю сторону, їм стає простіше не піддаватися тиску прагнення бути "найкращими".

Отже, ключовий захисний фактор, який може запобігти наступній трагедії, -- це не нові заборони, а справжній контакт і підтримка вдома. Коли дитина відчуває, що її цінують не за екстремальні вчинки, а просто за те, яка вона є, їй легше відмовитися від ризикованих викликів. Ця теза об'єднує і психологів, і правоохоронців, і діджитал-спеціалістів: батьки мають бути уважними до дозвілля своїх дітей, цікавитися їхнім спілкуванням та світом у соціальних мережах. Адже жодне фото чи відео не варте зламаного життя. У цьому жахливому культі ідеального кадру суспільство має перехопити ініціативу і показати молоді, що єдиний справжній хайп -- це той, що створює, а не руйнує. "Бережіть себе і своїх близьких" -- цей фінальний заклик ювенальної поліції є головним застереженням у цій небезпечній гонці за лайками.