Які паралелі можна провести між другом України та Путіним, а також чому Алієва характеризують як диктатора?

Президент Азербайджану Ільхам Алієв, під час активних бойових дій, виступив на підтримку України і не раз надавав їй допомогу. Проте, між ним і російським лідером Володимиром Путіним можна помітити деякі спільні риси в їхніх стилях керівництва.

У даному матеріалі "Телеграф" аналізує позицію Ільхама Алієва щодо України та Росії, а також виявляє спільні риси між ним та російським авторитарним лідером Володимиром Путіним.

Взаємини між Російською Федерацією та Азербайджаном зазнали суттєвого загострення після авіакатастрофи, що сталася в грудні 2024 року під Актау. Літак Embraer 190, який виконував рейс J28243 з Баку до Грозного, був збитий російською системою протиповітряної оборони і впав у казахський степ. Внаслідок трагедії загинули 38 осіб.

Після значних арештів представників азербайджанської громади в Єкатеринбурзі наприкінці червня 2025 року, конфлікт між державами спалахнув з новою інтенсивністю.

У Єкатеринбурзі правоохоронці затримали лідера азербайджанської діаспори в Уралі Шахіна Шихлінського. За даними журналістів, разом із ним були арештовані ще двоє осіб, серед яких його син, адвокат Мутвалі Шихлінський.

Під час затримання загинули брати Сафарови: 55-річний Зіяддін і 60-річний Гусейн. Гусейн помер у приміщенні адміністрації МВС в Єкатеринбурзі, тоді як його брат, на жаль, помер того ж дня в автомобілі служби оперативного реагування.

Генеральна прокуратура Азербайджану ініціювала кримінальне провадження щодо випадків тортур та вбивства, вказавши на причетність російських правоохоронних структур до цих подій.

За словами Генеральної прокуратури, потерпілим було завдано численних ударів по різних ділянках тіла твердими і тупими предметами, що призвело до серйозних тілесних ушкоджень.

Азербайджан відповів на інцидент рішучими кроками: парламентська делегація країни вирішила скасувати свій візит до Росії. Міністерство культури Азербайджану також анулювало всі заплановані культурні заходи у співпраці з російськими державними та приватними організаціями.

Азербайджан виявляє підтримку територіальної цілісності України, при цьому Алієв впевнений, що слід "ніколи не миритися з окупацією".

Як керівник країни, що після тридцяти років змогла відновити свою єдність, він надав українцям одну важливу пораду.

"Вважаю, що це відповідає надіям українського народу. Завжди слід виступати проти окупації. Це найважливіша рекомендація. Саме так ми й діяли", - зазначив Ільхам Алієв 19 липня 2025 року в ході свого виступу на Шушинському медіафорумі.

До того ж Азербайджан надсилав гуманітарну допомогу на великі суми. Але водночас країна не надавала військової підтримки Україні у вигляді техніки чи зброї. І це при тому, що ще у 90-ті Київ постачав зброю Азербайджану, коли той будував власну армію. А у 2005-2010-х роках Україна відправляла до південнокавказької країни основні комплекси озброєнь. Йдеться про танки, артилерію, гелікоптери, системи залпового вогню та інше.

Серед переваг слід зазначити, що в перші місяці після початку масштабного вторгнення Росії представництво азербайджанської нафтової компанії SOCAR в Україні безкоштовно забезпечувало пальним автомобілі швидкої допомоги та служби надзвичайних ситуацій.

Улітку 2025 року українська журналістка Олена Курбанова особисто передала Ільхаму Алієву шеврони військових підрозділів Збройних сил України. Алієв, у свою чергу, прийняв цей жест і висловив свою вдячність.

"Дякую вам велике. Дякую вам за те, що ви робите. Продовжуйте так само", -- зазначив президент Азербайджану.

Проте, Азербайджан не став на бік тих країн, які запровадили санкції проти Росії після початку її повномасштабної агресії в Україні.

"Ми вважаємо наші відносини з Росією та Україною дуже хорошими. Ми підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет України та всіх країн. Але водночас ми не були й не будемо частиною антиросійської санкційної кампанії", - заявляв Алієв рамках Міжнародного форуму Чорнобіо (Італія) у 2024 році.

Два дні перед тим, як Росія увійшла у відкритий конфлікт з Україною, Азербайджан і Російська Федерація уклали в Москві угоду про співпрацю як союзники. У документі, зокрема, йшлося про взаємну військову підтримку та термінові консультації у випадках, коли виникатиме "загроза миру" або безпеці однієї з країн.

У 2024 році Азербайджан висловив намір приєднатися до БРІКС — альянсу держав, які не задоволені існуючим світовим порядком і західною політикою. Серед учасників цього об'єднання також присутня Росія.

Політолог Олексій Голобуцький, у бесіді з "Телеграфом", висловив думку, що Алієв є лише другом України у важкі часи, але не більше того.

- Ми з Азербайджаном - колишні радянські республіки, і це між нами спільне. І смерть імперії, яку ми спостерігаємо, включно з війною. Так, це стосується Азербайджану, в тому числі. У цьому плані ми друзі, але не більше, - зазначив експерт.

Ільхам Алієв, подібно до Володимира Путіна, часто отримує звання "диктатор". Їхні підходи до влади мають певні спільні риси.

Почати варто з того, що Алієв при владі з 2002 року після свого батька Гейдара Алієва, який обіймав президентську посаду. Путін посідає крісло президента з 2000 року. Таким чином, обидва утримують владу десятиліттями.

Особливу увагу слід приділити виборчому процесу в Азербайджані. Наприклад, у 2024 році спостерігачі від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) висловили "серйозні занепокоєння" щодо президентських виборів, на яких Ільхам Алієв здобув перемогу з великим відривом. ОБСЄ відзначила наявність "ознак маніпуляцій з бюлетенями" та брак адекватних заходів для запобігання багаторазовому голосуванню.

І Алієв, і Путін формують культ особистості. Президент Росії досягає цього через концепцію "великої нації" та уявні "успіхи над Заходом", тоді як азербайджанський лідер спирається на пропаганду своїх здобутків у Карабаху.

Крім того, слід зазначити, що в Азербайджані, подібно до Росії, не визнають опозиційні погляди.

"Не те що зміна влади - ми навіть до парламенту обратися не можемо. Ми виграємо кількість голосів, але зараз у нашому парламенті на 125 місць жодного члена опозиції немає. Однопартійна система", -- вважає координатор Громадського альянсу "Азербайджан без політв'язнів" Ельшан Гасанов.

Правозахисники вважають, що під удар попадають не лише люди, пов'язані з політикою, а й, наприклад, блогери. Така сама ситуація в сьогоднішній путінській Росії. Критичні висловлювання блогерів або активістів можуть стати приводом для їхнього цькування або притягнення до відповідальності.

В Азербайджані на даний момент існують серйозні труднощі із забезпеченням справжньої свободи слова та можливістю вільно висловлювати свої думки. Це підтверджують інциденти з журналістами, закриття опозиційних груп та один з найнижчих рівнів свободи преси в глобальному масштабі. Влада прагне зберегти контроль над інформаційним середовищем. Журналісти потрапляють під арешт або отримують ув'язнення на основі безпідставних звинувачень.

Наприклад, як пише ВВС, суд в Азербайджані засудив сімох журналістів до позбавлення волі на строк від 7,5 до 9 років. Шість із тих, хто був визнаний винним у різних злочинах, пов'язані з виданням Abzas Media, яке публікувало розслідування про бізнес азербайджанського президента Ільхама Алієва.

Олексій Голобуцький наголосив на ще одній загальній деталі між Алієвим та Путіним: батько Алієва був видатним функціонером КДБ, а Путін -- офіцером КДБ.

Експерт зазначив, що як Путін, так і Алієв є авторитарними керівниками. Проте, якщо Путін вже трансформувався в тоталітарного лідера, то президент Азербайджану також не може похвалитися демократичними рисами.

На думку експерта, Росія є одним з ключових торгових союзників Азербайджану. Останніми трьома роками Баку став важливим для Москви завдяки "сірому" імпорту...

На думку Голобуцького, в Україні може існувати критика на адресу Алієва, оскільки Азербайджан не вважається демократичною державою.

- І Алієва буквально диктатором не назвеш, але він авторитарний правитель, - каже співрозмовник.

Якщо розглянути ситуацію з перспективи, що Алієв не надає Україні озброєння під час активних бойових дій, то, як зазначив Голобуцький, Азербайджан міг би зіткнутися з вагомими наслідками після такого рішучого кроку. Це, в свою чергу, призвело б до остаточного розриву відносин з Росією.

- Потрібно розуміти, що Азербайджан - не така потужна країна, яка може закидати нас зброєю. Якщо вона почне постачати зброю, це означатиме повний розрив із Росією та з можливими серйозними наслідками, - вважає експерт.

Азербайджанський політик і державний діяч, який займає посаду президента країни з 31 жовтня 2003 року. Він успішно брав участь у виборах п'ять разів, перемагав у 2003, 2008, 2013, 2018 та 2024 роках.

З'явився на світ 24 грудня 1961 року в Баку, в родині Гейдара Алієва, який очолював Контррозвідувальний відділ КДБ Азербайджанської РСР, та Зарифи Алієвої, старшого наукового співробітника інституту офтальмології.

У 1977 році він завершив навчання в середній школі № 6 у Баку та продовжив освіту, вступивши до Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ). Після отримання диплома в 1982 році, він вирішив продовжити навчання в аспірантурі того ж інституту.

У 1985 році він почав викладати в Московському державному інституті міжнародних відносин. Після цього вирішив зайнятися бізнесом. У 1991 році став керівником компанії "Орієнт".

У 1992 році він переїхав до Стамбула через те, що основна діяльність компанії була тісно пов'язана з Туреччиною.

З 1994 по серпень 2003 -- віцепрезидент, потім перший віцепрезидент "SOCAR".

У 1995 році він був обраний депутатом Міллі меджлісу Азербайджану, а в 2000 році його переобрали на цю ж посаду. Однак у 2003 році, коли він став прем'єр-міністром Азербайджанської Республіки, він вирішив скласти свої депутатські повноваження.

У 1997 році він обійняв посаду президента Національного олімпійського комітету Азербайджану.

У січні 2003 року Алієв був обраний заступником голови ПАРЄ та членом бюро ПАРЄ.

15 жовтня 2003 року в країні відбулися президентські вибори, перемогу на яких здобув Алієв, набравши 79,46% голосів (потім він перемагав на президентських виборах у 2008, 2013, 2018 та 2024 роках).

Пізніше він призначив свою дружину Мехрібан на посаду Першого віцепрезидента Азербайджану.

У 2009 році Алієв потрапив до списку "500 найбільш впливових мусульман планети".

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про те, як підтримка України з боку Ільхама Алієва викликала обурення в Росії. Деякі російські громадяни вже закликають до підготовки до збройного конфлікту з Азербайджаном.