Автор: Катерина Щоткіна — експерт, журналіст і письменник, яка створила книги "Хроніки Томосу" та "Любомир Гузар. Моє бажання бути людиною".
Боязнь перед штучним інтелектом, який потенційно може взяти під контроль світ (хоча це не є остаточною істиною), а також загроза для багатьох людей втратити свої робочі місця (що виглядає набагато більш ймовірно), глибоко вкоренилася в західних суспільствах. Хоча в Україні зараз існують інші нагальні проблеми, розвиток та інтеграція АІ в середньостроковій перспективі суттєво вплине на нашу економіку. Питання лише в тому, яким чином це вплине.
Згідно з прогнозами інвестиційного банку Goldman Sachs, у середньостроковій перспективі в США та Європейському Союзі може бути втрачено до 300 мільйонів робочих місць. Аналітики зазначають, що близько двох третин позицій у цих регіонах можуть бути частково автоматизовані завдяки технологіям штучного інтелекту, а приблизно 25% усіх робочих функцій можуть виконуватись повністю автоматизовано. Це стосується не лише традиційних професій, таких як секретарі, бухгалтері та працівники складів, але й значної кількості вчених, чиновників та програмістів. В умовах таких прогнозів, занепокоєння щодо можливого масового безробіття внаслідок революції АІ виглядає цілком обґрунтованим.
Зазвичай вважається, що вплив штучного інтелекту на ринок праці проявиться в двох основних аспектах. Перший з них — це автоматизація, що дасть змогу звільнити людей від нудних і монотонних завдань, таких як ручне введення даних або голосове розпізнавання з подальшим перетворенням на текст. Крім того, багато видів одноманітної фізичної праці також можуть бути виконані за допомогою штучного інтелекту в поєднанні з промисловими роботами.
Ще одна форма впровадження штучного інтелекту полягає в підвищенні ефективності роботи більш спеціалізованих (і високооплачуваних) професіоналів. Наприклад, художники, які займаються розробкою комп'ютерних ігор, вже відчули на собі вплив зростання продуктивності своїх колег, що використовують АІ, що призвело до певного скорочення робочих місць. Також юристи починають активно впроваджувати штучний інтелект для аналізу документів, виявлення відмінностей та узагальнення змісту текстів. Крім того, АІ демонструє свою ефективність у діагностиці в медичній сфері.
Досить цікавою рисою "революції штучного інтелекту" є те, що найбільше постраждалою групою стає середній клас. У попередніх індустріальних революціях основним ударом страждали робітники, які поступово замінювалися спочатку конвеєрними системами, а згодом і роботизованими лініями. Натомість, штучний інтелект насамперед загрожує "інтелектуальним пролетарям". Безробіття ставить під загрозу освічену частину населення, яка звикла до певних стандартів життя, у тому числі й до життя в кредит. Більше того, в багатьох країнах "золотого мільярда" ця категорія людей інвестувала значну кількість часу, зусиль та коштів у своє професійне майбутнє, заробляючи на освіту, часто також у кредит, який вони погашають іноді протягом десятиліть після закінчення навчання. Раптове скорочення робочих місць ставить їх перед численними викликами: збереження фінансової стабільності, до якої вони звикли, та потреба в переосвіті — і все це після багатьох років інвестицій у власну освіту та кар'єрний розвиток!
Приємна новина полягає в тому, що розвиток штучного інтелекту не лише зменшує кількість традиційних робочих місць, але й відкриває нові можливості. Наприклад, з'явиться безліч вакансій для створення інструментів штучного інтелекту, їх навчання, аналізу та коригування. Яскравим прикладом є розробка АІ для управління дронами. Це, з одного боку, дозволить не лише точно керувати дроном на останніх 300-500 метрах до цілі, зменшуючи ефективність засобів радіоелектронної боротьби, а й наділити його здатністю самостійно шукати пріоритетні цілі. Це, безумовно, призведе до скорочення кількості пілотів дронів та зниження вимог до їхньої професійної підготовки. Проте, водночас, зросте потреба в спеціалістах, які займаються програмуванням, навчанням і контролем штучного інтелекту.
Отже, можна стверджувати, що АІ-революція не стільки призведе до скорочення робочих місць, скільки сприятиме виникненню нових професій та зміні вимог до кваліфікації спеціалістів у вже існуючих сферах. Незабаром ми станемо свідками того, як резюме заповняться згадками про "вміння взаємодіяти з АІ" — навички в промпт-інжинірингу, навчанні нейромереж і машинному навчанні. Усі ці терміни, які наразі здаються чимось на кшталт цифрових заклинань, якими володіють лише обрані, стануть такими ж звичними, як сьогоднішнє вміння працювати з хмарними сервісами або професійними програмами.
Втім, у будь-якому випадку АІ -- як будь-яка попередня технологічна революція -- поставить перед суспільством виклик "вільних рук". Адже йдеться не лише про безробіття, а й також про черговий етап "спрощення життя" -- побуту, доступу до послуг та розваг, отримання готових рецептів у відповідь на будь-який запит чи побажання, яке споживач сам ще не встиг до кінця усвідомити, а технології вже все зробили -- самі все "додумали", сформулювали і запропонували відповіді. У головній тенденції сучасного продуктового дизайну -- не змушувати юзера напружувати мізки -- АІ напевно стане у великій нагоді. І це тільки загострить питання про те, чим зайняти звільнені від нудної праці руки (і голови) споживачів високих технологій.
Кожна попередня технологічна революція стикалася з цим викликом і пропонувала власне рішення. Конвеєри та пральні машини органічно ввійшли в наше життя, відкриваючи можливість проводити більше часу перед телевізором. Комп'ютерна революція дозволила нам насолоджуватися розвагами, навіть не залишаючи офісного крісла, а інтернет-революція запропонувала безліч розваг через соціальні мережі та стримінгові платформи.
Розважальна сфера також є важливою індустрією, і штучний інтелект може мати на неї такий же вплив, як і на виробництво. Важливо зазначити, що одним із перших сигналів змін, пов'язаних з революцією в АІ, став тривалий страйк сценаристів у Голлівуді минулого року. Однією з ключових вимог протестуючих було "обмеження застосування штучного інтелекту під час написання сценаріїв".
Іншою альтернативою для "зайняти руки" виступає подальший розвиток нових галузей, які фактично є "забутими старими" — ремесловими виробами та проектами в стилі "зроби сам". На фоні революції штучного інтелекту ця тенденція набирає популярності, адже вона надає можливість не лише зайняти руки (і розум), але й компенсувати втрату робочих місць. Можливо, це навіть не "забуте" — просто на тлі технологічних досягнень останніх десятиліть "ручна праця", яка традиційно сприймалася як хобі або навіть дещо ексцентричне заняття, стає привабливою бізнес-можливістю.
У нових галузях перетинаються дві професійні сфери, які на сьогодні вважаються найбільш захищеними від впливу штучного інтелекту: ручна праця та сфера послуг, що ґрунтуються на особистих взаєминах. Це охоплює всі аспекти, пов'язані з індивідуальними стосунками між людьми, де "товаром" стають увага, емпатія, лояльність та персоналізований підхід до кожного клієнта. Посади медсестер, доглядальників, компаньйонів, наставників і подібні до них залишаться незмінними перед загрозою АІ, оскільки у цій сфері складно створити стандартизовані та автоматизовані процеси.
Але "сферою турботи" все не обмежується. Нові індустрії переводять виробництво споживчих товарів також у формат "люди для людей". Це вже не просто "локальні бізнеси", які забезпечують клієнтів, що мешкають по сусідству, товарами, зробленими власноруч. Соцмережі, глобальна логістика та інтернет-платежі здійснили справжню революцію в секторі малого (чи навіть індивідуального) виробництва. У країнах "золотого мільярду" на товари, вироблені у форматі "люди для людей", є і попит, і пропозиція, і цей сегмент продовжує збільшуватися.
Отже, потреба "повернутися до ручної праці", про яку нерідко згадують як про можливість "соціального занепаду", може стати поштовхом для формування нового і унікального сектора економіки. Безумовно, такі стосунки між виробником і споживачем, що базуються не на стандартизації чи економічній вигоді, а на особистому підході, людських взаємодіях та невизначеному "теплі рук", важко вважати "традиційним виробничим бізнесом". Проте саме цій галузі економісти передбачають зростання та успіх на фоні загального розширення сфери індивідуалізованих послуг.
Отже, цілком ймовірно, що революція в сфері штучного інтелекту відбудеться подібно до попередніх технологічних змін. Однак, вона матиме дві суттєві відмінності. Перша, негативна, полягає у надзвичайно високій швидкості змін. Якщо індустріальна революція, що сталася завдяки паровим машинам, тривала кілька десятиліть, а комп'ютерна революція - всього лише один, то у випадку з АІ все може відбутися ще швидше. Це залишить працівникам ще менше часу для адаптації та переорієнтації. Відповідно, це неминуче призведе до зростання рівня безробіття.
Відмінність, що відзначає цю ситуацію, полягає в тому, що всі попередні промислові та інформаційні революції відбувалися в умовах зростаючого населення та збільшення робочої сили. У зв'язку з цим, страх перед безробіттям, який інколи проявлявся у таких рухах, як луддити, на фоні постійної нестачі робочої сили в країнах "золотого мільярда" вже не є настільки актуальним. Насправді, враховуючи суттєве старіння та зменшення населення в країнах західного світу, вивільнення частини працівників з існуючих видів зайнятості може виявитися не катастрофічним, а скоріше процесом, що сприяє балансуванню ринку праці та загальної економіки.
#Європейський Союз #Європа #Товари #Художник. #Суспільство #Споживач #Штучний інтелект #Економіка #Юрист #Безробіття #Дрон #Автоматизація #Робоча сила #Кредит #Страх. #Конвеєр #Нейронна мережа (машинне навчання) #Революція #Пролетаріат #Рівень життя #Програміст #Комп'ютерне програмування
