В 2022 році ООН визнала, що Росія несе відповідальність за агресію проти України і має заплатити за всі збитки, які спричинила.
Минулого року на базі Ради Європи запустили перший елемент міжнародного компенсаційного механізму - Реєстр збитків, який вже приймає перші заяви.
А вже наступного року очікується формульне створення другого елементу міжнародного компенсаційного механізму - Компенсаційної комісії, яка розглядатиме заяви, подані до Реєстру, і присуджуватиме компенсації.
Третім елементом механізму буде створення фонду, який можна наповнити замороженими російськими $300 млрд.
В цьому контексті ініціатива Єврокомісії, підтримана також Британією, щодо так званого "репараційного кредиту" є наступним логічним кроком до використання заморожених російських активів у практичний спосіб.
Більше інформації про це можна знайти у колонці Ірини Мудрої, заступниці керівника Офісу президента України. Вона зазначає, що йдеться не про конфіскацію, а про крок у цьому напрямку. Чому рішення Європейського Союзу стосовно російських активів матиме лише тимчасовий характер. Далі - короткий виклад її думок.
Згідно з думкою авторки статті, "репараційний кредит" може значно зміцнити оборонний потенціал України, впливаючи на обстановку на передовій.
Проте, Ірина Мудра підкреслює, що ця ініціатива охоплює не тільки питання оборони.
"Кредит на репарації має потенціал і обов'язково повинен стати основою для формування фонду компенсацій, з якого будуть виплачуватися компенсації громадянам, що втратили своє житло, бізнес, майно або джерела доходу", - зазначила заступниця голови Офісу президента України.
На даний момент Реєстр збитків, як зазначила авторка статті, отримав перші 60 тисяч заявок. Проте у Києві прогнозують надходження мільйонів нових заяв після відкриття всіх категорій.
Мудра закликає громадян України подавати свої заявки.
"Цей крок варто здійснити не лише для власних інтересів, а й заради інших, адже Реєстр є також інструментом впливу. Він слугує вагомим аргументом у наших переговорах, який демонструє масштаби руйнівних дій з боку Росії. Це наша захисна зброя проти тих, хто продовжує заперечувати серйозність нашої війни, стверджуючи, що атаки на цивільні об'єкти не мають місця," - підкреслює авторка статті.
Вона підкреслює, що репараційний кредит не є справжніми репараціями, адже ці кошти все ще не належать Росії.
За її словами, європейські партнери обговорюють можливість замінити заморожені російські гроші на свої облігації, які підлягають поверненню після того, як Москва відшкодує завдані Україні збитки.
При цьому російські активи, за задумом, залишатимуться замороженими, допоки РФ у якомусь вигляді не виплатить Україні справжні репарації.
"Саме тому ми ясно заявляємо: це лише тимчасове рішення, і ми наполегливо продовжуємо вимагати повної передачі російських активів до компенсаційного механізму для України. Ми не дозволимо зменшити відповідальність росіян за такою схемою", - зазначає Ірина Мудра.
Вона при цьому підкреслює позицію України щодо кредиту: він не має мати жодних умов, адже в іншому разі це накладало б додаткові зобовʼязання на жертву агресивної війни.
Заступниця глави Офісу президента України підкреслює, що їхня команда активно займається розширенням географії програми, пов'язаної з репараційним кредитом.
"Наступним кроком має бути залучення країн G7 та інших держав, оскільки в Японії зберігається приблизно $30 мільярдів російських активів. В Канаді є ще близько 15 мільярдів, у Сполученому Королівстві - 26 мільярдів, а також кілька мільярдів у ряді інших країн," - зазначила Ірина Мудра.
#Бізнес #Росія #Організація Об'єднаних Націй #Європейський Союз #Москва #Японія #Президент України #Українці #Київ #Європейська комісія #Росіяни #Сполучене Королівство #Зброя #Кредит #Облігація (фінанси) #Канада #Рада Європи #Військові репарації
