Служба безпеки виключила зі списку інформації, яка є державною таємницею, відомості про всі запаси корисних копалин, включаючи алмази, золото, літій, титан та інші, залишивши під грифом секретності лише дані щодо урану.
Інформація про запаси природних ресурсів України більше не є конфіденційною. Після укладення так званої ресурсної угоди зі Сполученими Штатами (офіційно - Угода про створення Американо-Українського інвестиційного фонду відновлення) Служба безпеки України внесла зміни до наказу, що затверджує Зведення відомостей, які представляють державну таємницю. Таким чином, з середини червня дані про всі корисні копалини, за винятком урану, стали відкритими. Чому саме в умовах війни Україна вирішила оприлюднити інформацію про свої надра і чи дійсно це сприятиме залученню інвесторів, дізнайтеся в матеріалі Еспресо.
Служба безпеки України виключила з переліку відомостей, що становлять державну таємницю, інформацію про балансові запаси корисних копалин у надрах країни. Зокрема, це стосується запасів таких матеріалів, як алмази, золото, п'єзооптична сировина, а також літій, ніобій, тантал, титан, цирконій, скандій, платина, іридій, осмій і паладій. Крім того, до списку не потрапили розсіяні елементи, разом із запасами кольорових, рідкісних або благородних металів, у яких ці елементи містяться, зокрема галій, ганій, індій, кадмій, реній, рубідій, селен, талій, телур та цезій.
Також з наказу вилучили пункт "Відомості про перспективи розвідки або видобутку корисних копалин в цілому щодо України, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці".
Це, звичайно, не вказує на те, що на даний момент вся інформація про запаси літію, титану та інших корисних копалин є вільно доступною. Однак потенційні інвестори можуть отримати ці дані на запит. Багато відомостей про надра досі зберігаються в паперовому вигляді, тому їх необхідно оцифрувати. За словами міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, у партнерстві з Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD) вже оцифровано 6 тисяч геологічних звітів, а також планується перевести в електронний формат ще 60 тисяч книг.
Ще в лютому поточного року Європейська бізнес асоціація виступила з ініціативою відкликати секретність з даних, що стосуються надр.
"Лібералізація доступу до геологічної інформації є особливо важливою в рамках реалізації програми Ukraine Facility та стратегічного партнерства з Європейським Союзом у сфері сировин. Бізнес-спільнота висловлює впевненість, що скасування обмежень на ці дані сприятиме залученню приватних інвестицій у видобувну та переробну галузі, при цьому не загрожуючи національній безпеці України", - йдеться у заяві Європейської бізнес асоціації.
На форумі "Держава та бізнес: від діалогу до партнерства" Світлана Гринчук заявила, що у жодній цивілізованій країні уже немає засекречених даних про надра.
"Ця інформація - важлива для залучення інвесторів, - пояснює "Еспресо" виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак. - Я часто їздила на промо в різні країни, розповідала про надра різним інвестора (що насправді мала б робити держава, але не робила). А вони кажуть: дайте нам інформацію про якість запасів, які категорії. А ми не могли надати, бо діяв гриф секретності. Це був епік фейл. Бо в Лугано, в Лондоні, де б ми не були, ми презентували інвесторам атлас корисних копалин, але ми не могли надати їм ці дані. Відповідно, вони не могли порахувати, який матимуть профіт від розробки того чи іншого родовища. Без цього вони лише розводили руками".
На думку Ксенії Оринчак, для того щоб потенційний іноземний інвестор мав доступ до геологічних даних, що є державною таємницею, йому спочатку необхідно зареєструвати компанію в Україні. Після цього інвестор повинен відвідати країну та ознайомитися з інформацією в спеціальному кабінеті Державної служби геології та надр. Лише після цього він зможе прийняти рішення про доцільність інвестицій у ту чи іншу ділянку.
У коментарях на сторінці міністерки Гринчук та віцепрем'єрки Свириденко з'явилося чимало критичних зауважень щодо зняття грифу секретності з інформації про корисні копалини під час війни, що нібито становить загрозу національній безпеці. Проте, більшість геологів вважає, що Росія вже володіє всіма необхідними даними про українські надра, можливо, навіть у більшому обсязі, ніж сама Україна. Це пояснюється тим, що активна геологічна розвідка на території нашої країни здійснювалася ще за часів Радянського Союзу. Після отримання незалежності Україна практично не інвестувала в розвідку родовищ. В результаті, багато з цих даних потребують актуалізації, оскільки ґрунтуються на результатах пошукових робіт, проведених 40 або навіть 50 років тому, і справа не лише в застарілих технологіях.
У Радянському Союзі часто спостерігалося завищення показників запасів, оскільки це дозволяло геологам отримувати премії. Така була система. Внаслідок цього дані не завжди можна вважати достовірними, - зазначає Ксенія Оринчак. - У нашій асоціації є компанія Onur - "Спис", що представляє дві афілійовані структури. Вони виграли тендер Держгеонадр на розробку золоторудного родовища. Однак дані про запаси цього родовища (які також підпадали під гриф секретності) не підтвердилися під час розвідки. Ця проблема стосується не лише критичних сировин, а й усіх ресурсів, зафіксованих радянськими геологами. Існують численні прогалини й у даних щодо нафти та газу. Вся ця інформація потребує перевірки, і виникає питання, наскільки коректно вона була зафіксована. Тому це є глобальною проблемою для України.
За її словами, в Україні треба запустити ринок юніорських компаній, які фактично перерозвідають родовища і верифікують геологічні дані.
Серед "розсекречених" металів найбільша увага прикута до літію. За словами віцепрем'єрки Юлії Свириденко, саме розробка літієвого родовища може стати першим пілотним проєктом у рамках діяльності Американсько-українського фонду відбудови.
"Нещодавно Комісія, що відповідає за організацію укладення та виконання угод про розподіл продукції (УРП), прийняла рішення про доцільність оголошення конкурсу на літієву ділянку Добра, розташовану в Кіровоградській області. У найближчий час ми плануємо розробити всі необхідні умови для проведення конкурсу. Це родовище має потенціал для залучення інвестфондів, і його розробка може стати першим пілотним проєктом у рамках спільного інвестування", - зазначила вона на своїй сторінці.
Ділянка "Добра", зображення: Державна служба геології та надр.
Свириденко підтвердила, що до участі в конкурсі можуть долучитися всі зацікавлені інвестори, але наразі згадала лише одну компанію — американську TechMet, що має зв'язки з мільярдером Рональдом Лаудером, якого вважають близьким до президента США Дональда Трампа.
"На зустрічі представник американської компанії TechMet підкреслив, що у випадку успіху в відповідному конкурсі їхня компанія готова не лише займатися пошуком і видобутком літію в Україні, але й організувати виробничі потужності для його збагачення", - зазначила Свириденко.
Водночас, цю ділянку привертає увагу австралійської компанії European Lithium, очолюваної Тоні Сейджем, яка у 2024 році отримала 100% акцій ТОВ "Європейський літій Україна". Раніше, у 2023 році, Тоні Сейдж в інтерв'ю для "Форбс" зазначив, що компанія готова вкласти мільярд доларів у розробку літієвих ресурсів в Україні.
"Ми маємо величезне бажання розпочати розробку ділянки Добра, яка славиться значними запасами. Можливо, це одні з найбільших покладів у Європі. Наразі в Австрії ми займаємося видобутком родовища з запасами 12,88 млн тонн літієвої руди. Згідно з даними 1980-1990-х років, ділянка Добра містить 19 млн тонн руди, що майже на 50% перевищує наші нинішні запаси", - зазначив він. Також він тоді підкреслив, що родовище літію Шевченківське їх не цікавить, оскільки розташоване занадто близько до лінії фронту. Наприкінці червня цього року з'явилися новини про окупацію цього родовища.
Кіровоградська область щедро надана запасами критичних сировин, які, проте, мають більше значення для США, аніж для України. Наша країна потребує п'яти видів будівельних матеріалів для відновлення інфраструктури, а також нафти та газу. Сполучені Штати володіють необхідними технологіями, тому їм важлива українська сировина. В Україні, на жаль, бракує сучасних технологій, але ми маємо великий потенціал у вигляді сировини. У цьому контексті наша співпраця з США стає важливою, адже українські ресурси можуть посилити їхні позиції в конкурентній боротьбі з Китаєм, - зазначає Ксенія Оринчак.
У цьому контексті з доступних джерел вона вважає, що найбільшобіцяючим не є літій, а метал, який має потенціал на майбутнє - титанові руди.
"В Україні понад 40 родовищ. Є розсипні, є корінні. Їх можна застосовувати в різних технологіях. Якщо брати економічну привабливість і доцільність їх розробки - вони на першому місці. Літій - це також приваблива історія. Ті, хто встигли і вже його видобувають, ще років 10 будуть на коні з цією сировиною. Нині ця сировина всюди застосовується - від електрокарів до сонячних батарей та дронів, але технології змінюються і якими вони будуть через 5 - 10 років, невідомо, - каже Ксенія Оринчак. - Літій - недешева історія. У 2017 - 2018 тонна сягала від 17 до 25 тис. доларів, у 2021 був пік - 50 тис. доларів. Тому ринок шукав, чим його замінити, і тепер все частіше використовують дешевші аналоги, з'являються цинкові батареї. Тому завдання України - почати розробку літію "ще на вчора". Якщо ж збудувати на території України літій-іонні заводи, де б виготовляли батареї - для нас це було б проривом".
#Бізнес #Китай (регіон) #Інвестиції #Дональд Трамп #Росія #Україна #Європейський Союз #Європа #Держава (політичний устрій) #Інвестор #Північна та Південна Америка #Титан #Уран #Літій #Служба безпеки України #Військова розвідка #Експрес-телебачення #Радянський Союз #Лондон #Австрія #Корисні копалини #Надра #Кіровоградська область #Золото #Родовище (родовище корисних копалин) #Руда. #Сировина #Діамант #Закрита інформація #Геологія #Талій #Цезій
