Зрубати дерева чи зберегти ліси?

Яку тактику обрати для розвитку галузі в умовах військових конфліктів?

Проблема доступу до природних ресурсів, що є критично важливими для виживання та розвитку, хвилює не лише США, Європейський Союз чи Китай, а також Україну, зокрема - підприємства, що займаються переробкою лісопродукції. Нещодавно на форумі "Лісові ресурси: сучасні виклики та перспективи" представники держави, бізнесу та суспільства обговорили проблеми та можливості цього ринку.

У відповідь на російське вторгнення в Україну, Європейський Союз 8 квітня 2022 року прийняв рішення ввести обмеження на імпорт російських лісоматеріалів, целюлози, паперу та меблів. Заборона стосується не лише безпосередньої торгівлі з агресором, але й перепродажу російських деревини через треті держави.

Чи використовує це Україна для захоплення звільненої ніші в міжнародній торгівлі? Вікно можливостей для збуту вітчизняної продукції з деревини на євросоюзівських ринках відчинилося ще кілька років тому, але заготівля сировини чомусь суттєво знизилася. Це проблема для процесу відновлення вітчизняної економіки.

Голова комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської бізнес-асоціації Богдан Цуприк зазначає, що Україна ризикує втратити важливу можливість для виходу на міжнародні ринки збуту продукції деревообробки. Він підкреслює, що якщо Сполучені Штати продовжать свою політику торгових конфліктів, то Канада зможе заповнити ринок Європи своєю більш доступною деревиною. Тому Україні слід зосередитися на збільшенні обсягів заготівлі деревини в інтересах суспільства.

Директор департаменту лісових ресурсів ДП "Ліси України" Олександр Жук озвучив тривожні дані щодо обсягів заготівлі лісу: у 2020 році було заготовлено 17,8 мільйона кубічних метрів, тоді як прогноз на 2025 рік становить лише 12,3 мільйона кубічних метрів. Основними факторами, що вплинули на зменшення цих показників, є війна, лісові пожежі, мобілізація та нестабільність електропостачання.

Насправді скорочення заготівлі на майже 3 мільйони кубічних метрів може не відображати справжній стан справ із дефіцитом сировини. По-перше, значна частина лісових ресурсів відправляється на фронт (обсяги, звичайно, засекречені, але це величезні обсяги). По-друге, було зупинено масштабну схему "державної" переробки, що базувалася на колишніх лісгоспах. Таким чином, близько 2,2 мільйона кубічних метрів деревини, які раніше "перероблялися" (насправді розкрадалися), тепер додатково постачаються бізнесу. Але навіть цього недостатньо - дефіцит сировини може досягати 5 мільйонів кубічних метрів.

Три фактори - поява додаткових ринків збуту продукції в країнах Євросоюзу через санкції проти російських деревообробних компаній; припинення "прямих" контрактів та переведення торгівлі деревиною винятково через аукціони; створення замість трьох сотень лісгоспів єдиного лісогосподарського підприємства "Ліси України" - запустили не ручні, а ринкові механізми ціноутворення.

При наявності істотного дефіциту ціни демонструють різке підвищення. Це підтверджується узагальненими даними ДП "Ліси України". Наприклад, вартість знеособленого кубометра круглих лісоматеріалів хвойних порід піднялася на 50%, з 2 526 грн у 2024 році до 3 804 грн у першому кварталі 2025 року. Щодо дуба, то ціни зросли на 11%, а береза та вільха показали підвищення на 27%.

Утім, це лише одна сторона медалі, яка не розкриває всієї картини значного зростання цін на сировину для переробних підприємств України. Якщо взяти для демонстрації реального зростання цін не знеособлений кубометр деревини, а клас якості (уся ділова деревина розділена на класи якості: А, B, C, D; чим вищий клас, тим більше кращих виробів з неї можна виготовити), то зростання цін подекуди кратне. Принаймні про це заявляють представники бізнесу.

Керівник ТОВ "Радомишерська деревообробна компанія", яка спеціалізується на виробництві ламелів для ліжок та експорті паливних гранул, Ігор Чорний, зазначає, що ціни, оприлюднені ДП "Ліси України", є середньозваженими, і їх слід аналізувати відповідно до сортів деревини. Його компанія працює з високоякісною сировиною, яка має найвищі ціни в Європі. Через це підприємство не в змозі конкурувати на зовнішніх ринках. У січні та лютому 2025 року бізнес вирішив свідомо зазнати збитків, щоб зберегти свою частку на ринку та підтримати 55 працівників.

Вадим Шимонаєв, представник компанії ТОВ "ОДЕК", яка є провідним виробником фанери, зазначає, що на ринку деревини вже досягнуто відчутної прозорості, оскільки весь ліс реалізується на аукціонах. Саме там формуються ціни. Які ж ціни на березу, вільху, сосну та дуб? Наприкінці 2024 року вартість починалася від 2,5 тисяч гривень за кубічний метр і зросла до 3,5 тисяч, а до другого кварталу піднялася до 7-8 тисяч гривень.

"Кого слід звинувачувати?" - риторично запитує бізнесмен. Лісівники не несуть відповідальності, винні учасники ринку. Навіть прийняття закону "Про ринок деревини" в другому читанні не зможе вирішити цю проблему. Подібні скарги висловлюють представники провідних деревообробних підприємств, таких як ТОВ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Кроноспан УА".

Представники галузі давно висловлювалися за необхідність збільшення обсягів заготівлі деревини. Деякі депутати навіть пропонували внести зміни до законодавства, щоб спростити процедуру вирубки. Проте, представники екологічних організацій залишаються непохитними у своїй позиції та категорично виступають проти будь-якого підвищення обсягів заготівлі деревини.

Представники найбільшої державної лісозаготівельної компанії "Ліси України" запевняють, що здатні додатково заготовляти 5 млн кубічних метрів деревини, яка є вкрай необхідною для бізнесу. В Україні існують усі умови для цього: приріст обсягу деревини в лісах досягає 35 млн куб. м щорічно, а фактичні заготовки складають лише 15 млн куб. м. У країнах Європейського Союзу ці показники значно вищі. Наприклад, у Польщі середній приріст деревини становить 40 млн куб. м, з яких заготовляється 38 млн куб. м.

Лісівники запевняють, що можуть підвищити обсяги заготівлі деревини, якщо буде досягнуто домовленості між бізнесом, суспільством та ДП "Ліси України" щодо спрощення регуляторних процедур рубок. Для цього потрібно ліквідувати обмеження, які встановлює процедура оцінки впливу на навколишнє середовище для санітарних рубок, спростити процес затвердження лісовпорядкування та вирішити питання з нерозподіленими лісами, що дозволить залучити до лісового господарства 400 тисяч гектарів лісових угідь.

Жодного нарікання на прозорість розподілу деревини немає. Це перемога. Багатомільярдний тіньовий ринок ресурсу канув у минуле. Прозорий доступ до сировини дозволяє деревообробникам нарощувати обсяги виробництва, але дефіцит лісу породжує значні стрибки цін і гальмує розвиток сектору.

Лісівники не можуть задовольнити шалений попит на деревину в теперішніх межах заготівлі і закон "Про ринок деревини" навряд чи суттєво змінить ситуацію. Діяти необхідно рішуче, щоб не втратити можливості на зовнішніх ринках і не спричинити економічний занепад через неефективне використання лісових ресурсів.

Шукати гармонію між підтримкою екологічної стабільності та експлуатацією лісів як ресурсу можна довго, але чи вистачає у нас часу в умовах сучасних викликів? Ідеального і безболісного виходу не існує. Лісівники не зможуть оперативно збільшити обсяги рубок через численні законодавчі обмеження, які стоять на заваді.

Суспільству та державним структурам важливо навчитися приймати складні рішення під час війни. Лісозаготівельна галузь, зокрема ДП "Ліси України", виступає за збільшення обсягів заготівлі деревини, проте для цього потрібна підтримка з боку законодавців, екологічних організацій та широкої громадськості. Як зазначив голова Держлісагентства Віктор Смаль, всі доходи від реалізації деревини йдуть на користь держави, а не шахраям.

Чи вдасться це? Якщо буде дефіцит сировини і збережуться високі ціни на лісові ресурси, існуватиме велика спокуса загальмувати реформи та впровадити старі схеми, а цього ганебного явища хотілося б уникнути.