
В Україні у спробах пояснити поведінку очільника Білого дому існує погляд, що Трамп каже всю ту маячню про війну, Україну і росію, бо в його вуха вкладають думки неправильні люди. А ми, мовляв, просто погано комунікуємо і не доносимо до нього правдиву інформацію -- про те, коли почалася війна, хто в ній винний, який поганий путін. І що якщо це все робити правильно, то Трамп буде казати інше, а можливо, навіть і робити, пише Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики.
Безумовно, це лише вигадка, яка намагається пояснити, що Трампу абсолютно байдуже, чому розпочалася війна, хто її ініціював і скільки людей гине тут чи там. В його оточенні, напевно, всі знають, коли почалася війна, хто такий Путін, і неодноразово висловлювали це публічно, вважає Богданов. Більш того, минулого тижня Бессент назвав Путіна злочинцем, але це нічого не змінює. Оточення Трампа цілком усвідомлює ситуацію, тоді як сам Трамп не потребує в цьому пояснень — він і так знає все про все.
У контексті Росії він є виразником усіх можливих стереотипів, які вже десятиліттями побутують серед певних американських еліт. Його відверте захоплення Путіним стало причиною, чому він прагнув перетворити США з партнера України на вороже-нейтральний суб'єкт у переговорах. Саме з цієї причини він говорив про "Зеленського – диктатора", створював хаос у Білому домі, намагався чинити тиск на Україну різними способами, а також намагався виключити Європу з участі у переговорах. Я не маю на увазі лише його слова, а його реальні дії. Риторика Трампа сама по собі не має жодного значення, оскільки вся його мова – це просто порожні слова. Жодне з його висловлювань не має жодної цінності.
На думку Богданова, єдине, що утримує Трампа від злиття з путіним в екстазі -- це обʼєктивна реальність.
Наприклад, Путін не має наміру об’єднувати зусилля зі США проти Китаю. Він також не планує завершувати війну, поки є можливість її продовжувати. Вихід з конфлікту створює значні загрози для його режиму та особисто для нього. Розпочати війну було великим ризиком, а завершити її — ще більшим. А ось українці, на жаль, не бажають гинути.
У стосунках з Путіним Трамп виглядає вразливим. Його невдала спроба вплинути на Зеленського насправді стала каталізатором для залучення європейських лідерів у процес взаємодії з ним. Тим часом, його команда і республіканці почали звертати увагу на незадоволення серед своїх виборців через недостатню жорсткість у відносинах з Росією, і поступово починають натякати Трампу на це. Власне, це єдиний шлях, щоб торкнутися його "серця". Обережно демонструючи йому, що його позиція щодо Путіна є незадовільною, вони намагаються показати, що Путін фактично ігнорує його і відправив його в "друзі на відстані".
Як влучно писав один з іноземних оглядачів, у Трампа є три моделі подальшої поведінки: подвоїти зусилля, щоб завоювати коханого, забити на все, образитись і мститися об'єкту захоплення. Можливо, він пройде через усі три. А дипломатичні вправи Україні і Європи, адекватних респів і його оточення цьому допоможуть. Аби хоча б не заважав. А розповідати йому, що путін вбиває дітей і жінок, що росія агресор, він має подумати про репутацію США й оце все -- безглуздо. Йому байдуже".
Разом з тим, хоча Трамп аж 53 рази публічно обіцяв завершити війну в Україні за добу, наразі він змушений був визнати, що йому буде не легко це зробити.
Раніше медіа розкрили причини, чому Путін уникає візиту до Ватикану для переговорів з Україною про мирне врегулювання конфлікту.
#Бізнес #Китай (регіон) #Білий дім #Дональд Трамп #Україна #Європа #Володимир Зеленський #Республіканська партія (США) #Українці #Реальність #Північна та Південна Америка #Риторика #Диктатор. #Еліта #Дефолт (фінанси) #Оглядач #Ватикан #Коронна фраза