Росія безсумнівно здійснюватиме втручання: думки фахівців щодо перших виборів після війни.

Дискусійна панель, присвячена виборам в Україні та Молдові. Зображення: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.

Коли в Україні відбудуться вибори? Це питання часто викликає жваві обговорення. Багато хто вважає, що голосування має відбутися лише після завершення війни, проте підготовку слід розпочати вже сьогодні. Досвід інших країн, таких як Молдова, демонструє, що Росія використовує вибори не лише для просування своїх ідей, але й для безпосереднього впливу на результати голосування. Які виклики постають перед Україною, і чи становлять соціальні мережі загрозу — ці теми обговорювалися експертами та журналістами на одній із панелей Донбас Медіа Форуму.

Протягом минулого року Молдова пройшла через президентські та парламентські вибори. Додатково, в жовтні торік у країні відбувся референдум, присвячений питанням вступу до Європейського Союзу. Усі ці політичні кампанії зазнали спроб втручання з боку Росії.

"Ми провели таємне розслідування і виявили масштабні тролльферми, які фінансуються Москвою. Ці структури почали активно діяти з минулого року і набули великих обсягів — понад сто тисяч учасників. Їм виплачували гроші за участь у різноманітних акціях, включаючи протести та поширення дезінформації на території Молдови. Врешті-решт, деяким людям заплатили за їхні голоси," — повідомила журналістка-розслідувачка Наталія Захареску з видання "Ziarul de Garda".

Наталія Захареску під час панельної дискусії щодо виборів у Молдові та Україні. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум2025

Ці особи мали висловити свою думку проти європейської інтеграції на референдумі та підтримати певних кандидатів під час президентських виборів. Як зазначила Наталія Захареску, учасники мережі отримували фінансування від "Промсвязьбанку", який є пов'язаний з Міністерством оборони Росії. Після того, як інформація про підкуп стала відомою, розпочалося розслідування. Багато громадян Молдови, які продали свої голоси, були оштрафовані на понад 1500 євро, що є значною сумою, враховуючи, що середня зарплата в країні становить приблизно 700 євро. Проте це викриття не зупинило дії Росії. Менш ніж за тиждень після президентських виборів (другий тур відбувся 3 листопада 2024 року) РФ почала планувати парламентські вибори, які відбулися 28 вересня 2025 року. Наталія Захареску зазначає, що першим етапом стали тренінги, присвячені соціальним мережам.

"Це траплялося щоденно, щоразу ввечері. Аудіозв'язки. Вони організовували навчальні сесії. Присутніми були куратори, які спілкувалися російською. Вони навчали сотні людей з тієї ж мережі, яка займалася продажем голосів. Їх навчали стратегіям тролінгу у Фейсбуці та ТікТоку," -- розповідає Наталія Захареску.

Спочатку ця мережа акцентувала увагу не на конкретних політиках, а на певних наративах — зокрема, щодо зв'язків із Росією та уявних розбіжностей у цінностях з Європейським Союзом. Окрім Facebook та TikTok, також були задіяні чат-боти в Telegram. Незважаючи на численні зусилля з боку Росії, проєвропейські сили здобули перемогу в Молдові, проте Наталія Захареску впевнена, що це не зупинить Москву від спроб втручання у внутрішні справи її країни.

Експерти зазначають: зараз Росія використовує різні стратегії , коли йдеться про вибори у країнах, що перебувають у сфері її інтересів. Перша та досить звична -- це відкрите втручання, коли Москва навіть не намагається це приховувати.

"Вони, по суті, очікують, що їх викриють. І для певної категорії виборців вони виправдовують своє втручання, стверджуючи, що захищають цінності, які мають відгук у цій групі людей," -- зазначає радник голови Центральної виборчої комісії Олександр Клюжев.

Олександр Клюжев, радник голови Центральної виборчої комісії України. Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум2025

Інша практика, яку Росія освоїла на високому рівні, є ще більш небезпечною. Вона здатна підлаштовуватися під місцеві умови.

"Це означає, що жоден професійний журналіст, жоден працівник виборчої комісії чи кандидат не зможе оцінити, що тут російське втручання, а тут внутрішня певна корупційна практика порушення стандартів", -- додає Олександр Клюжев.

Він акцентує увагу на тому, що авторитарні режими, якими є, зокрема, Російська Федерація, часто використовують місцеві вибори для здійснення суттєвого впливу на національну політику. Таке втручання залишається менш помітним, та й організація таких кампаній є вигіднішою з фінансової точки зору. В Україні, навіть після досягнення миру, залишаться вразливі групи населення на територіях, що межують з фронтом. Саме на цих виборцях Росія може реалізовувати свої маніпулятивні технології.

Отже, аналітики підкреслюють, що необхідно почати розробку механізмів для запобігання іноземному втручанню вже сьогодні. Україні буде корисно скористатися європейським досвідом, зокрема прикладом окремих країн, таких як Молдова.

"Ці механізми не виникають миттєво. Вони, безумовно, не створюються під час самих виборів. Кожному демократичному суспільству потрібен час для вироблення компромісів та спільного бачення, яке забезпечить захист демократичних інститутів, у тому числі виборчої системи," – зазначає Олександр Клюжев.

Він наголошує на тому, що для протистояння спробам вплинути на вибори необхідно залучити все суспільство — державні органи, громадські організації, бізнес-структури та політичні партії. На думку Олександра Клюжева, лише спільними зусиллями можливо розробити адекватну національну політику.

Олександр Клюжев зазначає: "Проте нам усе ж потрібно буде постійно знаходити компроміс між необхідністю охорони виборів і прагненням зберегти демократичні цінності. Якщо захисна сторона прибігає до подібних методів і починає підривати демократію, то боротьба з обмеженим втручанням втрачає свою сутність."

На даний момент невідомо, коли в Україні відбудуться перші вибори після війни, проте вже можна стверджувати, що соціальні мережі стануть інструментом для Росії, щоб впливати на населення. Вони дають можливість з будь-якої країни створювати та розповсюджувати інформацію серед аудиторії в іншій частині світу. Досвід Молдови це яскраво підтверджує. Це найзручніший варіант для РФ і водночас найбільший виклик для України.

"На мою думку, агресорська держава буде прагнути використовувати ці шанси, аби розділити українське суспільство, впливаючи на переваги певних учасників виборчого процесу, яких вони можуть вважати своїми союзниками. Вони також можуть критикувати діючу владу та вищий військово-політичний керівний склад," - зазначив Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Олександр Бурмагін, представник Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Зображення: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025.

Але при цьому виписати механізми ефективного регулювання соцмереж дуже складно, бо всі платформи керуються або зі США, або з Китаю.

"Вони мають значні труднощі в налагодженні комунікації з огляду на системні запобіжники, особливо під час виборів у різних країнах. Звичайно, на нашому національному рівні ми плануємо залучити всіх відповідальних представників державних установ, починаючи з Міністерства цифрової трансформації та кіберполіції, щоб обговорити ефективні способи протидії," -- зазначає Олександр Бурмагін.

Він вважає, що в цьому питанні можуть сприяти організації Євросоюзу, які вже встановили ефективну комунікацію з деякими платформами. Найбільшою проблемою, ймовірно, стане співпраця з Телеграмом.

"У Національній раді зареєстровано кілька десятків Телеграм-каналів, які функціонують як медіа. Це легальні ресурси, які працюють прозоро та дотримуються журналістських стандартів. Вони готові відповідати за можливі контентні порушення, і таких суб'єктів не так вже й багато в загальному потоці. За словами Бурмагіна, виклик для Телеграму полягає в тому, що хоча інші компанії можуть не проявляти відкритості, вони все ж ведуть діалог з Єврокомісією та Євросоюзом, тоді як Телеграм діє практично без жодних прозорих механізмів. Невідомо, хто несе відповідальність за контент і як відбувається модерація."

Отже, за словами фахівця, необхідно буде шукати нестандартні способи реагування на дезінформацію та спроби вплинути на вибори в Україні.

Але крім зовнішніх викликів перед Україною стоять і внутрішні, які треба буде вирішувати завчасно. І їх дуже багато. Найгостріші -- це прифронтові території, де проводити голосування небезпечно. Окуповані міста, які навіть за умови звільнення залишаться зруйнованими та замінованими.

"Ми цілком усвідомлюємо, що в умовах Бахмута, навіть якщо уявити, що війна дійсно закінчилася, постає питання: як організувати вибори? А в Богородичному, де залишилося всього 15 людей? Що робити з Маріуполем, де невідомо, скільки людей загинуло? Весь цей комплекс складних завдань потрібно вирішити ще до старту виборчого процесу", -- зазначила шеф-редактор "Новин Донбасу" Юлія Діденко.

Юлія Діденко, шеф-редактор сайту "Новини Донбасу". Фото: Роман Чорний/Донбас Медіа Форум 2025

Проблема голосування мільйонів переселенців та біженців, які залишаться за межами України навіть після закінчення бойових дій, також вимагатиме уваги та вирішення. Поряд із цим, існують українські виклики, що повторюються з виборів на вибори. Серед них — і нехтування журналістськими стандартами, і необхідність легалізації фінансування виборчих кампаній, а також заходи для запобігання корупції.

"Охорона виборчої інфраструктури від кіберзагроз та атак на пов'язані з виборами системи є визнаним пріоритетом Європейського Союзу під час проведення виборів. Це питання тісно пов'язане з необхідністю забезпечити безпеку виборчих процедур від нападів, які можуть підірвати довіру громадян до процесу голосування," - зазначає Олександр Клюжев.

Способи, якими окремі медіа висвітлюють виборчі кампанії, часто призводять до однобокого сприйняття, коли акценти ставляться на певного кандидата, що формує у суспільства спотворене уявлення. Однак, на думку Олександра Бурмагіна, новий законодавчий акт у сфері медіа може частково усунути цю проблему.

Згідно з новим законом про медіа, будь-які порушення стандартів висвітлення виборчих кампаній та недотримання правил агітації вважаються серйозними порушеннями для всіх медіа і призводять до негайного накладення штрафів. Ситуація, що існувала раніше, більше не повториться. Національна рада не буде лише спостерігачем; ми активно моніторитимемо, фіксуватимемо порушення, виявлятимемо їх і прийматимемо відповідні заходи, — зазначає Олександр Бурмагін.

За словами експертів, нове медійне законодавство надає Національній раді достатньо засобів для боротьби навіть з анонімними джерелами інформації. Проте, виборче та медійне законодавство досі не узгоджені, як у контексті соціальних мереж, так і в питаннях онлайн-агітації та іноземних медіа. З огляду на це, аналітики вважають, що вже зараз слід розпочати підготовку законопроєкту для перших виборів після війни, попри те, що ці вибори можуть відбутися не найближчим часом.