Внаслідок війни український ринок праці зіткнувся з численними викликами. Компаніям доводиться застосовувати іноді незвичайні підходи для подолання цих труднощів.
Цю інформацію висвітлює журналіст ТСН Олександр Романюк.
Жінки займають керівні посади в технічній сфері, трудяться у виробничих цехах або виконують роль майстрів. Те, що ще десять років тому здавалось незвичним, сьогодні стало звичною практикою на найбільшому металургійному комбінаті в Україні.
Велика війна, визнають тут, чимало змінила на ринку праці. Частина чоловіків-співробітників -- мобілізувалася. У всій країні -- відчувається брак кадрів. Та й сама гірничо-металургійна галузь ніколи не вважалася жіночою. Якщо раніше працівники-чоловіки подекуди із подивом сприймали появу нових співробітниць, то сьогодні -- усе інакше.
Наприклад, у місті можна побачити білборди із жінками-працівницями. Також кандидаток готові навчати обраній професії. Результат уже є. Нині третина співробітників меткомбінату -- жінки. Частина -- на керівних посадах. Це один із варіантів, як сьогодні бізнес може вирішувати проблему із кадрами. Ними діляться керівники сотень українських компаній на HR-саміті. Бо досвід інших, визнає організатор події Олександр Полянчук, може допомогти вистояти у найскладніший час.
Багато провідних компаній сьогодні зосереджують свої зусилля на розвитку персоналу, шукаючи інноваційні підходи. "Наша мета – поділитися цим досвідом і забезпечити, щоб бізнес міг стабільно функціонувати та зростати навіть у складних обставинах", – зазначає Олександр Полянчук, організатор ALEX POLIN HR SUMMIT.
Олексій -- один із керівників великої консалтингової мережі, що шукає топ-менеджерів для компаній. Каже, міграція, війна, постійний стрес -- усе це неабияк впливає на українських працівників. Тому принцип -- керівник головний більше не працює.
"В останній час у наших моделях компетенцій отримали популярність такі навички, як турбота та активне слухання, які іноді навіть перевищують значення традиційних комунікаційних вмінь," — зазначає Олексій Онищук.
Такий принцип уже давно впровадили у Мінцифри, каже її очільник Михайло Федоров. Формування внутрішньої культури, мотивація, розвиток і підтримка людей. Все це дозволяє працювати ефективніше і на максимумі. Брак кадрів -- частково компенсує і діджиталізація. Наприклад, міністерство пілотує AI-асистента для вакансій.
Молоді спеціалісти — це ще один важливий аспект, який може принести користь українському бізнесу. Багато компаній вже активно займаються їх підготовкою, починаючи з шкільного чи університетського етапу.
В 1+1 медіа, наприклад, ще із 2015 року діє програма стажування. Компанія чимало інвестує у навчання молоді. Замість викладачів теорії -- люди із унікальним досвідом у медіа. Тож стажери одразу отримують практику- а медіагрупа свіжі креативні ідеї.
"Вони приносять новий досвід молоді, нові якісь тренди, нові якісь технології, які молодь зараз дуже любить застосовувати. З іншого боку, вони адаптуються, бачать, як це звично тут у компанії, і ви отримуєте готового фахівця, саме адаптованого, лояльного, якому цікаво", -- каже директорка із персоналу 1+1 MEDIA Ольга Мусійко.
Інтеграція ветеранів — це ще один важливий аспект, на який повинні звертати увагу всі компанії. Ідеться не лише про надання робочих місць, а також про підтримку тих, хто став на захист країни. Час, емоційна підтримка та співчуття — всі ці аспекти потребують спільних зусиль держави та бізнесу, як під час війни, так і після її завершення.
Проте український досвід, незважаючи на свою складність, за словами учасників саміту, надсилає бізнесу ясний меседж. Нестандартні підходи, оперативність, адаптивність та людяність сприяють подоланню будь-яких труднощів.
#Бізнес #Україна #Реальність #Мотивація #Комунікація #Держава (політичний устрій) #Ринок праці #Перша світова війна #Журналіст #Міграція населення #Група "1+1 медіа #Медіа (комунікація) #Михайло Федоров #Консультант #Психологія #Телевізійна служба новин
