Вирішено. США візьмуть на себе охорону російських реакторів на найбільш суперечливому будівництві в Україні.

Енергоатом та компанія Westinghouse уклали угоду про співпрацю, спрямовану на підвищення рівня безпеки нових енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електростанції, а також на адаптацію пального для цих установок.

Як йдеться в повідомленні Енергоатому у Telegram, керівник НАЕК Енергоатом Петро Котін провів робочу зустріч із керуючим директором Westinghouse Electric Company Азізом Дагом та президентом підрозділу з питань довгострокової експлуатації Лукою Оріані.

Сторони розглянули основні питання, пов'язані з підвищенням рівня безпеки енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС, які планується завершити з використанням технологій, запозичених з болгарської АЕС у Белене.

Компанія Westinghouse в даний час виконує GAP-аналіз проектів Х3 і Х4, спрямований на інтеграцію передових систем безпеки. Зокрема, акцент робиться на довгостроковому відведенні тепла від герметичного захисту реакторного відділення. Це забезпечить досягнення на нових українських реакторах ВВЕР-1000 рівня безпеки, аналогічного сучасним реакторам AP1000 від Westinghouse.

Схожі технології вже впроваджені на Рівненській атомній електростанції. Крім того, учасники зустрічі погодилися продовжити зусилля з адаптації пального Westinghouse для енергоблоків Х3 та Х4, включаючи варіант 18-місячного циклу перевантаження. Над цими ініціативами працюватиме спільна команда експертів з Енергоатома та Westinghouse.

Westinghouse Electric Corporation — це одна з найзначніших електротехнічних компаній у США, яка функціонувала з 1886 по 1997 рік. У грудні 1997 року компанія змінила назву на CBS Corporation та переключила свою увагу на телекомунікації. Відділ, що займався ядерними реакторами, був перетворений на нову організацію, яка була заснована в 1998 році під ім'ям Westinghouse Electric Company.

Хмельницька атомна електростанція знаходиться на заході України, на межі трьох областей: Хмельницької, Рівненської та Тернопільської. Будівництво станції розпочалося в 1981 році, і на даний момент вона має в своєму складі два реактори. Перший з них запустили в 1987 році, тоді як другий вступив в експлуатацію у 2004 році. Обидва енергоблоки оснащені реакторами типу ВВЕР-1000, загальна потужність яких становить 2000 МВт. За проектом планувалося зведення чотирьох енергоблоків, але третій і четвертий були реалізовані лише частково.

Енергоатом має намір завершити роботи над двома енергоблоками ВВЕР-1000 та збудувати ще два більш потужних блоки за технологією AP1000, які зможуть генерувати до 1200 МВт. Якщо ці плани вдасться втілити в життя, загальна потужність Хмельницької АЕС перевищить 6000 МВт, що зробить її найбільшою атомною станцією в Європі.

Як повідомлялося, на початку липня 2023 року парламент Болгарії делегував міністру енергетики країни провести переговори з главою Міненерго України щодо можливості продажу Києву обладнання, яке призначалося для АЕС Белене.

Болгарія ухвалила рішення про відмову від реалізації цього проєкту в 2012 році.

Під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії було укладено меморандум про співпрацю між Міністерствами енергетики обох країн, що засвідчує намір співпрацювати в енергетичній сфері.

У 2023 році повідомлялося, що Україна купує у Болгарії два ядерні реактори для Хмельницької АЕС. Планувалося, що встановлення двох реакторів додасть енергосистемі України майже 2200 МВт.

У 2024 році Європейська комісія підтвердила, що можливий контракт на продаж російських реакторів може бути фінансований за рахунок коштів, призначених ЄС для підтримки України.

У вересні 2024 року Болгарія стала активніше вести діалоги щодо постачання Україні російських ядерних реакторів.

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова повідомила, що ЄС не надасть фінансування для завершення будівництва енергоблоків Хмельницької атомної електростанції, оскільки законопроєкт, що стосується цього питання, був підготовлений без попередніх консультацій з європейською стороною.

У квітні 2024 року уряд затвердив суперечливий законопроєкт.

Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що завершення будівництва третього енергоблоку Хмельницької атомної електростанції може зайняти три роки. Він зазначив, що для продовження робіт над АЕС необхідно залучити кредитні ресурси.

Народний депутат України, член комітету з питань енергетики Інна Совсун заявляла, що пропозиція про добудову енергоблоків на ХАЕС є неадекватною.

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко висловив думку, що фінансування, призначене для завершення будівництва енергоблоків на Хмельницькій АЕС, буде витрачено без жодної перспективи на успіх.

Микола Штейнберг, колишній головний інженер ЧАЕС після аварії, колишній голова Держкомітету з ядерної безпеки та заступник міністра енергетики заявив, що сьогоднішні спроби відновити будівництво енергоблоків -- більшою мірою балаканина і самореклама.

Лана Зеркаль, колишня радниця міністра енергетики та надзвичайний повноважний посол, охарактеризувала концепцію завершення будівництва енергоблоків як "фантазію".

Законопроєкт, що стосується добудови енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької атомної електростанції, неодноразово намагалися винести на голосування, але його знімали з порядку денного. У липні антикорупційне управління Верховної Ради виявило наявність корупційних ризиків у цьому законопроєкті.

4 лютого 2025 року генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підтримав українську стратегію добудови атомних блоків на Хмельницькій АЕС.

5 лютого 2025 року президент Зеленський відкрито висловив свою підтримку найбільш контроверсійній забудові в Україні.