РЕБ у кишені: як Mil-Tec адаптується до сучасних викликів глобальної безпеки.

Як змінилися системи радіоелектронної боротьби протягом війни.

Від моменту початку війни між Росією та Україною пройшло більше десяти років. За цей період засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) на лінії фронту не лише зазнали значного розвитку як ключова технологія, але й почали активно інтегруватися у глобальну систему безпеки, виходячи за межі суто військових конфліктів.

Раніше телефон і комп'ютер являли собою великі стаціонарні пристрої. Сьогодні ж навіть недорогий смартфон об'єднує в собі функції телефону, комп'ютера, музичного плеєра, ігрової консолі та професійної відеокамери, і це стало звичним явищем.

Безумовно, для звичайної людини мати мобільний телефон завжди під рукою є цілком природним, тоді як РЕБ асоціюється з військовими технологіями. Проте, порівняння з сучасними смартфонами зараз стає особливо актуальним для армійських підрозділів. Враховуючи важливість дронів у сучасних бойових діях, забезпечення антидронового захисту стало справжньою необхідністю для кожного військового.

Раніше нормою був громіздкий стаціонарний РЕБ, що захищав здебільшого великі об'єкти. Зараз рятуватися від дрона-камікадзе мусять і мобільні підрозділи, які, до того ж, позбавлені доступу до постійного джерела живлення.

Перед українськими виробниками постало непросте завдання: змусити РЕБ у стислі терміни пройти шлях еволюції та оптимізації, аналогічний до смартфонів. Тільки телефон еволюціонував понад сто років, а в нас такого часу немає: від швидкості втілення нових технологій залежить життя військових.

Український мілтек впевнено відповів на цей виклик, активно модернізуючи засоби РЕБ та РЕР. Хоча до рівня та функціональності мобільних телефонів ще далеко, мобільні підрозділи вже застосовують РЕБ-рюкзаки на передовій. Ці рюкзаки формують для військових своєрідний захисний антидроновий купол, що суттєво полегшує виконання їх завдань.

"Смартизація" радіоелектронних засобів (РЕБ) передбачає зменшення їх габаритів при водночас значному підвищенні ефективності. Це також включає розширення частотного діапазону функціонування, що є надзвичайно важливим аспектом! Крім того, важливо оптимізувати споживання енергії, адже на передовій єдиними джерелами живлення часто є мобільні мініелектростанції, генератори або акумуляторні батареї.

Ще один ключовий аспект - створення власної екосистеми, що передбачає розширення можливостей і інтеграцію з іншими системами в єдину "хмару". Це дозволяє ефективно обмінюватися інформацією та оперативно реагувати на зміни в бойовій обстановці.

Багато країн використовують РЕБ у формі "білого шуму", тоді як Україна впроваджує пристрої, що функціонують на протокольному рівні, впливаючи на систему управління безпілотниками. Можна з упевненістю стверджувати, що така інтелектуальна перешкода в 20 разів ефективніша, ніж "білий шум".

Український смарт-РЕБ працює на частотах від 300 до 1500 мегагерців і має вихідну потужність 200 Вт, витрачаючи 250 Вт в активному режимі. У режимі енергозбереження пристрій активується лише при виявленні ворожих об'єктів.

Такий смарт-РЕБ забезпечує купол захисту 2 км діаметром над собою або діє конусом довжиною 5 км при роботі направленої антени. Для порівняння: РЕБи минулого покоління з аналогічним діапазоном частот споживали до 500 Вт, відповідно потребували постійної підзарядки та легко виявлялися ворогом.

Сучасні технології виявлення стали значно складнішими, і тепер замість величезних генераторів використовуються компактні та доступні зарядні пристрої потужністю лише один кіловат.

Важливим аспектом є також вартість. Найдоступніші китайські РЕБи, які працюють у діапазоні від 300 до 1500 МГц, мають ціну понад 800 тисяч гривень, не враховуючи додаткові акумулятори. Натомість український варіант, який значно перевершує за якістю, коштує менше 650 тисяч гривень. При збільшенні обсягів виробництва до рівня китайських масштабів ціна може знизитися ще більше.

Смарт-РЕБи демонструють свою високу ефективність лише за умови використання з відповідними засобами детекції. Іноземна система AARTOS від компанії Aaronia має ціну близько 22 мільйонів гривень, тоді як український аналог коштує в десять разів менше.

Не останній пункт економії - суттєве зменшення "френдлі фаєра". Смарт-РЕБ може не тільки "стрибати" по частотах, а й за командою покривати лише один діапазон, даючи змогу дружнім дронам проскочити заваду.

Найвища потреба в РЕБ та РЕР-пристроях спостерігається на лінії бойових дій, але все більше об'єктів інфраструктури та підприємств починають усвідомлювати важливість власного радіозахисту. Ця необхідність не зникне навіть після завершення військових дій, адже дрони, які використовуються для розвідки та атаки, продовжуватимуть розвиватися і становитимуть загрозу для бізнесу.

Не так давно британські медіа звітували про те, що дрони становлять загрозу для національної безпеки. Виявилося, що за допомогою цих пристроїв у в'язниці Великобританії постачають зброю і наркотики, що ускладнює діяльність охоронців і сприяє втечам ув'язнених.

Ще один випадок: кілька років тому безпілотники були використані в спробі вбивства президента Венесуели Мадуро, коли він виступав на параді в Каракасі. Внаслідок вибуху постраждало кілька військовослужбовців.

Не потрібно бути ясновидцем, щоб усвідомити, що попит на сучасні системи РЕБ у найближчому майбутньому буде тільки зростати. Україна має всі шанси задовольнити цю потребу, враховуючи динамічний розвиток радіоелектронного захисту, який наразі проходить польові випробування вітчизняною армією в найскладніших та різноманітніших умовах.

Протягом своїх років незалежності Україна не зуміла стати лідером у сфері постачання військових технологій. Лише внаслідок великої війни країна опинилася на передовій технологічного змагання, що стало поштовхом для створення інновацій у військовій сфері.

Зараз в Україні створюють і вдосконалюють технології радіоелектронної боротьби понад 170 компаній. Абсолютна більшість з них лише модифікує для потреб фронту іноземні технології. Проте є і ті, хто має власні розробки, здатні конкурувати з провідними світовими РЕБ-пристроями.

Вони розробляють міжнародну платформу, метою якої є інтеграція та синхронізація систем РЕБ. Це дозволить трансформувати окремі засоби захисту в єдину закриту мережу, здатну забезпечити захисний щит на великих фронтових територіях. Система також зможе заздалегідь інформувати про потенційні загрози та координувати дії військових для їх нейтралізації.

Як тільки система запуститься, стане можливим обговорення приєднання до неї стратегічно важливих підприємств, а також об'єктів енергетики та інфраструктури.

Розробляючи й тестуючи новітні системи РЕБ на полі бою, Україна закладає фундамент для майбутньої глобальної безпеки. Війни найближчого майбутнього складно уявити без дронів, тож цілком імовірно, що смарт-РЕБ у кишені солдата стане такою ж звичною річчю, як мобільний телефон.

Усі пам'ятають неймовірні шоу з фігурами, створеними із сотень майстерно синхронізованих дронів під час відкриття Олімпіади в Пекіні. Однак відчуття захвату перетворюється на жах від думки, що така майстерність змусить сотні чи тисячі ударних дронів здійснити раптову атаку на військовий чи інфраструктурний об'єкт. Україна готується протистояти цьому виклику. Чи готовий світ?