П'ять інноваційних стартапів, які революціонізують медичну сферу України.

Застосування штучного інтелекту сприяє зменшенню навантаження на медичних працівників.

Щодня лікарям доводиться витрачати години на заповнення документів замість того, щоб лікувати. Але що як з'явиться асистент, який сам записуватиме прийоми пацієнтів, аналізуватиме їх і заповнюватиме заключення?

Такою ж ідеєю надихнулися засновники Tayra — одного з українських стартапів, що трансформують медичну сферу завдяки штучному інтелекту. Liga.Tech представляє п'ять таких компаній та їхні новаторські підходи.

Tayra — це інтелектуальний віртуальний асистент для лікарів. Принцип його роботи полягає в тому, що під час консультації він уважно слухає бесіду між пацієнтом і лікарем, витягує з неї важливу медичну інформацію і автоматично заповнює відповідний шаблон документа.

Для цієї мети асистент застосовує декілька різних моделей. Першою є технологія, що здійснює перетворення голосових команд на текст. Цей транскрибатор був навчений специфічним термінам, таким як суржик, назви медикаментів, діагностичні коди тощо, щоб він міг адекватно інтерпретувати спілкування між лікарем та пацієнтом.

Наступним етапом ШІ організовує текст, проводить його аналіз та формує за заданим шаблоном. В результаті лікар отримує документ, що містить запис розмови, а також висновок з вказаними симптомами, діагнозом і рекомендаціями. Оскільки в тексті можуть бути помилки, ще одна модель штучного інтелекту виділяє неточності в підсумковому документі, які лікар має можливість виправити. Таким чином, система продовжує своє навчання.

Платформа почала свою роботу 23 грудня після року розробки та шести місяців тестування. У цьому процесі взяли участь 150 медичних спеціалістів, серед яких були сімейні лікарі, алергологи, оториноларингологи, фахівці з ультразвукової діагностики та гастроентерологи. Інтеграція ШІ-асистента відбувається в рамках медичних інформаційних систем, які відповідають за зберігання даних про здоров'я пацієнтів. Таким чином, забезпечення захисту інформації покладається на ці системи. Наразі Tayra працює у співпраці з двома інформаційними платформами, які охоплюють 50% ринку, але їхні назви залишаються конфіденційними.

У складі команди налічується 11 осіб, а фінансування Tayra здійснюється за рахунок засновників та отриманих грантів. Наприклад, компанія отримала 25 тисяч доларів від Українського фонду стартапів. Клініки, які використовують асистента, оплачують використані хвилини. Ціна за одну хвилину обробки становить дві гривні.

"Тривалість сеансу становить 30 хвилин, але практично цінний матеріал складає приблизно 5-6 хвилин", -- зазначає співзасновниця Юлія Тичинська. У 2025 році стартап буде орієнтований виключно на український ринок, проте в подальшому засновники мають намір вийти й на міжнародні ринки.

На самому старті повномасштабної війни співзасновники Роман Гавриш і Сергій Данилов розпочали створення Anima — трекера для відстеження психічного здоров'я. Публікацію цього проекту здійснили в лютому 2023 року. Наразі на платформі зареєструвалося 30 000 користувачів, які виконали більше 30 000 тестів.

Для своєї роботи програма використовує стандартну вебкамеру комп'ютера або ноутбука. Вона виявляє реакцію зіниці, після чого на екрані з'являються різноманітні зображення: позитивні, негативні, загрозливі та інші. Цей продукт аналізує, як зіниця відповідає на ці зображення, що дозволяє визначити можливі ризики депресії або вигорання у людини. Для розпізнавання очей і прогнозування їхнього руху застосовується штучний інтелект, а мовні моделі агрегують отримані дані.

Після проходження тестування клієнт отримує звіт, що містить ключові показники, а також доступ до чату, де він може обговорити результати з штучним інтелектом. Роман Гавриш підкреслює, що ця технологія є безпечною, оскільки не має фізичного впливу на організм людини, і водночас конфіденційною. Програма збирає інформацію, таку як електронна пошта та біомаркери руху очей.

На початковому етапі засновники інвестували власні кошти в стартап, але вже у серпні 2024 року бізнес досяг фінансової незалежності. Компанія пропонує трекер для клієнтів через свій вебсайт: пакет на 12 тестувань оцінюється в 468 гривень, а щомісячна підписка, що включає 2 тести на день, коштує 134 гривні. Також доступна підписка з включеним ШІ-асистентом, яка має ціну 780 гривень. Крім того, компанії можуть замовити послугу скринінгу, і наразі Anima співпрацює з шістьма бізнесами.

Але для нових розробок поки доводиться брати гранти. Наприклад, від Brave1 отримали гроші для створення кабінету військового терапевта. Для лікарів роблять ще один окремий продукт, у якому можна буде вести облік пацієнтів і радитися з ШІ про те, як лікувати клієнта.

У грудні 2022 року в Україні відбувся перший тестування сервісу скринінгу CheckEye. Цей інноваційний проект був розроблений командою з дев’яти осіб, до якої увійшли лікарі, програмісти та фахівці з аналізу даних.

Ідея продукту -- зробити масову оцінку здоров'я доступною. Він працює так: людина приходить у клініку, медична сестра фотографує її око, завантажує знімок у хмару й отримує висновок штучного інтелекту про те, чи є ознаки захворювання.

Технологія аналізує зміни в судинах та порівнює їх з ознаками різних захворювань. Завдяки CheckEye можна помітити близько 50 хвороб, які впливають на судини, зокрема діабет, хвороби Альцгеймера та Паркінсона.

"Ми перемогли на міжнародній премії EIT Health InnoStars Awards та отримали статус стартапу, який підтримує EIT Health. Це відкрило доступ до фінансування від Єврокомісії. Зараз ми подаємося на грант, щоб розширити наш скринінг на серцево-судинні хвороби. Так ми зможемо визначати стани, які призводять до інсульту та інфаркту", -- каже CEO Кирило Гончарук.

У 2024 році компанія отримала фінансову підтримку від фондів Seed of Bravery, Ukraine Startup Fund та NIS Enterprise Fund, хоча раніше основним джерелом капіталу були кошти засновників. Тепер вона залучає інвестиції з оцінкою, що досягає шести мільйонів доларів.

В Україні стартапи, зазвичай, співпрацюють з первинними медичними закладами, такими як центри первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії та центри сімейної медицини. Однак і в інших медичних установах, наприклад, в ендокринологічній клініці Закарпаття та Закарпатському центрі зору, також застосовуються ці технології.

Крім того, аптечна мережа з Австрії вклала кошти в бізнес, тому CheckEye зосереджується на розвитку в Австрії та Німеччині. У кількох інших країнах наразі проходять пілотні проєкти. Доступ до технології надається за системою підписки, де вартість для однієї скринінгової точки становить 250 євро на місяць, без обмежень на кількість проведених тестів.

Стартап Apixmed спеціалізується на B2B-сегменті та активно співпрацює з медичними установами та лабораторіями, кількість яких наразі складає десять. Їхній інноваційний продукт — віртуальний асистент для лікарів, що поєднується з медичною інформаційною системою.

Сервіс аналізує дані пацієнта, попередню історію хвороб, оцінює план лікування і дає звіт, як його можна оптимізувати. Після цього лікар може сам ухвалити потрібне рішення: призначити додаткові тести, змінити дозування препарату тощо.

Apixmed опирається на більше тисячі джерел медичних відомостей. Штучний інтелект був застосований для збору та конвертації цих даних у формат, що зручно підходить для бази знань.

"З початку 2023 року ми провели аналіз даних більше ніж восьми тисяч осіб," - розповідає співзасновниця Марина Коршевнюк. Розробка продукту здійснювалася з урахуванням Загального регламенту захисту даних та американського закону про підзвітність у сфері медичного страхування. Вся інформація, отримана від клієнтів, зберігається в зашифрованому вигляді на декількох серверах для забезпечення її безпеки.

Клініка або лабораторія сплачує фіксовану щомісячну плату, що визначається кількістю обслуговуваних сервісів. Ця сума може починатися від приблизно 20 тисяч гривень. Крім того, за підготовку звіту передбачена додаткова оплата: близько 1300 гривень, якщо в документі міститься генетична інформація, і близько 300 гривень у разі її відсутності.

Окрім доходів від клієнтів, Apixmed отримує фінансування у вигляді грантів, зокрема від організацій, таких як Seeds Of Bravery, EIT Health InnoStars та Microsoft. Останні надали стартапу можливість користуватися хмарними сервісами для зберігання даних. Середній щомісячний дохід досягає десяти тисяч євро. Бізнес є прибутковим, і ці кошти достатні для реінвестування. Проте, щоб вийти на американський ринок, засновники планують залучити додаткові фінансові ресурси.

Продукт, розроблений компанією XOresearch, підтримує лікарів у сфері функціональної діагностики. Він був впроваджений в Україні в 2021 році. CardioAI демонструє результати електрокардіограми та надає різноманітні інструменти для її детального аналізу, зокрема виділяє серцеві події і представляє їхню хронологію.

У компанії зазначають, що кардіограму можна отримати за допомогою будь-якого легального пристрою. Зібрані дані медичні спеціалісти завантажують на онлайн-платформу CardioAI, де штучний інтелект їх аналізує і формує звіт. Лікар, що займається функціональною діагностикою, може ознайомитися з цим звітом і надіслати його лікарю, який спостерігає за пацієнтом. CardioAI також має можливість інтеграції в систему електронних медичних записів, що дозволяє зберігати результати ЕКГ в історії хвороби пацієнтів.

Стартап пропонує не лише доступ до свого програмного забезпечення, а й комплексну послугу, яка охоплює сервіс, біосенсори, налаштування та аналіз кардіограм. Інформація про вартість послуг залишається конфіденційною та визначається в залежності від потреб клієнта.

Продукт працює в Україні, пілотні проєкти є в США, також стартап проходить реєстрацію медичних виробів у Європі. Здебільшого CardioAI використовують у приватних клініках, зокрема "Добробут", Odrex, Adonis. У команду входять розробники та кілька лікарів діагностики. Співзасновники також вкладають свої кошти у стартап.

"Ми прагнемо забезпечити стабільний дохід від нашої діяльності, щоб мати можливість фінансувати розробку майбутніх версій," - зазначив засновник Максим Дяченко, коментуючи актуальні справи.