
Що треба змінити в українській системі гарантування вкладів.
Коли Україна оголосила про свій намір інтегруватися в Європейський Союз, це стало сигналом не лише для відкриття нових можливостей, але й для прийняття певних зобов'язань. Зміни, що плануються в механізмі захисту вкладів, можуть виглядати специфічними, проте вони мають безпосереднє відношення до кожного вкладника, кредитора та всієї банківської системи в цілому.
Вже сьогодні Фонд гарантування вкладів активно співпрацює в рамках євроінтеграційної команди під керівництвом віцепрем'єрки Ольги Стефанішиної. Спільно з міжнародними партнерами та представниками банківського сектору планується розробка законодавчих ініціатив до 2027 року, з метою їх реалізації до 2030 року.
Запропоновані реформи не лише приблизять Україну до європейських стандартів, але й зміцнять захист прав вкладників, знизять ризики для банківської сфери та створять основи для довгострокової фінансової стабільності країни. Орієнтація системи гарантування вкладів на європейські практики включає п'ять основних стратегічних етапів.
1. Забезпечення безпеки депозитів компаній та організацій.
Система гарантування вкладів в Україні продемонструвала свою дієвість під час банківських криз, а також залишається ключовим засобом захисту для вкладників у часи великої війни. Однак існуюче законодавство охоплює лише фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Юридичні особи, зокрема мікро-, малі та середні підприємства, які часто не мають достатньо диверсифікованих фінансових ресурсів, залишаються без подібного захисту.
Більше ніж 20 країн Європейського Союзу вже інтегрували юридичних осіб, зокрема малий та середній бізнес, у національні системи гарантування вкладів. Це регулюється директивою 2014/49/ЄС, прийнятою Європейським парламентом та Радою, яка визначає спільні мінімальні стандарти захисту вкладників у країнах ЄС. Україні слід приєднатися до цього процесу.
Такий крок став би не лише сигналом наближення України до стандартів Євросоюзу, а й позитивно вплинув би на рівень довіри до банківського сектору з боку бізнесу. Особливо це стосується підприємств, для яких навіть часткова втрата депозиту може означати суттєві труднощі в операційній діяльності.
Водночас впровадження цієї норми вимагатиме ретельного аналізу - з урахуванням фінансових розрахунків, можливих наслідків для системи та думки банків. Це не спонтанне рішення. Це тривалий процес, що потребує аналітичної роботи, консультацій та змін у законодавстві. Ми вже приступили до його реалізації.
2. Включення до системи гарантування членів кредитних спілок.
Кредитні спілки мають важливе значення для забезпечення фінансової інклюзії, особливо в сільських районах та серед малих спільнот. Однак, на відміну від банківських установ, вклади їхніх членів не користуються державними гарантіями. Це призводить до нерівності в механізмах захисту фінансових прав споживачів та знижує рівень довіри до цієї частини ринку.
До 2030 року необхідно інтегрувати кредитні спілки в систему гарантування, щоб забезпечити рівні умови безпеки для всіх учасників фінансового ринку, незалежно від вибору інструментів заощаджень. Це вимагатиме внесення змін до законодавства, створення чіткої системи нагляду під контролем НБУ, а також розробки фінансової моделі, яка гарантувала б стабільність і довгострокову життєздатність системи гарантування.
Це вимогливе, але здійсненне завдання, над реалізацією якого ми вже почали працювати. Його важливо завершити, поки триває процес формування нової фінансової структури, що базується на довірі, прозорості та принципах регулювання Європейського Союзу.
3. Поетапне збільшення гарантійної суми до 100 тисяч євро.
Директива ЄС 2014/49/ЄС встановлює єдиний стандарт для гарантії депозитів, який складає 100 тисяч євро. В умовах воєнного стану в Україні було введено 100% відшкодування за банківськими депозитами, що означає, що у разі банкрутства фінансової установи фізичні особи зможуть повернути всі свої кошти.
Через три місяці після скасування воєнного стану, відповідно до законодавчих змін від 2022 року, гарантована сума буде збільшена до 600 тис. грн. Наступним етапом має стати наближення суми відшкодування до євросоюзівського рівня, тобто до еквіваленту 100 тис. євро. Це не лише юридична вимога, а й інструмент зміцнення довіри вкладників, що сприятиме зростанню капіталу в банківській системі.
Ми проводимо розрахунки, щоб фонд мав відповідні спроможності. Кроки до підвищення гарантованої суми мають бути виваженими - гарантії стосуватимуться більшої кількості учасників ринку, зокрема юридичних осіб та кредитних спілок.
4. Зменшення терміну повернення коштів до семи робочих днів.
Швидкість реагування у кризових ситуаціях свідчить про зрілість системи. Відповідно до чинного законодавства України, термін, впродовж якого мають розпочатися виплати вкладникам, становить до 20 робочих днів. Проте, зазвичай фонд розпочинає цей процес раніше, приблизно на 13-15-й день.
Нашою метою є зменшення терміну до семи днів, відповідно до стандартів Європейського Союзу. Для досягнення цього ми в тісній співпраці з Міністерством цифрової трансформації реалізували цифровізацію процесу виплати вкладів, зокрема за допомогою мобільного застосунку "Дія". Однією з ключових умов є тісна співпраця з банками на етапі прогнозування можливих труднощів.
5. Механізм раннього реагування та врегулювання кредитних установ.
Євросоюзівська система гарантування вкладів більше орієнтована на передбачення та раннє реагування на фінансові труднощі в роботі банків, а не на подолання наслідків. Запобігання - завжди ефективніше за ліквідацію.
Європейський Союз наголошує на важливості своєчасного втручання в проблемні банки ще до того, як вони почнуть стикатися з проблемами платоспроможності, і нам слід взяти цей приклад до уваги.
Фонд повинен посилити аналітичну функцію, співпрацювати з Нацбанком у частині раннього втручання з метою запобігання ліквідації банків. Це дозволить мінімізувати втрати вкладників та бюджету. Це найкращий стандарт.
Фонд вже активно реалізує стратегію, яка зосереджується на використанні методів врегулювання для неплатоспроможних банків, а не виключно на їх ліквідації. Основною метою захисту вкладників є не просто виплата коштів після банкрутства, а забезпечення безперебійної передачі активів і зобов'язань до стабільних фінансових установ, що дозволяє клієнтам уникнути зайвих труднощів.
Фонд вже успішно реалізував 12 випадків врегулювання проблемних банків: в шести випадках були передані активи та зобов'язання, двічі створювався перехідний банк, а також здійснювався супровід продажу банків. Для банківської системи, а також для вкладників і кредиторів буде значно вигідніше, якщо клієнти неплатоспроможних фінансових установ залишаться в банківській сфері та продовжать користуватися фінансовими послугами без будь-яких незручностей.
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Споживач #Європейський парламент #Бюджет #Юридична особа #Євро #Законодавство #Стратегія #Технічний стандарт #Підприємницька діяльність #Воєнний стан #Національний банк України #Банк #Кредитор #Банківська система #Криза #Модель #Платоспроможність #Фінансовий ринок #Фонд гарантування вкладів фізичних осіб #Заощадження #Депозитний рахунок #Кредитна спілка