Путін ухвалив рішення зупинити видобуток газу в Арктичному регіоні: The Telegraph розкриває причини цього кроку.

Диктатор та керівник компанії "Новатек" вихвалялися, що об'єкт у Білокам'янці вважається "лідером у світовій промисловості", однак, схоже, ці слова залишаться лише на словах.

Росія змушена була призупинити роботу частини найбільшого у світі заводу, що виробляє скраплений природний газ, розташованого неподалік арктичного міста Мурманськ. Це рішення стало наслідком зниження попиту, викликаного західними санкціями, введеними у відповідь на військове вторгнення Росії в Україну.

"Білокаменський майданчик, завершений минулого року і розрахований на роботу 15 000 робітників, стоїть пусткою, більшість підрядників покинули його", - пише The Telegraph.

Видання зазначає, що зупика видобутку газу в Арктиці є значним ударом для російського правителя Володимира Путіна. Минулого року він разом з головою "Новатек", яка будувала майданчик, Леонідом Міхельсоном, хвалилися, що обʼєкт у Білокамʼянці є "провідним промисловим об'єктом" у світі.

Однак вже через кілька місяців Міністерство фінансів США ввело санкції проти проекту "Арктик СПГ 2", аналогічні заходи вжили також країни Європейського Союзу. "Арктик СПГ 2" є заводом з виробництва зрідженого природного газу, розташованим у Західному Сибіру, і призначений для експорту газу з родовищ Салмановського та Геофізичного. Верф у Білокам'янці була зведена для створення великих морських платформ, необхідних для обробки газу для "Арктичного СПГ-2", звідки планувалося постачати його до Азії.

Дві з трьох запланованих платформ вже зведені та доставлені до Обської затоки, де розташовані газові родовища. Спочатку планувалося, що вони забезпечать видобуток 20 мільйонів тонн газу, проте жодна з них досі не функціонує. Існує ймовірність, що третю платформу взагалі не збудують. В результаті Білокамʼянка виявилась фактично зайвою. За інформацією ЗМІ, на об'єкті наразі залишилося лише 500 осіб, переважно охоронців.

Крім того, західні санкції викликали дефіцит суден, які можуть бути використані Росією. Для втілення свого амбітного проєкту "Новатек" потребував флоту криголамних газовозів, але небагато суднобудівників були готові ризикувати і опинитися у списку порушників санкцій.

У своєму аналітичному огляді проекту "Арктик СПГ 2" Віталій Єрмаков з Оксфордського інституту енергетичних досліджень підкреслив, що введені санкції проти російських проектів у сфері зрідженого природного газу виявилися надзвичайно ефективними. При цьому Міністерство енергетики Росії та компанія "Новатек" не надали жодних коментарів на запити з цього приводу.

"Новатек належить до числа компаній та осіб, які підпадають під санкції США через їхню підтримку військових дій Росії. Проект «Арктик СПГ 2» та його постачання зрідженого природного газу виявилися в центрі уваги, - зазначає The Telegraph."

Одним з найсуттєвіших ударів по амбіціях Путіна в арктичному регіоні стала заява Індії, яка підтвердила, що не має наміру купувати газ з проекту "Арктик СПГ 2".

"Ми не купуватимемо [поставки з] "Арктик СПГ 2". Ми не купуємо жодного санкційного товару. Те, що підпадає під широкі санкції, ми не чіпаємо", - заявив міністр нафти Індії Панкадж Джайн у коментарі Reuters.

Проте Індія все ще отримує певні постачання з Росії. Нещодавно компанія "Роснєфть" уклала угоду на постачання близько 500 000 барелів нафти щодня на адресу індійського приватного нафтопереробного заводу Reliance, що стало найбільшою угодою в енергетичній сфері між цими двома країнами за всю історію.

Австрійська компанія OMV припинила угоду щодо постачання газу з "Газпром експорт", дочірнім підприємством російського монополіста "Газпром". Ця угода, укладена у 2006 році, мала тривати до 2040 року.

В австрійській компанії зазначили, що рішення про такий крок було прийнято через "численні серйозні порушення" з боку російської фірми. З 16 листопада 2024 року "Газпром експорт" зупинив постачання газу для OMV.

У прес-релізі OMV зазначено, що компанія повністю припинила всі контракти на поставки з "Газпром експорт" і не здійснює жодної діяльності в Росії.