Альона Карпінська Експертка з кризових комунікацій і стратегічного PR, засновниця та CEO Karpinska PR Group
Як виникає інформаційна хвиля і які фактори впливають на її обсяги?
У часи алгоритмів та штучного інтелекту вірусність вже не є випадковим явищем. Незважаючи на те, що економіка уваги переповнена, а аудиторія все більше стає нечутливою до реклами та прямих маніпуляцій, інформаційні потоки формуються за зрозумілими та прогнозованими схемами. Вірусність перетворюється на складову архітектури цифрового простору, яку можна аналізувати, масштабувати та, за певних умов, контролювати.
Інформаційні імпульси формуються на стику людської психології та алгоритмічної логіки. Подібно до біологічного вірусу, інформація розповсюджується через взаємодію, набирає обертів у сприятливих умовах і залежить від власної "заразності". Сучасні соціальні мережі посилюють цей процес, створюючи середовища з високою концентрацією цифрових контактів, де емоційні імпульси миттєво масштабуються завдяки системам рекомендацій.
Якщо в реальному світі епідемія поширюється через фізичну взаємодію між людьми, то в цифровому середовищі її відповідником є алгоритмічна близькість. Це означає, що контент потрапляє в стрічки новин, рекомендації та тренди. У такому контексті не завжди виграє той матеріал, який має глибший зміст, а скоріше той, що швидше викликає емоційний відгук і спонукає до дій, таких як коментування, репост або пересилання.
Ще одним важливим аспектом є комерціалізація вірусних явищ. Ринок, що спеціалізується на штучному підвищенні охоплення, від придбання взаємодій до створення контенту за допомогою штучного інтелекту, залишається не лише технологічно доступним, але й дедалі складнішим. Межа між натуральним суспільним резонансом і штучно створеною інформаційною хвилею стає дедалі менш очевидною.
Згідно з дослідженням, проведеним Інститутом досліджень журналістики Reuters, контент, наповнений емоціями, набуває значно більшої взаємодії та популярності, незалежно від його дійсної якості. Ці тенденції також підтверджуються сучасними науковими працями в галузі психології вірусності. Наприклад, у дослідженні "Психологія вірусності" (Steve Rathje, Jay J. Van Bavel, 2024) вказується, що контент з високим рівнем емоційного збудження, зокрема негативного, швидше розповсюджується завдяки основним когнітивним і соціальним механізмам, що впливають на увагу та мотивацію.
Крім того, результати експериментальних досліджень у сфері маніпуляцій у соціальних мережах, зокрема в рамках проекту "Social Media Manipulation for Sale", демонструють, що початкова взаємодія може бути як природною, так і штучно створеною, що значно впливає на подальше розповсюдження контенту. Це свідчить про те, що перші години після публікації є вирішальними для визначення шляху вірусного поширення.
Для підприємств це становить як загрозу, так і можливість. Вірусний контент може за короткий проміжок часу перетворити місцеву новину на світову катастрофу. Проте ті ж самі принципи можуть слугувати засобом для зміцнення довіри та авторитету. Давайте детальніше розглянемо цю механіку.
Вірусний контент народжується не лише з ідеї, а передусім із усвідомлення потреб і інтересів цільової аудиторії. Для досягнення значного впливу слід розглянути чотири основні запитання:
Які почуття активують дії: страх, гнів чи творчий підйом?
-- У яких темах аудиторія готова займати позицію?
Які фактори посилюють її відчуття належності та професіоналізму?
-- Які формати стимулюють до поширення та обговорення?
Люди передають не лише інформацію; вони передають сигнал про свою ідентичність. Тому для бренду важливо влитися в уже існуючу розмову, а не намагатися започаткувати її з нуля. Вірусна кампанія має пропонувати аудиторії чітку позицію, символ або розповідь, через які вони зможуть висловити себе.
Як зазначав Douglas Rushkoff у своїй концепції медіавірусів, чим менш серйозним, нейтральним або навіть "безневинним" виглядає середовище або формат, тим нижчий рівень критичного фільтру аудиторії. У таких умовах користувачі менш схильні до опору та значно відкритіші до сприйняття і подальшого поширення інформації.
Це свідчить про те, що вірусність контенту часто проявляється не в тих випадках, коли матеріал виглядає переконливо або експертно, а в ситуаціях, коли він сприймається як простий, звичний і не викликає захисних реакцій. У таких умовах інформація найшвидше проходить початковий бар'єр сприйняття і може спонукати до дій.
#Економіка #Ринок (економіка) #Інформація #Реклама #Генеральний директор #Діалог #Архітектура #Епідемія #Психологія #Сигнал #Сприйняття #Зв'язки з громадськістю #Алгоритм #Траєкторія #Вірус #Штучний інтелект #Механіка #Логічно #Емоція #Дуглас Рашкофф #Когнітивні процеси
