Протягом дев'яти місяців 2025 року загальний дохід українського сегменту I-Gaming склав 47,6 мільярда гривень.
Як зазначили у прес-службі Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), президент організації Олександр Когут зробив відповідну заяву для NV Бізнес.
Показники за три квартали – як у сфері доходів, так і в аспекті податків – виглядають досить позитивно, а галузь стає все більш прозорою. У третьому кварталі ми зафіксували виручку на рівні 20,5 млрд грн, проте в четвертому очікуємо істотного зниження показників. Основними чинниками, що формують наш песимістичний прогноз, є значне посилення адміністративного тиску на легітимних операторів, – зазначив Олександр Когут. – По-перше, сьогодні ми спостерігаємо прямий тиск окремих політиків на законні компанії, що супроводжується спробами їх медійної дискредитації. Цю кампанію підсилюють нелегальні російські казино, які досі залишаються не заблокованими та активно функціонують в українському інтернет-просторі. По-друге, стало частіше траплятися свідоме блокування банками фінансових операцій легальних операторів. Це є особливо болючим аспектом адміністративного тиску, який завдає збитків як самим операторам, так і державному бюджету. Той шантаж, який ми спостерігаємо, є результатом штучно створеної монополії у фінансових розрахунках галузі.
Президент АУОГБ підкреслив, що в даний час в індустрії спостерігається абсолютно новий тренд — активне впровадження обмежень і лімітів для українських гравців у легальних онлайн-казино. Він вважає, що це матиме серйозний негативний вплив на фінансові показники галузі, оскільки українці, стикаючись із будь-якими штучними перешкодами під час гри в легальних казино, можуть перейти до нелегальних платформ, де такі обмеження відсутні.
23 жовтня 2025 року на офіційному сайті Мінцифри було оприлюднено для громадського обговорення проєкт наказу Міністерства цифрової трансформації України "Про встановлення лімітів витрат гравця на азартну гру та часу участі гравця в азартній грі". Документом пропонується встановити фіксовані ліміти витрат гравця відносно його доходів (визначених гравцем самостійно) та максимальний час участі в азартних іграх протягом дня, тижня, місяця.
Члени АУОГБ, а також провідні оператори ринку, які налічують 11 компаній, вже направили звернення до Кабінету Міністрів, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства фінансів та регулятора ринку Плей.Сіті. У цьому листі вони висловили занепокоєння, що введення нових обмежень для учасників легальних онлайн-казино може призвести до відтоку користувачів у нелегальний сегмент, що, в свою чергу, значно зменшить податкові надходження в цій сфері.
Введення обмежень у такому вигляді, як ми їх спостерігаємо сьогодні в проектах документів, призведе до серйозних наслідків для індустрії. Це може спричинити зростання доходів тіньового сектора, значна частина якого залишається під контролем російських структур, а також відповідне скорочення обсягу легального ринку. Наслідки будуть очевидними: легальний ринок зазнає втрати доходів, а український бюджет — зменшення надходжень. Водночас, нелегальний ринок отримає нових споживачів та додаткові прибутки. Відповідно до наших прогнозів, річні доходи легального сектору можуть зменшитися приблизно на 10-15 мільярдів гривень, а втрати для бюджету сягнуть 3-4 мільярдів гривень. Ще одним наслідком, який ми очікуємо, є те, що щоквартально 50-60 тисяч українців можуть перейти з легальних казино до нелегальних. Їх фінансові дані та контакти потраплять у неконтрольовану сірому зоні, що створить ризики шахрайства, — підкреслив президент АУОГБ.
Він наголосив, що Асоціація наразі активно співпрацює з регулятором Плей.Сіті та Міністерством цифрової трансформації, і всі учасники ринку сподіваються на ухвалення збалансованих рішень, які запобігли б масовому переходу українців до нелегальних казино.
Сьогодні в ЕС стрімко зростає частка офшорних операторів онлайн-гемблінгу. За пронозами дослідницької компанії H2 Gambling Capital до 2030 року обсяг офшорного гемблінгу в ЕС сягне 23 млрд евро. Це зростання -- наслідок посиленого регулювання та надлишкової опіки білих гравців регул яторам. Гравці переходять до нелегальних операторів через мінімум обмежень, а основна мотивація переходу користувачів в нелегальний сегмент -- намагання уникнути лімітів та ідентифікації перевірок особи. Саме тому, багато країн ЕС навмисне не вводили жодних лімітів на гру, чітко розуміючи наслідки таких регуляцій -- тінізацію ринку. АУОГБ уже провела відповідне дослідження ("Responsible Gambling Practices Report") досвіду введення гральних лімітів у різних країнах силами низки європейських консалтингових компаній. Висновок, до якого прийшли дослідники -- країни, що вводили обмеження на ліміти для гравців легальних казино, зіштовхнулися з різким зростанням рівня тінізації галузі, падінням доході бюджету та міграцією гравців у нелегальний сегмент. Сьогодні в країнах, де встановлені значні обов'язкові ліміти на "гральні депозити" або програші, частка нелегального ринку складає від 40% до 75%. Натомість у країнах, де такі ліміти не є обов'язковими, рівень нелегального ринку -- всього 5%-30%.
"Єдиним ефективним шляхом до забезпечення прозорості ринку та швидкого зменшення тіньового сектору є підтримка легальних операторів у підвищенні їхньої конкурентоспроможності в порівнянні з нелегальними. Якщо натомість посилювати тиск на легальні компанії та обмежувати їхню діяльність, тіньовий сектор буде швидко розширюватися. Це лише сприятиме корупціонерам та тим, хто забезпечує «кришування», - йдеться у пресрелізі АУОГБ."
У серпні-вересні 2025 року компанії KANTAR, Gradus і Factum провели перше комплексне дослідження рівня тінізації гральної індустрії. Згідно з результатами, нелегальний сегмент становить від 39% до 53% ринку.
Раніше в прес-службі АУОГБ повідомляли, що завдяки спільним зусиллям держави, регуляторних органів і легального бізнесу, ринок i-Gaming має можливість перевищити 60-70 млрд грн річного доходу, що, в свою чергу, може принести до бюджету додаткові 10-12 млрд грн податкових надходжень протягом найближчих двох років.
Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) є незалежною саморегульованою організацією, яка об'єднує основних ліцензованих гравців гральної індустрії в Україні. Основною метою Асоціації є підтримка розвитку легального сегмента азартних ігор, встановлення прозорих правил гри, підвищення стандартів відповідальної гри та боротьба з нелегальним гральним бізнесом. Протягом дев'яти місяців 2025 року українська гральна сфера внесла 13,94 млрд грн податків, з яких 9,06 млрд грн сплатили компанії, що входять до складу АУОГБ.
Ринкові тенденції та податкові параметри сектору:
Виручка української гральної галузі зростала попередні 4 роки. В 2021 році виручка української гральної галузі складала -- 1,1 млрд грн, в 2022 році -- 3,6 млрд грн, в 2023 році -- 57,1 млрд грн, в 2024 році -- 59,6 млрд грн. Аналогічним чином зростали і сплачені податки: в 2021 році галузь сплатила -- 0,24 млрд грн податків, в 2022 році -- 0,72 млрд грн, в 2023 році -- 10,4 млрд грн, в 2024 році -- 17,1 млрд грн.
Новий регулятор азартних ігор в Україні, Державне агентство ПлейСіті, яке підпорядковується Міністерству цифрової трансформації, протягом півроку своєї діяльності заблокував понад 2000 незаконних веб-сайтів, з яких 314 були зафіксовані лише в жовтні.
З 4 лютого 2025 року Мінцифри бере на себе формування та координацію державної політики в сфері азартних ігор. Починаючи з 21 березня 2025 року, новостворене агентство ПлейСіті виконує функції регулювання цієї галузі, замінюючи попередню організацію КРАІЛ.
Як повідомлялося, з лютого 2025 року державну політику у сфері азартних ігор формує та координує Мінцифри. Кабінет Міністрів 21 березня ухвалив рішення про створення нового центрального органу виконавчої влади -- агентства ПлейСіті (PlayCity), яке офіційно підпорядковується Мінцифри і з 1 квітня замінило попереднього регулятора -- Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
У вересні 2025 року компанія PlayCity оголосила переможцем тендеру на розробку Першої черги державної системи онлайн-моніторингу грального бізнесу українську ІТ-фірму ТОВ Комп'ютерні інформаційні технології (Kitsoft). Вони запропонували виконати проект за 25,9 млн грн, в той час як початкова ціна становила 30 млн грн.
У жовтні 2025 року компанія PlayCity надала перші ліцензії представникам гральної індустрії.
21 довтня 2025 року стало відомо про те, що Державне агентство з контролю за гральним і лотерейним бізнесом PlayCity оголосило тендер на створення Реєстру осіб, яким обмежено участь в азартних іграх, з очікуваною вартістю до 1,7 млн грн. Реєстр мають оновити до 15 грудня 2025 року.
Основні нововведення включають створення особистого кабінету для громадян, який дозволяє подавати заяви про самообмеження; інтеграцію з порталом Дія та онлайн-системами організаторів азартних ігор, а також вдосконалений захист особистої інформації.
30 жовтня 2025 року було оголошено про запровадження обов'язкових стандартів для організаторів азартних ігор в Україні.
#Президент (державна посада) #Україна #Міністерство фінансів (Україна) #Українці #Портал (архітектура) #Мотивація #Податок #Українська мова #Бюджет #Уряд України #Інтернет #Росіяни #Технічний стандарт #Банк #Міграція населення #Офшорний фінансовий центр #Невада #Лотерея #Азартні ігри #Гральний бізнес #Монополія #Казино #Бізнес
