
Чотири роки на ринку деревини: досягнення, виклики та майбутні можливості.
Я чітко згадую 2021 рік, коли ми опинилися на межі значних реформ: завдяки змінам у законодавстві вперше розпочали формування структурованого ринку необробленої деревини. Це був давно очікуваний, але водночас складний крок.
Час усе розставив на місця. Зараз я переконаний, що це було правильне рішення. Те, що тоді здавалося сміливим кроком, зараз уже зрілий та дієвий механізм, який працює в інтересах держави та економіки, бізнесу й довкілля.
Система реалізації деревини, яка раніше часто працювала за принципами кулуарних домовленостей, без застосування доступних та конкурентних механізмів формування ціни, без контролю за виконанням контрактів, за останні роки перетворилася на організований товарний ринок: прозорий та ефективний.
До середини 2021 року продаж необробленої деревини зазвичай здійснювався через прямі угоди, закриті аукціони або напівофіційні домовленості. Це призводило до нерівності в умовах доступу до ресурсів: "свої" отримували пріоритет, а ті, хто був готовий заплатити справедливу ринкову ціну, залишалися осторонь. Лісгоспи недоотримували значні доходи, в результаті чого велика частина деревини опинялася в тіні.
Це, в свою чергу, викликало ряд негативних наслідків: зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, спотворення конкурентного середовища, корупційні "відкати" та численні конфлікти на регіональному рівні. Бізнесмени опинялися в умовах нерівного доступу до сировини, що примушувало їх зменшувати обсяги виробництва, шукати альтернативні способи обходу системи або ж зовсім закривати свої підприємства.
З липня 2021 року організацію та проведення біржових торгів регулює і контролює НКЦПФР, яка має багаторічний досвід з впровадження норм функціонування та розвитку ринків. Відкрита робота державного регулятора та діалог з учасниками процесу купівлі-продажу деревини сприяли таким позитивним результатам:
Сьогодні біржа стала набагато більше, ніж просто електронна платформа для розміщення заявок.
Я впевнений, що успішність біржової моделі в значній мірі обумовлена високоякісними послугами, які пропонують організатори торгів:
Це не тільки про комфорт. Це фундамент для розвиненого ринку, де малі та середні підприємства здатні успішно змагатися з великими корпораціями.
Можливо, на перший погляд, моя точка зору виглядає як ідеалізація, але це не так. Наразі більше 90% сирої деревини в Україні продається через структурований товарний ринок. Аукціони проводяться щоденно, охоплюючи всі регіони та залучаючи значну кількість учасників.
Протягом чотирьох років було здійснено більше 35 тисяч біржових угод, а кількість учасників ринку перевищила 6 тисяч осіб. Обсяг продажу необробленої деревини становить майже 40 мільйонів кубічних метрів, а додатковий дохід лісогосподарських підприємств досяг понад 11 мільярдів гривень. Це є безпосереднім наслідком прозорої конкуренції та об'єктивного процесу формування цін.
Річні податкові надходження збільшилися більш ніж на 3 мільярди гривень, і це стало можливим завдяки державним підприємствам у даній сфері. Це вражаючий результат, який засвідчує успішність реформи в торгівлі деревиною. Ми досягли значних успіхів, але це ще не кінець шляху. Не всі учасники ринку адаптувалися до нових умов, і деякі продовжують діяти в "сірих" зонах.
Деякі лісові господарства, які не входять до складу ДП "Ліси України", продовжують укладати прямі договори. Чимала кількість відкритих кримінальних проваджень щодо завдання збитків відповідним господарствам (комунальним чи військовим) лише підтверджує неефективність таких механізмів реалізації сировини.
Протягом минулого року товарний ринок деревини досяг нових висот. Застосування нових інструментів забезпечило більшу гнучкість, надійність та зручність для всіх учасників процесу. Це, насамперед, свідчить про зрілість ринку, який активно адаптується до вимог бізнесу та економічної ситуації, не залишаючись на місці.
1. Форвардні контракти.
Нарешті введено в експлуатацію механізм довгострокових форвардних контрактів. Цей інструмент надає змогу закріплювати умови постачання деревини на майбутнє. Бізнес тепер має можливість прогнозувати свої потреби, організовувати логістику, планувати виробництво та інвестувати в переробку та обладнання.
Учасники ринку отримали більше передбачуваності, а лісгоспи - стабільність у плануванні доходів. У листопаді 2024 року відбулися перші торги за шестимісячними контрактами. Показник виконання договорів, 97%, свідчить про готовність і самого інструменту, і учасників ринку до його застосування.
2. Модель клірингу з використанням "уніфікованого рахунку".
Удосконалення механізмів клірингу вже починає давати позитивні результати. Запровадження "єдиного рахунку" дає змогу учасникам ефективніше управляти своїми обіговими коштами.
Тобто після зарахування коштів на кліринговий рахунок компанія може оперативно приєднуватися до будь-яких торгів без зайвих погоджень або прив'язки до конкретної дати чи аукціону. Це мінімізує ризики неплатежів, пришвидшує розрахунки, полегшує адміністрування, підвищує довіру до механізму торгів.
3. Запровадження штучного інтелекту.
Елементи штучного інтелекту активно інтегруються у процеси. Завдяки ним здійснюється аналіз змін попиту, формування цін, тенденцій участі в аукціонах, а також пропонуються індивідуалізовані рекомендації. Це є важливим інструментом для тих, хто бажає приймати обґрунтовані рішення.
4. Унікальні досягнення у виконанні контрактів на постачання.
Усі нововведення сприяють розвитку ринку деревини та зростанню довіри до системи реалізації загалом. Про це свідчить рекордний показник виконання договорів, який за результатами 2024 року перевищив 90%. Виконання ж шестимісячних контрактів (січень-червень 2025 року) становило 97,2%.
5. Поліпшення систем електронної торгівлі.
Радує, що біржі активно прагнуть покращити зручність використання своїх електронних торгових платформ. Саме з цієї причини системи постійно модернізуються, отримуючи нові вдосконалені дизайни та мобільні адаптації.
Я впевнений, що структурований ринок деревини має перейти на новий етап, що передбачає більш глибоку інтеграцію облікових, торгових та інформаційних систем. Успішний розвиток у цій сфері в значній мірі залежить від ухвалення спеціалізованого законодавства для галузі.
Рік тому концепція закону "Про ринок деревини" виглядала як щось далеким і нездійсненним, але тепер вона стала реальністю, що наближається. Протягом цього року було виконано величезний обсяг роботи. У цьому процесі активно брали участь депутати, представники деревообробної галузі, державних лісгоспів, біржових платформ та експерти.
Основною метою законодавства є встановлення основ відкритого, конкурентного та упорядкованого ринку деревини. Це не обмежується лише регулюванням процесів торгівлі, а також передбачає формування системного підходу до управління деревиною як стратегічним ресурсом.
Концепція біржової моделі більше не є предметом суперечок. Вона зарекомендувала себе як дієвий механізм, що отримав схвалення як у бізнес-середовищі, так і серед законодавців. З цієї причини обговорення перемістилося в конструктивне русло: зараз акцент робиться на узгодженні юридичних нюансів, технічних формулювань і переходів між перехідними положеннями та основним текстом.
Ми сподіваємося, що незабаром Україна зможе отримати всебічний, сучасний та обґрунтований законодавчий акт, що регулює ринок деревини. Це стане вагомим кроком у завершенні першого етапу реформи та створить міцну платформу для подальшого прогресу в цій сфері.
#Бізнес #Україна #Штучний інтелект #Економіка #Бюджет #Ліс #Законодавство #Природне середовище #Підприємницька діяльність #Діалог #Дерево #Біржа (організований ринок) #Ціноутворення #Державне підприємство #Конкуренція (економіка) #Модель #Механізм (інженерія) #Аукціон #Теорія систем #Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (Україна) #Форвардний контракт