Прогрес із численними застереженнями: як митна сфера реагує на вимоги Європейського Союзу.

Міжнародний автомобільний контрольний пункт "Нижанковичі - Малховичі". 21 грудня 2024 року.

Адаптація українського митного законодавства та практик до європейських норм є надзвичайно важливою як для загального економічного зростання України та її стабільності, так і в рамках впровадження acquis ЄС, зокрема в розділі 29 "Митний союз".

Однак, розвиток митної реформи в Україні відбувається нерівномірно і стикається з численними викликами, які вимагають детальнішого аналізу підходів та створення сталих і комплексних рішень.

Україна активно працює над наближенням митного законодавства до Митного кодексу Союзу (UCC).Останні євроінтеграційні зміни Верховна Рада України схвалила у серпні 2024 року (Закон України № 3926-IX).

Ці зміни, попри те, що були спрямовані на приведення у відповідність до вимог Регламенту ЄС № 952/2013, що визначає Митний кодекс ЄС, виявили суттєві проблеми в їх реалізації.

Зокрема, термін розробки та публікації половини підзаконних актів для реалізації закону було перенесено, а ключові акти прийнято із запізненням або опубліковано лише за кілька днів до набрання чинності, що залишило бізнес без правової визначеності у перехідний період.

Однак сам законодавчий акт та підзаконні документи мали в собі помилки і неточності, що ускладнювало процес їх реалізації.

Проблеми з реалізацією можуть виникати через неефективне планування термінів розробки, узгодження та комунікації нормативних актів Міністерства фінансів. Це також може вказувати на необхідність підвищення інституційної спроможності відомства.

Розширена та своєчасна взаємодія з зацікавленими сторонами через справжні громадські консультації могла б уникнути багатьох із цих труднощів. Наприклад, Громадська рада при Державній митній службі (ДМС) має ключову роль у виявленні та висвітленні практичних аспектів, продовжуючи свою діяльність на різноманітних платформах.

Щодо створення нового Митного кодексу України, що має на меті повну гармонізацію з UCC (Митним кодексом Європейського Союзу), цей процес також зіштовхується із затримками та викликами, пов'язаними з прозорістю.

Початковий термін для публікації проєкту, який був запланований на грудень 2024 року, без повідомлення було перенесено на квітень-травень 2025 року. На кінець липня 2025 року проєкт досі залишався недоступним для широкої аудиторії. Це викликає занепокоєння щодо можливості повторення помилок, які вже були допущені у Законі № 3926-IX, оскільки новий Кодекс вимагатиме всебічного перегляду підзаконних актів.

Державна митна служба України виявляє значну технічну здатність адаптувати свої ІТ-системи до європейських стандартів.

Яскравим прикладом є своєчасне впровадження Фази 5 Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS) у травні 2024 року. При цьому ці зміни Україна впровадила навіть раніше, аніж у низці держав-членів ЄС.

Прогрес також є постійним у сфері уніфікації форматів даних з Європейським Союзом та реалізації основних митних інформаційних систем, зокрема CDS.UA.

Проте загальна цифрова трансформація гальмується через вузькі місця у формуванні політик та хронічне недофінансування як для оплати праці розробникам, так і на розгортання та підтримку продуктів, на що також вплинуло припинення фінансування з боку USAID.

Ці ризики впливають на реалізацію Стратегічного плану цифрової трансформації Держмитслужби на 2024-2026 роки.

На кінець липня 2025 року Україна успішно розширила програму Авторизованого економічного оператора (АЕО), досягнувши 101 авторизації.

У той же час тільки чотири організації володіють сертифікатом AEO-Б, що підтверджує їхню безпеку та надійність. Це число значно менше від мінімально необхідних десяти підприємств, які потрібні для початку переговорів щодо взаємного визнання статусів АЕО з Європейським Союзом.

Відміна так званих "національних спрощень" (які насправді ніколи не мали офіційного статусу) не спричинила очікуваного широкого переходу підприємств на модель АЕО.

Замість того, щоб отримувати повноцінний статус АЕО, компанії частіше віддають перевагу окремим спрощенням.

Це свідчить про наявність структурних перешкод, відсутність ефективних заохочень та заплутаність процесів.

Це ризикує призвести до уповільнення розвитку програми та спонукати компанії оформлювати митні процедури в ЄС, де умови більш передбачувані.

Хоча у грудні 2023 року було введено кримінальну відповідальність за великомасштабну контрабанду всіх видів товарів (Закон № 3513-IX), реальні результати цього заходу виявилися недостатніми.

До суду доходить дуже мало справ, вироки є поодинокими, а масштабні контрабандні мережі продовжують діяти без істотних перешкод.

Слід зауважити, що на даний момент Державна митна служба не володіє повноваженнями для проведення слідчих дій або оперативно-розшукових заходів у справах, пов'язаних із контрабандою. Основна відповідальність за проведення досудового розслідування лежить на Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Незважаючи на загальне усвідомлення важливості надання Державній митній службі відповідних повноважень, реальні дії зводяться до розробки законопроєктів та випадкової координації між різними відомствами.

Для того щоб надати Державній міграційній службі правоохоронні повноваження, необхідно мати чітко окреслений правовий мандат, налагоджені протоколи міжвідомчої взаємодії, розвинену технічну інфраструктуру та суттєві вкладення в підготовку кадрів і навчальні програми.

Незважаючи на те, що ДМС вже встановила стосунки з бізнес-асоціаціями, необхідно підвищити ефективність їхньої взаємодії.

Бізнес наголошує на важливості офіційних, постійних та надійних каналів комунікації для отримання консультацій. Міністерство фінансів як координатор не завжди надає зворотний зв'язок на пропозиції громадськості, а затримки із затвердженням щорічних планів роботи ДМС (наприклад, на 2025 рік план затверджено Мінфіном лише 1 травня) ставлять під сумнів їхню ефективність.

* * * * *

Незважаючи на значні технічні успіхи та прогрес, існує кілька викликів, з якими слід стикатися:

Для досягнення успішної євроінтеграції та вдосконалення митного адміністрування необхідні системні перетворення, які перевершують звичайний "чек-лист" і акцентують увагу на реальних, вимірювальних результатах. Це, зокрема, передбачає впровадження ключових показників ефективності (КПЕ) для митних органів.

Це охоплює узгодження законодавчих норм за допомогою продуктивних консультацій, створення належних умов для цифровізації, продовження реформ у сфері кадрової політики та розвиток ефективних механізмів координації.

Тільки комплексний підхід, який враховує євроінтеграційні цілі та сприяє відкритій комунікації з усіма зацікавленими сторонами, зможе допомогти Україні в модернізації митної служби, забезпечивши її сучасність, ефективність та прозорість, що дозволить стати повноправною частиною Митного союзу Європейського Союзу.