Розпочніть продаж націоналізованого. Держава планує приватизувати два банки, що належать їй.

Уряд розпочав процес підготовки до приватизації двох державних банків. Які компанії можуть стати потенційними покупцями і яку суму отримає держава від цієї угоди?

Не зважаючи на загальну невизначеність, ринок злиття та поглинання (M&A) демонструє безпрецедентну активність. Протягом останнього року було оголошено про купівлю сервісу таксі Uklon компанією "Київстар", збільшення частки у Helsi, а також про придбання групою ТАС Сергія Тігіпка "Ідея банку".

Хвиля злиттів та поглинань також торкнулася України. На початку жовтня уряд офіційно розпочав процес приватизації двох державних банків — Укргазбанку та "Сенс банку". Проте у випадку цих фінансових установ доцільніше говорити про повернення в приватні руки, адже обидва банки раніше були націоналізовані, хоча й за різних обставин.

Для держави продаж банків - це спроба зменшити свою частку на ринку, адже вона перевищує 50% усіх активів системи. Про це Мінфін заявляв на початку 2024 року, а завершити угоди планував до початку 2025-го. Проте цього не сталося.

Після більше ніж півтора року Міністерство фінансів знову заговорило про приватизацію державних банків. Чи зможе уряд залучити потенційних покупців, і чи є доцільним реалізовувати ці активи в умовах війни?

Держава активно розвиває свою фінансову інфраструктуру, створюючи нові установи: на сьогоднішній день Кабінет Міністрів має у власності сім банків, з яких три були передані йому після початку великої війни. Згідно з даними Національного банку України, державна частка в активах банківського сектору становить 54,5%, а в обсязі депозитів населення - 61,7%. Найбільший банк, Приватбанк, контролює понад 25% активів усієї системи, а фізичні особи відкрили в ньому більше 24 мільйонів рахунків.

У таких умовах банківська сфера фактично контролюється єдиним власником — державою, що негативно позначається на якості наданих послуг. Приватним і іноземним фінансовим установам дедалі важче змагатися з державними банками за залучення нових вкладників, оскільки останні отримують клієнтів практично без зусиль: ними стають, в основному, усі працівники бюджетних організацій та державних компаній.

Великі державні банки володіють ще однією важливою перевагою: вони надають послуги підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК), зокрема тим, що мають справу з державними секретами. Нещодавно Національний банк фактично заборонив фінансування таких компаній банкам, які не мають доступу до держтаємниці, щоб забезпечити детальний фінансовий моніторинг кожної транзакції підприємств ОПК.

При цьому державу складно назвати ефективним власником. Її банки лише в останні роки генерують прибутки. Історично ж вони поглинали бюджетні гроші.

За підрахунками CASE Ukraine, у 2009-2021 роках держава витратила на банки близько 21 млрд дол. платників податків. Значна частина цієї суми стала своєрідною "платою за неефективність". Влада докапіталізовувала банки, оскільки ті систематично зазнавали збитків, видаючи часто політично вмотивовані кредити.

Тому не є несподіваним, що скорочення участі держави в банківському секторі було умовою, висунутим Міжнародним валютним фондом до початку великої війни, і це залишається одним із ключових завдань уряду й сьогодні. Першими на черзі для приватизації виявилися націоналізовані раніше Укргазбанк та "Сенс банк".

Чому саме вони? Решта державних банків перебувають набагато далі від можливого продажу. Вони або мають значний спадок непрацюючих кредитів (Приватбанк), або їх продаж не планується (Укрексімбанк), або вони надто великі для того, щоб на них знайшовся покупець (Ощадбанк чи Приватбанк).

Укргазбанк націоналізували у 2009 році після світової фінансової кризи разом з банками "Київ" та "Родовід" (останні згодом ліквідували). З того часу банк працював не надто ефективно, адже тривалий час не отримував прибутків, а у 2011 та 2015 роках державі довелося докапіталізувати установу на 0,7 млрд дол.

Перед початком масштабного конфлікту Укргазбанк мав найбільші шанси на часткову приватизацію серед усіх державних банків. У січні 2021 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписала з ним кредитну угоду, яка могла б призвести до перетворення суми кредиту на 20% акцій цього банку.

У липні 2023 року "Сенс банк" було націоналізовано. Ця фінансова установа раніше належала підсанкційним російським олігархам Міхаїлу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову. Націоналізація була обґрунтована ризиком для фінансової стабільності країни. Хоча банк входить до категорії системно важливих, колишні власники, які підпали під санкції, не могли забезпечити додатковий капітал у випадку необхідності.

Після того як банк був націоналізований, його колишні власники ініціювали судовий процес проти України, вимагаючи від уряду понад 1 мільярд доларів як компенсацію за "експропріацію" їхніх активів. На відміну від ситуації з оскарженням націоналізації Приватбанку, позивачі не прагнуть повернути контроль над фінансовою установою. Однак позов Фрідмана все ж матиме значення в контексті приватизації "Сенс банку", про що ми поговоримо трохи пізніше.

"Сенс банк" і Укргазбанк належать до категорії системно важливих фінансових установ, які контролюють 9% загальних активів банківської системи. За інформацією Національного банку України, близько 25% активів Укргазбанку складають облігації внутрішньої державної позики, тоді як кредити юридичним особам займають 35,2% (або 68,2 млрд грн без урахування резервів), а кредити фізичним особам - 4,8% (9,4 млрд грн). У "Сенс банку" кредитний портфель фізичних осіб є на третину більшим, досягаючи 12,45 млрд грн, що еквівалентно 8% активів банку. Також 23,6% активів представлені заборгованістю компаній, а 18,7% - облігаціями внутрішньої державної позики.

На 1 вересня 2025 року частка проблемних кредитів у "Сенс банку" досягла 31,3%, тоді як в Укргазбанку цей показник склав 22,7%.

В останні роки Укргазбанк вирішив зосередитися на розвитку "зеленої" енергетики, ставши на шлях створення бренду "екобанку". Сьогодні він активно займається фінансуванням бізнес-проєктів у галузі альтернативної енергетики та пропонує кредити фізичним особам для придбання та встановлення необхідного обладнання.

"Сенс банк" робить акцент на обслуговуванні фізичних осіб: пропонує їм інтернет-банкінг, наповнений додатковими фінансовими послугами. До великої війни саме "Сенс банк" (на той момент - Альфа-банк) перший в Україні запустив можливість купівлі іноземних акцій у своєму банківському застосунку.

Зосередження на роздрібному секторі бізнесу принесло позитивні результати: кількість вкладників у "Сенс банку" вдвічі перевищує кількість тих, хто обрав Укргазбанк (3,02 млн порівняно з 1,49 млн). Загальний обсяг коштів українців у "Сенс банку" складає 48,6 млрд грн, тоді як у Укргазбанку ця сума дорівнює 36 млрд грн.

Обидва фінансові установи демонструють прибутковість, проте у 2022 році вони стикнулися зі збитками, що стало наслідком значних відрахувань до резервів на старті масштабного конфлікту.

Для Укргазбанку 2025 рік має потенціал стати рекордним у плані прибутків: за період з січня по серпень банк заробив 3,38 мільярда гривень, повернувшись до показників, які були до війни. У свою чергу, "Сенс банк" за цей же час зафіксував чистий прибуток у розмірі 2,3 мільярда гривень, хоча з початку великого конфлікту його чистий фінансовий результат становить негативну позначку - мінус 345 мільйонів гривень.

У 2023-2024 роках держава оподатковувала прибутки банків за підвищеною ставкою - 50%, що вплинуло на їх фінансові результати. Причому підвищений податок двічі запроваджували "заднім числом" - наприкінці року, коли за більшу частину року банки встигли заплатити податок за звичайною ставкою.

У 2025 році від підвищення податку для банків відмовилися, тож їхні прибутки можуть встановити новий історичний рекорд. Наразі ініціатив з повернення 50-відсоткового податку у Верховній Раді немає. Хоча голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев пропонує запровадити його у 2026-му.

Рівень податку на прибуток може суттєво позначитися на привабливості державних банків для інвесторів. Вищий податок призведе до тривалішого терміну повернення інвестицій. Проте в умовах війни податкові аспекти не є ключовими.

"Те, за скільки ці банки можна буде продати, на 80% залежить від факторів, які перебувають за межами України. Якщо банківський сектор буде розвиватися, акції зростатимуть і буде загальний оптимізм, то може бути черга з покупців. Якщо на банківському ринку буде депресія, то половина тих, хто цікавився приватизацією банків в Україні, не будуть на неї дивитися, бо їхні акціонери цього не зрозуміють", - пояснює керівний партнер інвестиційної компанії FinPoint Сергій Будкін.

Інші гравці на ринку вважають, що українські банки не можуть мати вартість, що перевищує обсяги їхніх капіталів. "Можливі варіації в діапазоні 0,7-0,9 від капіталу — це наша знижка через ризики, пов’язані з війною", — зазначає джерело в одній з провідних інвестиційних компаній у розмові з ЕП.

Його висловлювання знаходять підтвердження в нещодавній угоді щодо продажу банківських активів. Наприкінці 2024 року, група ТАС Тігіпка завершила придбання "Ідея банку" за 36,5 мільйонів доларів, що дорівнює приблизно 0,8 відсотка капіталу. Якщо ж застосувати цей коефіцієнт до "Сенс банку" та Укргазбанку, то державі слід було б розглянути можливість їх продажу за 10,5 мільярдів гривень та 15,3 мільярдів гривень відповідно.

Відповідно до угоди, укладеної з IFC, що надає можливість перетворити кредит на частку в акціонерному капіталі банку, Укргазбанк був оцінений зі знижкою ще до початку повномасштабної війни.

"Ціна, яка була оголошена ще до початку великої війни, закріпилася на рівні 30 мільйонів євро за пакет акцій до 20%. На початку 2021 року нижня оцінка банку становила 150 мільйонів євро при власному капіталі в 260 мільйонів. Це означає, що дисконт до балансової вартості капіталу складає майже 40%," - згадує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Проте, всі оцінки державних банків є безпідставними, оскільки до моменту їх продажу вартість може суттєво змінитися, підкреслює Будкін. "Якщо хтось стверджує, що банки можна реалізувати за 0,7 від капіталу, то це означає, що вони могли б бути продані за таку ціну на даний момент. Проте попереду чекає тривалий процес підготовки та продажу, що може зайняти від 12 до 15 місяців, тому ніхто не може передбачити, якою буде ціна в майбутньому," - пояснює він.

Незважаючи на військові дії, інвестори виявляють інтерес до приватизації двох державних банків. Принаймні, такі ознаки були зафіксовані Міністерством фінансів два роки тому. "Ми спостерігаємо зацікавленість з боку іноземних інвесторів у приватизації Укргазбанку та "Сенс банку", і наразі активно працюємо над їх підготовкою до продажу. Ці сигнали надійшли наприкінці 2023 року", - зазначив заступник міністра фінансів Юрій Драганчук на початку 2024 року.

Як згодом дізналася ЕП, такий інтерес дійсно був, проте інвестори переважно цікавилися "Сенс банком". Співрозмовники на фінансовому ринку та в регуляторних органах називали кількох потенційних покупців. Перший - інвестиційна компанія Dragon Capital (належить власнику УП Томашу Фіалі).

Однак на даний момент їхні наміри щодо участі в можливій приватизації залишаються непідтвердженими. "На сьогодні важко робити якісь прогнози. Ми розглянемо це питання, коли банк буде виставлено на аукціон," – зазначили представники Dragon Capital.

Іншою можливою компанією, зацікавленою у придбанні "Сенс банку", є угорська фінансова група OTP Bank Group, яка в Україні діє під брендом "ОТП банк", за інформацією співрозмовників ЕП.

"Державні банки можуть зацікавити лише ті іноземні банківські групи, які вже мають присутність у Центральній та Східній Європі. Фінансові установи, які не активно працюють у цьому регіоні, навряд чи вирішать розпочати свою експансію саме з України. Серед таких потенційних учасників можуть бути польські, угорські, а також, за умови змін на їхньому ринку, турецькі банки", - зазначає Будкін.

Наразі участь OTP в приватизації "Сенс банку" маловірогідна через позов Фрідмана до України. "Ті, у кого залишилися операції в РФ, не дивляться на "Сенс", адже побоюються, що після приватизації російські суди стягнуть з них активи на користь колишніх власників", - зазначає ЕП співрозмовник на фінансовому ринку.

З цієї ж причини в приватизації "Сенс банку", імовірно, не будуть брати участь інші міжнародні фінансові групи, які досі працюють у Росії, зокрема Raiffeisen Bank International та UniCredit Group, додає він.

За словами іншого джерела ЕП на ринку інвестицій, в Україні є не так багато потенційних покупців для "Сенс банку" або Укргазбанку. Це пояснюється, зокрема, вартістю угоди, яка може сягати сотень мільйонів доларів.

"В Україні лише три приватні банківські групи мають змогу здійснювати подібні угоди: це "Південний", ТАС та ПУМБ. Варто зазначити, що перша з них ніколи не проявляла інтересу до розширення, тоді як ТАС і ПУМБ активно змагалися за право придбати "Ідея банк", який в підсумку опинився у руках Тігіпка", - поділився думкою співрозмовник ЕП з однієї з інвестиційних компаній.

З небанківських інвесторів Укргазбанк та "Сенс" могли б зацікавити операторів мобільного зв'язку, які останнім часом виходять за межі свого традиційного бізнесу і будують так звані супердодатки. Наразі найуспішнішим у цьому є "Київстар".

Проте остаточні бенефіціари компанії, серед яких є і Фрідман, ускладнюють можливість отримання згоди Національного банку на потенційне придбання будь-якого державного банку "Київстаром". А його участь у приватизації "Сенс банку" виглядає як поганий жарт, вважають інвестиційні банкіри, опитані ЕП.

Крім мобільних операторів, потенціал з розбудови супердодатка має "Нова пошта". Проте компанії для цього не потрібно купувати один з найбільших банків у системі, достатньо придбати один з найменших банків - винятково заради ліцензії.